Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Як додзвонитися до «швидкої»? Не все так просто

Автор: Нова Газета

В одному з попередніх номерів «Нової газети» ми розповідали про смерть шестирічного Ярослава Верясєва з Молдовки Голованівського району («Мати померлого хлопчика добиватиметься ремонту «швидкої» заради інших дітей», від 27.11.2014 р.), який помер дорогою до центральної районної лікарні від апендициту.

 

Дитину транспортували до райцентру приватним транспортом, викликати бригаду швидкої назустріч не вдалося через проблеми зі зв’язком, який переадресовував дзвінок з номера «103» в сусідню Одеську область. Наша публікація стала предметом обговорення під час апаратної наради при голові обласної державної адміністрації. Звертаючись за поясненнями до керівника департаменту охорони здоров’я Олега Рибальченка, Сергій Кузьменко нагадав про подібні публікації в інших ЗМІ. Зокрема, про те, що у Бобринці просто на вулиці померла жінка, а в Новоархангельську мало не помер побитий на дискотеці хлопець. В обох випадках винуватять швидку допомогу. У першому, що нібито не виїхала на виклик, в другому – фельдшер відмовився надати першу медичну допомогу, пославшись на те, що юнак нібито п’яний. Олег Рибальченко підтвердив проблеми зі зв’язком та обіцяв вжити заходів. Днями ми більш предметно поспілкувалися з Олегом Миколайовичем щодо того, як додзвонитися до «швидкої», що в окремих випадках може стати темою життя і смерті.

– Олеже Миколайовичу, пригадую, на початку 2012-го в області урочисто оголосили про створення Центру екстреної допомоги, про нові стандарти і т. д. Тоді, зокрема, йшлося про створення єдиного диспетчерського пункту, який координуватиме роботу «швидких», для економії часу переадресовуватиме виклики з номера «103» на бригади, які найближче знаходяться від місця, звідки надійшов виклик, незалежно від територіального підпорядкування. Чи вдалося реалізувати задумане?

– Це була національна програма, яка стосувалася більше не медицини, а спецзв’язку, тому це не наша компетенція, – говорить пан Рибальченко. – Є така служба спецзв’язку, яка займається цими питаннями. Створення диспетчерських пунктів мало відбуватися в рамках національного проекту «Вчасна допомога». Але наразі його закрито у зв’язку зі складною ситуацією в державі і припиненням фінансування саме централізованих диспетчерських.

Щодо переадресації дзвінків на номер «103» за межі області, то керівник департаменту визнає, що це непоодинокі випадки. Особливо це стосується районів, які ме-жують з іншими областями. Але в таких випадках станції швидкої допомоги інших регіонів, за його словами, все одно повинні реагувати, переадресувавши виклик за призначенням. Щоб таким прикрим випадкам, який трапився з Наталею Верясєвою, запобігти у подальшому, Олег Рибальченко доручив головному лікарю центру екстреної медичної допомоги Олександру Ярошенку та головним лікарям центральних районних лікарень відпрацювати це питання із сусідами і домовитися про переадресацію викликів. Узагалі ж необслуговування виклику – це кримінальна відповідальність, каже він.

– Тобто швидка повинна виїжджати у будь-якому випадку, незалежно від того, куди додзвонилася людина, – переконує чиновник.

Стосовно «швидкої», що нібито є в Молдовці, але якою ніхто не може скористатися тривалий час через її аварійний стан, Олег Рибальченко повідомив таке:

– Машина справді є, але вона ніколи не виконувала функцію швидкої допомоги і взагалі такою не є. Вона рахується за місцевою амбулаторією як службовий автомобіль і використовувалася для потреб медиків, стоїть на балансі центру первинної медико-санітарної допомоги.

Однак Олег Рибальченко стверджує, що в екстрених випадках службові автомобілі теж можна використовувати для перевезення хворих.

Не зважаючи на деякі проблеми з неправильною переадресацією викликів, він наголошує на тому, що у будь-якому випадку треба намагатися додзвонитися на «103».

– Важливо, щоб виклик було зафіксовано, тоді легше перевірити інформацію про прийняття чи неприйняття виклику, – каже чиновник. – Оскільки проводиться автоматичний аудіозапис усіх дзвінків. Завдяки цьому вдалося зняти звинувачення з бобринецьких медиків, яким нібито, як повідомили ЗМІ, повідомляли про жінку, якій стало зле на вулиці і вона згодом померла. Насправді ніхто з цього приводу не телефонував. Бо якщо виклик записано, то видалити його неможливо.

Задля справедливості зазначимо, що свого часу працівники «Нової газети» у цьому й самі переконалися. Якось ми зверталися до головного лікаря швидкої допомоги з приводу скарги нашої читачки, яка повідомила про те, що медики відмовилися виїхати на виклик. Спочатку керівник заперечував навіть таку ймовірність, але через деякий час зателефонував до нас і до жінки та вибачився за своїх працівників. Оскільки, завдяки системі фіксації дзвінків, інформація підтвердилася, також вдалося вирахувати чергового, який не прийняв виклик, та притягнути його до відповідальності.

– Оскільки два роки тому медицину було поділено на рівні, люди не зовсім орієнтуються, куди в першу чергу треба звернутися, щоб не згаяти час. Номер «103» є універсальним, після вашого дзвінка вже самі медики вирішують, як і кому реагувати. До речі, ще один телефон, на який можна звернутися, це «112». Він зав’язаний на Державній службі з надзвичайних ситуацій, що взаємодіє з усіма екстреними службами і швидкою допомогою в тому числі. На цей номер можна додзвонитися навіть якщо немає коштів на мобільному, немає зв’язку чи навіть телефон заблоковано.

Щодо забезпеченості автомобілів «швидкої» пальним, то Олег Рибальченко запевнив, що бензином бригади забезпечені в повному обсязі, і це не може стати причиною для невиїзду.

 

Розмовляла

Марина МАЛЬОВАНА