ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО: що приховує земля Кіровоградщини

Автор: Нова Газета

Цьорогіч на Кіровоградщині відбулося декілька археологічних розвідок. Які скарби та таємниці приховує земля під нашими ногами, дізнавалася «Нова».

 

Одну з найцікавіших знахідок знайшли випадково у Бобринецькому районі. В рамках реконструкції дороги Н-14 Кропивницький–Миколаїв поблизу села Златопілля шляховики виявили невідомий раніше курган бронзової епохи.

Протягом кількох тижнів група археологів на чолі з доцентом кафедри суспільних наук та документознавства ЦНТУ, кандидатом історичних наук Миколою Тупчієнком досліджувала давнє поховання. І, за його словами, воно дуже цінне тим, що належить до часів сучасників біблійного Мойсея. Знайдені під товщами ґрунту гранітні скульптури – баби перед погребальною камерою, є найдавнішим на території України прикладом монументальної скульптури та одними з перших антропоморфних зображень. За ними у погребальній камері дослідники виявили два людські скелети, які належать представникам ямної культури (скотарям, які свого часу витіснили з цих степів кімерійців і скіфів. «Це індоєвропейці. Вони були схожі на нас, можливо, були блондинами з блакитними чи сірими очима. Якби ця людина потрапила у наш час, ми б її не відрізнили від нас. Хіба що мовою і манерами поведінки», – розповів Микола Тупчієнко ТСН.

Разом із людськими рештками дослідники знайшли глечик, вміст якого ще вивчатимуть вчені, та інші предмети побуту. Археологи впевнені, що ці знахідки надзвичайно важливі для науки і могли б безслідно зникнути. Розкопки проводилися за фінансування Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області.

Також протягом середини липня – початку серпня на Кіровоградщині діяла Торговицька археологічна експедиція (с. Торговиця, Новоархангельського району) на чолі з доцентом кафедри історії України ЦДПУ ім. Володимира Винниченка, кандидатом історичних наук Іриною Козир. Про це повідомляється на сайті університету з посиланням на науково-дослідну лабораторію «Археологія і давня історія Центральної України».

В її рамках група дослідників (студенти 1-го курсу факультету історії та права та школярі Микільської ЗОШ І-ІІІ ступенів) продовжила розкопки комплексної пам’ятки часів Золотої Орди, а саме – окремих ділянок могильника та стародавнього поселення. Серед знахідок – фрагменти місцевих та імпортних керамічних посудин, мідні пули, вістря стріл та прикраси. Особливо цікавим виявилося дитяче поховання, знайдене на площі поселення, далеко за межами могильника. Дослідники зазначають, що подальше вивчення нових артефактів доповнить відомості про функціонування золотоординського міста, а також його історію в контексті Синьоводської битви 1362 року.

А в Знам’янському районі між селами Копані та Топило працює Центральна скіфська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом завідувача відділу Польового комітету Інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Юрія Болтрика. Нове дослідження кургану Лита могила ініціювала обласна рада з нагоди відзначення 80-річчя створення області, повідомляє сайт Інституту археології НАНУ.

Цьорогічна експедиція є четвертою. Першим ініціював дослідження генерал-поручик Олексій Мельгунов ще в 1763 році. Пізніше пам’ятку вивчали відомий краєзнавець В. Ястребов та археолог Нінель Бокій. У кургані знайшли комплекс дорогоцінних речей, який увійшов у науковий обіг під назвою Мельгуновський скарб. Одна із знайдених золотих прикрас у вигляді степового орла стала праобразом герба нашої області.

Як повідомляє Точка доступу, перед початком нинішніх розкопок землю навколо кургану дослідили геофізики і знайшли багато аномалій. Вважалося, що вони археологічні. «Аномалії – це ями, заповнені кістками, битим залізом, уламками часів війни. Раніше ця місцевість використовувалася як скотомогильник», – розповів Юрій Болтрик.

Під час розкопок археологам вдалося знайти уламок кинджалу роботи передньоазійських майстрів, який був зварений із двох частин, та меблеві гвіздочки з декором. Також дослідники виявили предмет декору з геометричним орнаментом та шматок переплавленого золота та срібла, який, імовірно, утворився під час спалення культової споруди у центрі кургану. Усі знахідки спочатку передадуть для дослідження до Інституту археології, а потім розподілять до українських музеїв.

Археологи планують проводити розкопки до середини вересня. Потім місця досліджень засиплять землею, чорнозем рекультивують. Неподалік планують насипати штучний курган висотою близько 6 метрів та встановити пам'ятний знак «Лита Могила». Територію навколо кургану облагородять. На ці роботи з обласного бюджету виділили 2,5 млн грн.

Олег Козупляка, фото з інтернету