Тетяна Піскарьова: «Наснагу, як і кожна жінка, я черпаю з любові»
- Деталі
- Категорія: Інтерв’ю
- Опубліковано: Четвер, 03 березня 2016, 08:55
Наша землячка, а нині – відома співачка Тетяна Піскарьова, народилась 31 серпня 1976 року в Малій Висці в сім’ї військового. Її творча біографія – це ціла колекція перемог у різноманітних пісенних конкурсах і титулів, яким можна по-доброму позаздрити.
Нині Тетяна Піскарьова заслужена артистка України, президент «Мюзик-центру «АЛІСА», засновник благодійного фестивалю «Любов – це Я», викладач естрадного вокалу. Наша розмова почалася з… ранніх дитячих років Тетяни, які минули в Малій Висці.
− Тетяно, із чим у вас асоціюється Мала Виска?
− Виска асоціюється з… вершками, якими моя бабуся поливала і солодке, і солоне… З молоком – бабуся працювала на молокозаводі. З хлібом, тому що вона згодом працювала на хлібозаводі. І ще кукурудзяними паличками. Цей смак дитинства моя тітка приносила у великих пакетах для всіх бабусиних онуків, а нас було шестеро.
Було дуже смачно, солодко…
− Ваша перша сцена: де і коли це було?
− Перша сцена, за розповіддю моєї мами, була у Дніпропетровську. Я не дуже це пам’ятаю, але є спогад, як у Дніпропетровському театрі опери та балету я співала на конкурсі пісню про білого журавлика. Мені було тоді шість років …
− Кому завдячуєте своїм талантом?
− Напевне, маю дякувати Богові, батькам… Мабуть, передалось щось на генетичному рівні, бо, наприклад, моя бабуся, Любов Корнилівна, дуже гарно співала і танцювала. Та і взагалі, у нас уся родина творча і здібна. Тато теж гарно співав і грав на гітарі… У мені ніби поєдналося щось від кожного з них. А друга частина того, що ви називаєте талантом, – це, звісно, моя праця і праця вчителів музичної школи та музучилища в Кривому Розі.
− Як поєднуєте творчість із родиною?
− Люблю працювати, люблю свою роботу. Мені здається, якщо людина прагне жити змістовно, то так все і вдається. Нічого надзвичайного я в тому не бачу, просто щаслива, що мої обдарування, які дав Бог, тепер працюють для людей, намагаюсь достойно нести музику і своє мистецтво людям. Родина розуміє мене і підтримує. Не обрізає чоловік крила, ось і вдається спокійно поєднувати роботу і родину.
− Звідси й черпаєте енергію для своєї творчості?
− Наснагу, як і кожна жінка, я черпаю з любові – я кохаю і кохана. В посмішках своїх дітей. У надії на мир в Україні, це теж дає енергію. Додає наснаги і спілкування з глядачами, слухачами. Це завжди дає надзвичайний енергетичний потік, після чого народжуються нові пісні, розуміння, що моя пісня потрібна, що люди прийшли відпочити…
− Що сьогодні для співака важливіше – любов слухача чи заробіток?
− Раніше я би відповіла – тільки любов слухача. А сьогодні скажу, що саме моя наполеглива робота над собою і над музичним матеріалом, над піснею дає увагу глядача для мене. Я щаслива, що маю можливість заробляти на шматок хліба своєю працею, і пишаюсь тим, що люди мають можливість прийти на мій концерт, тому що ціни на квитки на мої концерти надзвичайно демократичні. І це дуже свідомий крок, тому що я хочу бачити багато глядачів у концертній залі, а не якусь відокремлену категорію людей, які мають такі можливості. Взагалі, для мене глядач – це найвищий щабель моєї уваги.
− Які ваші враження від торішнього концерту і спілкування в Малій Висці?
− Я люблю Виску і вболіваю за неї. Тому враження – сльози радості, спогади про дитинство, аромат сцени в Будинку культури − знайомі з дитинства. І ще страшенний біль від того, що колись квітуча Мала Виска потребує серйозного ремонту, оздоблення, додаткових інвестицій у дороги, дитсадки і школи. Також, наскільки я зрозуміла, важливою потребою маловищан є не якась соціальна допомога, а робота. Знаю, що відчувають брак уваги і належної оцінки їхньої важливої праці педагоги, вихователі, медики, працівники сфери культури. Як і в багатьох інших містечках, де я буваю з концертами, і у вас потребує пожвавлення позашкільна робота з дітьми, аби вони мали можливість розвивати свої здібності і нахили… Це такі враження. І не покидає надія, що нашій країні все ж таки вдасться вибратися з економічної кризи і позитивні зміни відчують в кожному куточку держави, в тому числі і в моїй Малій Висці.
* * *
Коли інтерв’ю вже відбулося, стало відомо, що Тетяна Піскарьова відгукнулась на запрошення Олексія Кирсті, який організовував її концерт і торік, і вирішила зробити надзвичайний подарунок жінкам Маловисківщини – концерт відбудеться в районному Будинку культури 8 Березня!
Із газети «Маловисківські вісті»