Декомунізація власноруч
- Деталі
- Категорія: КЛІОТЕРАПІЯ
Згідно з законом про декомунізацію, прийнятим ще 9 квітня 2015 року, всі радянські назви потрібно змінити, а радянську символіку – демонтувати. Попри це у Кропивницькому й області вже сьомий рік залишаються «незаймані острівці» із забороненою пропагандистською комуністичною символікою. Від слів до діла вирішили перейти двоє кропивничан – голова міського осередку Національного Корпусу Дмитро Потоцький та член Громадської ради при Кропивницькій міській раді Дмитро Завражний. Хлопці почали самостійно демонтувати окремі елементи тоталітарної епохи. Детальніше про свою діяльність вони розповіли кореспонденту «Нової».
Ідея демонтувати заборонену символіку власними руками у хлопців з’явилася випадково, коли в поле зоре потрапила радянська зірка на даху заводу «Цукрогідромаш», що в обласному центрі. «Нам здалося дуже недоречним те, що на восьмому році війни, під час постійної агресії з боку Росії, маємо такі символи у місті. Ми звернулись до керівництва заводу щодо демонтажу зірки, і воно одразу пішло нам назустріч. Для них та зірка не мала жодного значення, на відміну від проросійських сил. Тому що її було добре видно з багатьох куточків міста», – розповідає Дмитро Потоцький і додає, що важливо демонструвати ворогу позицію свідомих громадян, котрі готові до кінця боротися за Україну.
Оскільки дах заводу перебуває в аварійному стані, хлопцям довелося замовляти автовежу. Щоб демонтувати радянську зірку, вони витратили близько 1,5 тисячі гривень власних коштів. Безпосередній демонтаж проблем не викликав: в обох є допуски до висотних робіт, тож впорались швидко. І вже 17 квітня на 18-ти
метровій висоті замість зірки на даху будівлі замайорів український прапор.
Наступними під руки хлопців потрапили гасло «Наша цель – коммунизм» на колишньому заводі ліжкової фабрики в обласному центрі, а також серп і молот та радянська зірка у селі Суботці. Дісталося і вже нині не існуючому району. Стела на в’їзді до Кропивницького району, яку примітили під час інспекції якості доріг (Дмитро Завражний є членом комісії з питань промисловості, транспорту, зв’язку, торгівлі, сфери послуг, захисту прав споживачів), зусиллями хлопців перетворилася на «Кіровгадський район». «Сама стела перебуває в аварійному стані, літери можна відірвати руками. Ми деякі зняли і лишили там же. Як розповів мені голова Кропивницької райради Андрій Лейбенко, цей дорожній знак не має балансоутримувача, але в рамках реконструкції траси на Кривий Ріг його демонтують і встановлять новий – «Кропивницький район», – зазначає Дмитро Завражний.
Всю демонтовану символіку, яка має історичну цінність, активісти передають до обласного краєзнавчого музею, оформляючи акт прийому-передачі. Так планують чинити і з наступними предметами. За їхніми словами, через таку ініціативу у музеї навіть вирішили створити кімнату, присвячену тоталітарному режиму, куди виставлятимуть усі передані речі. «Ми не займаємось вандалізмом, а намагаємось діяти в рамках чинного законодавства. Дмитро завжди телефонує балансоутримувачам. Якщо їх немає, звертаємося до місцевої влади і координуємо свої дії. Поки все здаємо до обласного краєзнавчого музею, але якщо буде відповідна потреба у місцевих музеїв, то будемо передавати і їм», – додає Дмитро Потоцький.
І хоча з окремими об’єктами хлопці справляються власними силами, зізнаються, що є й такі, що вимагають підвищеної техніки безпеки, мають ускладнений доступ, потребують спеціальної техніки і обладнання для демонтажу. До робіт із ними чоловіки намагаються стимулювати владу. Зокрема, мова йде про будівлю міської ради, на колонах якої з чотирьох сторін містяться радянські зірки та серпи з молотами. «З цього приводу я написав заяву до поліції про відкриття кримінального провадження з приводу невиконання закону. Після цього чиновники почали активніше виконувати свої обов’язки», – зазначає Дмитро Завражний.
Утім, хлопці зазначають і позитивні зрушення у співпраці з міською владою. Так, в сесійній залі міської ради прибрали вищезгадану символіку зі світильників. Також нещодавно завершилися роботи з демонтажу напису «Слава героическому рабочему классу» з даху будинку по вулиці Соборна, 22 та напису «За власть советов» і символів зірки та серпа і молота з пам’ятника у сквері Слави. Роботи на цих об’єктах виконувалися силами комунального підприємства.
Звісно, така діяльність хлопців викликає неоднозначну реакцію у суспільстві. Вистачає як схвальних відгуків, так і негативних. В коментарях небайдужі громадяни підтримують хлопців добрим словом, а також підказують локації, де знаходяться недокомунізовані об’єкти. І деякі з них вже встигли демонтувати. «Ботоферми, які працюють на агресора, намагаються спаплюжити наш імідж, але є і ватні люди, які й досі сумують за радянською окупацією. Вони зацікавлені у тому, щоб виставити нас, як маргіналів та дикунів, що вийшли з печер і все ламають. Коли передивляєшся коментарі, то з десяти негативних відгуків лише один-два написані реальними людьми. Решта ж належить акаунтам-одноденкам, – зазначає Дмитро Завражний і додає: Нас називають вандалами. Тоді як назвати тих людей, які увечері 9-го травня порізали банер з героєм УПА на Алеї Слави. Я вважаю, що це складові одного ланцюга. У нас недокомунізоване до кінця місто, і проросійські сили піднімають голови. Декомунізація перш за все повинна відбутись в голові. Але, на жаль, цей процес проходить повільно. Люди, можливо, або не знають, або не хочуть знати про закон про декомунізацію. Або ж перебувають у своїй зоні комфорту і їм все добре. Вони не думають, що триває восьмий рік війни і що агресор РФ є правонаступником СРСР. А радянська символіка є символами окупації і людожерського режиму, який знищив десятки мільйонів українців. Чому у нас зараз такі проблеми з формуванням громадянського суспільства? Тому що найактивніших, найінтелектуальніших і найсвідоміших 70 років особливо активно винищували».
Одним з останніх об’єктів уваги активістів стала будівля Олександрівського цукрорафінадного заводу. Донести свою позицію до керівництва підприємства у них не вийшло, тож обмежились заявою до поліції про факт недокомунізованої символіки. Далі буде.
Олег Козупляка