Заховане зерно шукали навіть у ямі з гноєм: історія Ксенії Прокоп’юк
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Жителька Світловодська Ксенія Прокоп’юк народилася 31 січня 1927 року в селі Танське на Уманщині. Більше десяти років вона проживає поряд із дітьми – у Світловодську. Нещодавно історію Ксенії Прокоп’юк записали співробітники Музею Голодомору у межах реалізації проєкту «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки» за підтримки УКФ.
Лишились тільки церква й пам'ять...
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Її видко здалеку, вона зустрічає нас на в’їзді у село. Велика, гарної архітектури і з більш ніж сторічною біографією, оброслою переказами й традиційними легендами про потаємні катакомби.
Декомунізація власноруч
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Згідно з законом про декомунізацію, прийнятим ще 9 квітня 2015 року, всі радянські назви потрібно змінити, а радянську символіку – демонтувати. Попри це у Кропивницькому й області вже сьомий рік залишаються «незаймані острівці» із забороненою пропагандистською комуністичною символікою. Від слів до діла вирішили перейти двоє кропивничан – голова міського осередку Національного Корпусу Дмитро Потоцький та член Громадської ради при Кропивницькій міській раді Дмитро Завражний. Хлопці почали самостійно демонтувати окремі елементи тоталітарної епохи. Детальніше про свою діяльність вони розповіли кореспонденту «Нової».
«Полеглих воїнів образили тричі...»
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Та війна двічі прокотилася Україною, засіявши її землі тисячами братських могил і поховань невідомих вояків. Час минає, пам'ять розмивається, марніє щирість вшанування полеглих. І з кожним роком дедалі примарними стають шанси тисяч відомих і невідомих солдатів на належне вшанування. Напередодні 22 червня – дати початку Другої світової війни на території колишнього СРСР та України* – кореспондент «Нової» зустрівся із людьми, чиїми зусиллями поступово встановлюється правдива інформація про тих, хто поклав свою голову на нашій землі.
«Золоте кільце Гільденштедта»
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Одним із перших дослідників Кіровоградщини був Йоган Гільденштедт. З другої половини ХVІІІ століття територія, по який він мандрував, входила до Єлисаветградської провінції Новоросійської, а потім Херсонської губернії. Хто ж такий Гільденштедт і яким чином його персона може вплинути на розвиток туризму сучасної Кіровоградської області?