У Кіровограді буде мед
- Деталі
- Категорія: Інтерв’ю
- Опубліковано: Четвер, 17 березня 2016, 08:25
Уперше в історії на Кіровоградщині запрацює вищий медичний навчальний заклад
Давно не таємниця, що упродовж останніх років Кіровоградщина потерпає від дефіциту лікарів. Забезпеченість ними по області – одна з найнижчих в Україні, приблизно 65%. Причому це характерно для всіх рівнів – від сільських до обласних закладів. Кількість вакансій в області на сьогодні складає біля 1200 посад. Є райони, де ситуація вкрай сумна: традиційно в Устинівському та Компаніївському районах, до них цього року приєдналися Бобринецький та Маловисківський. На 100% забезпечений лише один – Добровеличківський. Зайве говорити, що така ситуація, м’яко кажучи, не сприяє тривалості життя жителів області…
За словами місцевих фахівців, проблема браку лікарів спричинена в тому числі через відсутність медичного вишу на теренах області. Статистика свідчить, що в 17 регіонах, де є такі заклади, укомплектованість лікарями найвища.
І, схоже, Кіровоградщина цей перелік доповнить. Так склалося, що бажання обласної влади і керівництва Донецького національного медичного університету, який нині вимушено «квартирує» поза Донецьком, співпали: внз – мати гарну базу подалі від лінії фронту, області – вирішити проблему кадрового голоду в медицині. Відтак ректор ДонНМУ звернувся до керівництва області з відповідним клопотанням.
– Мова йде про те, – каже директор департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко, – що вони готові створити під власною ліцензією медичний 
факультет. Саме медичний, тобто який готуватиме практикуючих лікарів усіх спеціальностей – тих, яких ми потребуємо (щоб було зрозуміло – не стоматологів, не фахівців із санітарії, гігієни, епідеміології, не фармацевтів – Ред.).
На ньому навчатимуться за контрактом, на бюджетній основі, а ще – іноземці (також на конт-ракті). Останні – завдяки тому, що ДонНМУ має відповідний підготовчий факультет.
– Нам часто закидають, що своїх лікарів, тобто навчених тут, ми отримаємо через шість років, плюс кілька років інтернатури, – зауважує пан Олег. – Це правда. Але зважмо на те, що викладачі Донецького медуніверситету – висококваліфіковані практикуючі лікарі – працюватимуть у нас. Тому що навчання відбуватиметься біля ліжка пацієнта, адже із третього курсу майбутніх лікарів навчають безпосередньо в лікарнях. Таким чином викладачі стають штатними співробітниками медзакладів, тим самим збільшивши кількість лікарів у них, чого ми так потребуємо. Причому ці люди – фахівці з науковими ступенями, так що, крім зазначеного, ми сподіваємося на покращення рівня і якості кіровоградської медицини. А ще їхня поява може стати цікавою нашим медикам, які мають наукові ступені або хочуть займатися наукою. Бо, зрозуміло, робити це важко, коли наукові керівники знаходяться в інших областях. Тож маємо надію і на те, що це дасть поштовх місцевій медичній науці.
Повертаючись до початку ідеї створення факультету, Олег Рибальченко зазначає, що першою постала проблема приміщення. І тут важливо, що переводити частину студентів із Донбасу до Кіровограда не будуть. Тобто у нас наберуть цього року спочатку перший курс, потім студенти перейдуть на другий, знову набереться перший – і так далі. І розташується факультет в будівлі колишнього Кіровоградського юридичного інституту (на перехресті Перспективної і Василини). Це типове навчальне приміщення, гарно підходить для медичного факультету. Департамент охорони здоров’я дуже вдячний Міністерству внутрішніх справ за кроки назустріч у питанні передачі його Мінохоронздоров’я. Проте наразі воно в процесі вирішення – триває складна бюрократична процедура. Але Олег Миколайович упевнений в успішності передачі, тим більше, що всі відомства сприяють цьому. Тим часом майнове питання вирішиться просто орендою будівлі, що дасть можливість відкрити факультет цього року. А сьогодні вже триває набір викладачів і господарсько-адміністративного персоналу.
