ТЕМА ДНЯ

ЦИТАТА ТИЖНЯ

Вино краще ста ліків, але причина тисячі хвороб 

японське прислів’я

 

 

 

 

Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

На 75 років 70 медалей

Автор: Нова Газета

Ветеран водно-моторного спорту України Валерій Бобов про катер «Ганю» і свої чемпіонати

 

Звучить неймовірно, але свого часу у степовій Кіровоградщині при морському клубі виховали шістьох майстрів спорту з водно-моторного спорту. Першим у далекому 1972 році почесне звання отримав Валерій Іванович Бобов. Нещодавно 75-річний ветеран повернувся з чергових змагань, що проходили на базі підготовки олімпійського резерву між Чорноморськом та Одесою, де виступав у класі суден R-1500 з об’ємом двигуна до 1500 м3. Повернувся двічі переможцем – здобув «золото» чемпіонату та Кубка України. Про насичену кар’єру Кропивницького гонщика кореспондент «Нової» дізнавався з перших вуст.

У водно-моторному спорті Валерій Іванович з 1967 року (а це не багато не мало 51 проведений сезон – Авт.). У перший же рік став бронзовим призером чемпіонату України, а всього за свою кар’єру пілот виборов близько 70 медалей різного ґатунку. «Я не пропустив жодного сезону. Звісно, не всі змагання відвідував, але де мав можливість, брав участь», – розповідає ветеран.

На жаль, нинішній сезон може стати для чемпіона з Кропивницького останнім у кар’єрі – у федерації водно-моторного спорту кажуть, що наступного року його не допустять до перегонів через поважний вік.

Любов до води та техніки у Валерія Івановича зародилася ще в юні роки, які він провів біля водної стихії. «У 1949 році мого батька, штурмана полку бомбардувальної авіації, перекинули у Порт-Артур. Після другого класу я з сім’єю переїхав на Сахалін. Потім 8 років прожили в Хабаровську. Там ми мешкали поблизу Амура. Я бачив велику воду. І ось звідти, напевне, з’явився потяг до води», – згадує чемпіон.

По закінченні школи Валерій Бобов вступив до автомобільно-дорожнього інституту в Хабаровську, а вже за рік його сім’я переїхала до Кіровограда, тож і він перевівся і продовжив навчання у Харківському автомобільному дорожньому інституті. Навчаючись у ньому, майбутній чемпіон захопився мотокросом, якому віддав 5 років свого життя. Та після травми змушений був залишити цей вид спорту.

Разом із дипломом випускника Валерій Іванович отримав направлення на роботу до Кіровограда – працював механіком на одному з місцевих підприємств. Після армії влаштувався викладачем у морський клуб (згодом школу – Ред.) при ДОСААФі, де викладав предмети дизельні двигуни, електротехніку та агрегати електроживлення. Згодом став старшим інструктором-методистом з водних видів спорту. «При морському клубі були секції 4 видів спорту, – розповідає ветеран-пілот, – водно-моторного, судномодельного, морського багатоборства та підводного спорту. Тодішній начальник морського клубу Микола Шаповалов побачив, що я займаюсь мотокросом і небайдужий до техніки. Він дав мені ключ і показав, де стоїть запечатаний корпус катера. І я помалу почав його освоювати».

На ньому ж на шостий сезон своєї участі, у 1972 році, Валерій Бобов виконав норматив на звання майстра спорту. З виходом на пенсію у 1992 році чоловік почав активніше брати участь у різноманітних змаганнях: не пропускав чемпіонати України, сім разів виступав на етапах чемпіонату Росії. У кар’єрі Валерія Івановича були як злети, так і падіння. Чотири рази його глісер тонув, і його доводилося підіймати на поверхню. «У 2004 році в Іллічівську я з глісером злетів на 7 метрів вгору. При падінні він накрив мене собою, і я ще місяць потім на милицях ходив», – говорить пілот.

Ні цей випадок, ні інші небезпечні ситуації не змусили чоловіка відмовитися від свого захоплення. Свій глісер «Ганя», на якому виступає і досі, ветеран вперше обкатав у 1986 році. Чемпіон своїми руками обшивав корпус свого дітища та проводив його модернізацію.

Наразі Валерій Іванович єдиний, хто представляє Кіровоградщину у водно-моторному спорті.  Завдяки його результатам команда Кіровоградської області цьогоріч посіла друге місце у чемпіонаті України у класі глісерів. Та цього досягнення могло б і не бути, якби не підтримка спонсорів – начальника відділу фізичної культури та спорту Кіровоградської міської ради Сергія Колодяжного, Славіка Іванова та Олександра Куценка, які виділили кошти на участь гонщика в завершальному етапі змагань.

Олег Козупляка, фото автора
 та з архіву В. Бобова

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Loading...