Унікальна знахідка із Клинців
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
У селі Клинці Кіровоградського району знайшли кам’яну скульптуру, яка належить половцям, давньому кочовому народу, що жив у тому числі й на території нашої області. Простий камінь, який згодом виявився унікальною кам’яною бабою, знайшов ще у минулому столітті місцевий землемір Василь Семидітний. Тоді ж він звернувся в обласний краєзнавчий музей, однак не отримав належної реакції з його боку. Камінь продовжував залишатися край городу, привалений сміттям.
Лише наприкінці 2015 року інший місцевий житель Ігор Кірьякулов, з інформації того ж таки Василя Кириловича, підняв його із землі.
– Фактично, цей камінь ніколи не губився, – відповів Ігор Кірьякулов на запитання, яким же чином був знайдений бовван. – Він завжди був на видному місці, потрапляв під колеса трактора, який його пересував, просто на нього ніхто не звертав уваги. Я ж, так би мовити, показав його світові.
За його словами, він шукав зовсім інший камінь, однак увагу Ігоря Василь Семидітний звернув саме на цей. Наступного дня (21 грудня 2015 року – Ред.) з допомогою дерев’яних кілків і було піднято моноліт. «Я написав заяву до сільської ради з проханням прийняти на зберігання знахідку, далі ми подали запит в управління культури з проханням надіслати спеціаліста для експертизи», – розповів Ігор Анатолійович. Щоб уберегти артефакт від чорних археологів та колекціонерів, його передали під охорону місцевому фермеру.
Взагалі, територія навколо Клинців є цікавою місциною для археологів, адже тутешні жителі постійно знаходять різні старожитності. Ігор Кірьякулов розповів, що у різні часи тут знаходили такі пам’ятки давнини, як первісні скребки, наконечники стріл та різноманітні монети. Також він зазначив, що, якщо пройтися нижче того місця, де був виявлений моноліт, можна побачити ще багато подібних каменів. На його думку, вони також потребують дослідження, адже цілком можливо, що вони взаємопов’язані між собою, утворюючи якийсь комплекс. «Тут якщо покопати, можна багато чого знайти», – додав він.
Остаточний вердикт у приналежності скульптури пов’язують із визначенням технології та інструмента, за допомогою якого її було створено. Як повідомив начальник управління охорони культурної спадщини Вадим Колос, зважаючи на кризовий стан, археологи погодилися зробити виїзд у Клинці на громадських засадах. Якщо вони у своїй юридичній відповіді підтвердять, що знайдена скульптура є пам’яткою археології і має історичну цінність, буде вирішуватись питання щодо передачі знахідки до музейного фонду. 11 березня група спеціалістів таки оглянула пам’ятку і зробила висновок про її приналежність до половецького народу. Знахідку датують XI століттям, це той час, коли ці кочовики тільки прийшли у степову Україну. Це у свою чергу дає можливість більше дізнатися про час появи та розселення половців на території України.
«Нова» вирішила запитати і про можливу долю пам’ятки. Так, за Законом «Про охорону археологічної спадщини» всі археологічні знахідки є державною власністю, тому, скоріше за все, її передадуть в обласний краєзнавчий музей. Однак у Клинцях хочуть, аби знахідка залишилася у них. «З часом ми хочемо відродити наш краєзнавчий музей у Будинку культури, зібрати і розмістити у ньому всі знахідки. У нас зараз багато знайдено тих же кам’яних корит, жорен, які наш вчитель історії Олександр Майович зносить до шкільного подвір’я (зараз у місцевій школі знаходяться залишки експонатів сільського музею – Ред.), – говорить клинцівський сільський голова Ольга Хомутенко. – Якщо тут знайшли кам’яну бабу, отже у давнину щось було. І якщо вона слугувала дороговказом, то нехай так і залишається ним». Підтримує громаду у цьому рішенні і Вадим Колос, однак додає, що для цього потрібні спеціальні умови.
– Я сам прихильник того, щоб будь-які археологічні знахідки та культурні цінності, знайдені на відповідній території, лишалися там, – говорить посадовець. – Це не проблема. Навпаки, це патріотично, адже примножуються культурні цінності цієї місцевості. Але ж маємо розуміти, що є певні вимоги до їх зберігання.
За його словами, для цього громаді необхідно вирішити питання зі зберіганням кам’яного пам’ятника та забезпечити йому надійну охорону. Наразі ж саме розміщення скульптури є ключовим моментом можливих дискусій, адже постійно на території Клинцівського фермерського господарства вона зберігатися не може.
Довідка: Сьогодні в обласному краєзнавчому музеї зберігається найбільша колекція скіфських баб в Україні, яка нараховує 7 одиниць. Вона почала формуватися з 1886 року, коли знайшли першу скульптуру у селі Ерделівка (Маловисківський район). Унікальність кожної баби з колекції музею – приналежність до найранішого періоду перебування скіфської культури на нашій території. Характерною особливістю є їхня деталізованість у зображенні: на них добре видно обличчя та зброю.
Олег КОЗУПЛЯКА,
фото Марини ШЕВЦОВОЇ