Скільки ж першокурсників наберуть цього року – питання до ректора ДонНМУ. Однак, вважає директор обласного департаменту охорони здоров’я, остаточна цифра стане відомою ближче до вступної кампанії. За попередніми розрахунками, мова йде про 300 місць. Склад курсу по медичних вишах України в середньому складає до 500 студентів. За словами Олега Рибальченка, коли ректор познайомився із умовами у Кіровограді, то заявив, що студентів буде однозначно більше. Скільки точно – дізнаємося згодом. Водночас можливе залучення до навчального процесу й інших приміщень.
– Цей процес триває постійно, – стверджує посадовець, – керівництво Донецького університету постійно цим займається, регулярно відвідує Кіровоград.
– Підготувати лікарів – одна справа. Не менша, якщо не більша, проблема – утримати їх в області?
– Є відповідна обласна програма, в якій ми приділили увагу саме цьому питанню. Скажімо, території зобов’язали місцеву владу надати надбавки до зарплат для лікарів. Звичайно, важливе і складне питання забезпечення їх житлом. Тож на тих територіях, де приділяють цьому увагу, є результат. Ми над цим працюємо завжди. Свіжий приклад – торік обласна влада придбала житло лікарю-нейрохірургу, переселенцю із Луганської області. Його дружина – також лікар, тому область одразу збагатилася на двох фахівців.
А ще так сталося, що робота в медицині втратила престижність через один із найнижчих рівнів зарплат у бюджетній сфері – середня по галузі становить зараз десь 2900 гривень, безпосередньо у лікарів – 3800.
– А які плани щодо житла для студентів та приїжджих викладачів?
– Наразі ми переймаємося більше відносно студентів. По-перше, на території згаданого приміщення є гуртожиток, який заселять студенти. Крім того, маємо домовленість із місцевими вишами – педагогічного та технічного університетів – про те, що вони готові вільні місця у своїх гуртожитках надавати медикам. І ми вдячні їм за це. Тож, гадаю, зі студентами проблем не буде.
А щодо викладачів, то на першому курсі викладатимуться переважно загальні дисципліни: біологія, хімія, математика, фізика тощо. До цього залучимо місцевих спеціалістів. Специфічних же предметів буде дуже мало. Тому залучатимемо декількох профільних викладачів – з гістології та анатомії. Сподіваємося, що їх ми також знайдемо з-поміж наших лікарів. Тим більше, що в нас працюють медики, які мають наукові ступені.
Це вже згодом, коли буде вже третій курс, до Кіровограда прибудуть вузькопрофільні викладачі з Донеччини. Але, вважаю, надати їм житло зможемо – спочатку завдяки гуртожиткам, а пізніше – можливо придбати житло для них.
Немає особливих проблем і з навчальними посібниками і матеріалами, меблями тощо. Літературою, наприклад, кіровоградський факультет забезпечить сам ДонНМУ, при потребі їх докуплять. А з приводу клінічних баз ми абсолютно не хвилюємося – у нас нормальні потужні обласні й міські лікувальні заклади, що забезпечать навчальний процес.
– Чи є перспектива того, що кіровоградський факультет ДонНМУ стане Кіровоградським медуніверситетом?
– На третьому курсі з’являться клінічні кафедри – навчальний процес із навчальних аудиторій переміститься до наших лікарень. Завдяки цьому, між іншим, вони зможуть претендувати на статус клінічних. І, зрозуміло, коли з’являється потужна повністю готова база, факультет зможе претендувати на те, щоб стати власне повноцінним кіровоградським медичним вишем. Але це – окреме питання. І говорити про це зарано. До того ж це питання ректора, обласної влади, центральних органів влади.
Наостанок Олег Рибальченко закликав цьогорічних випускників Кіровоградщини, які мають бажання стати лікарями, не пропустити інформацію зі статті «Нової газети» і стежити за новинами про відкриття медичного факультету. А наше видання продовжить висвітлювати процес створення першого в історії краю медичного внз.