Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Органічне життя пані Наталії

Автор: Нова Газета

Як жителька Богданівки Знам’янського району
викреслила із свого життя хімію і що з того вийшло 

 

Змінити світогляд Наталію Степанівну Компанієць підштовхнули неприємні обставини.

– Жили як усі, – каже вона, – сім’я, діти. Працювали, городи садили, господарство тримали. І, звичайно, скрізь застосовували хімію. Садовину, картоплю обробляли нею від шкідників. Приблизно років із 20 тому отруїлася я «Престижем», яким обробляла картоплю. Та так, що печінка почала розкладатися…

Жінка не могла нормально харчуватися: що не з’їсть – у роті з’являються висипи, виразки, щоки пухнуть зсередини, погано почувалася. Спочатку думала, що діймає алергія. Але зміна раціону не допомагала.  Мучилася вона, одне слово, а не жила. Якось їхала до доньки в Одесу. У потязі познайомилася із дідусем, який їй розповів про Клуб органічного землеробства.

– Повернулася додому, – продовжує пані Наталія, – дочекалася зарплати і поїхала в  обласний центр шукати місцеве відділення Клубу. Перше, що я набрала, – літературу, треба ж було дізнатися про нього більше. Відтоді я й живу на цих органічних продуктах.

Жінка натхненно розповідає про кожну пляшечку, якими заповнений стіл. За її словами, технології виготовлення цих продуктів походять із Японії. Там діє навіть державна програма: людям роздають так звані ЕМ-відра ( ЕМ означає енергетична молекула) для переробки харчових решток (крім кісток). Звичайне пластикове відро, на дні його – решітка, знизу краник. У нього кладуть пакет з отворами, в нього викидають відходи. Коли посудина наповнилася, зволожують їх ЕМ-рідиною, засипають бокашами (про них нижче), ставлять зверху пакета прес, відро щільно закривається – і процес переробки триває. На дні накопичується ЕМ-рідина, яку зливають через краник. Щоправда, вона ще не очищена, тож вживати її не слід. Наталія користується професійно очищеною – додає у воду і п’є. Тверді ж перероблені рештки – гумус –японці віддають державі, потім їх продають тепличним господарствам.  

Бокаші – ще один із перших продуктів, який почала тоді вживати. Наразі Наталія Степанівна робить їх власноруч.

– Це висівки, заправлені ЕМочкою, – показує вона відерце із ними. Хто не може пити ЕМочку, той може їх вживати – додавати до салатів, хліба тощо. Не знаю, але після всього цього я почала почуватися значно краще. Бувало, з’їдала щось куплене на базарі, оброблене хімією, – знов починалися проблеми. Тож остаточно відмовилася від таких продуктів. Нині до лікарні я звертаюся лише тоді, коли треба пройти діагностику.

Крім цього, жінка сушить багато фруктів і ягід, спецій, вирощених власноруч. «Допомагає» в цьому їй спеціальний апарат із багатошаровою сушаркою. Водночас  захопилася травництвом – читає відповідні книги і, знов-таки, сушить трави або споживає сирими: кульбабу, спориш, полин і т.д. Сама виготовляє квас і узвар. Органіка замінила їй і традиційні препарати проти шкідників городніх і садових рослин, навіть миючі засоби.   

– Користуюся тільки ними. Допомагає від усіх болячок, підживлює, – стверджує Наталія Степанівна. – Шість років уже користуюся. Скажімо, колорадський жук не пропадає одразу, як від хімії, а просто лежить – йому паралізує кишковик. Виготовляють препарати на отруйних травах і грибах.     

Чи дороге це задоволення?

– Оця пляшка коштує 64 гривні, – показує вона на пластиковий флакон. – На сезон для городу і саду вистачає зазвичай приблизно шість таких. Інколи більше. Обробляти слід кожні 12 днів. Для порівняння можна порахувати вартість хімії… Асортимент проти шкідників широкий – від грибкових, гризучих, сосучих тощо.

Наталія Степанівна додає, що на Полтавщині є велике господарство, яке вже 40 років вирощує органічне збіжжя.  

Її захоплення перейшло і на односельців – богданівці поволі переймають її досвід. Одній жінці, наприклад, органіка навіть допомагає протистояти діабету, на який хворіє із п’яти років.

– Ось цей препарат, – бере до рук чергову пляшечку, – певний час був недоступним. Нині я його регулярно споживаю. І знаєте – я майже не відчуваю спеки. Не знаю, чи від органіки це чи ні, але… Зникли всі мої алергії. Раніше поперу – на шкірі пухирі. Зараз же я і перу, і посуд мию, і чищу ванну та інше лише природними засобами... Одяг не тріщить – не електризується. ЕМочкою можна зволожувати приміщення, вона пил з’їдає у хаті. І прибирає неприємні запахи, наприклад, коли ноги пітніють – протерти взуття нею. Я обробляю і яблука на зиму, навіть ушкоджені – краще зберігаються… Люди, які мене знали до цього, можете попитати в них, дивуються, як я змінилася. Що там казати, коли в мене рівень гемоглобіну був 68 при нормі 120!  

Предмет особливої гордості Наталії – город. 

– Ось погляньте на цибулю, – виносить із літньої кухні ящик великої цибулі. – Із одного посадженого кілограма зібрали чотири мішки. Крупна – я порахувала, що у 10-літрове відро помістилося 45 цибулин. Закладку на зиму також обробляла ЕМочкою. З усього урожаю згнила лише одна цибулина.   

Господиня проводить екскурсію городом. Ось – невелика теплиця для адаптації розсади, ось – ягідник. А там підростає жито. Розповідає, як все тут організовано і який урожай був. До слова, організовано тут все так, щоб взимку на городі затримувалося якомога більше снігу. Органічність вирощування тут не лише в застосуванні препаратів. Пані Наталія вже давно не вибирає поживні рештки (кукурудзиння, корчі соняха, бадилля тощо), зсапаний бур’ян – усе залишається для перегнивання у ґрунті. Більшість вирощуваних культур – традиційні. Але навіть деякі із видів вражають різноманіттям. Скажімо, помідорів і перцю садить більше 100 сортів кожних.     

Знайшла господиня застосування органіці і для очищення зливної ями. Якщо раніше її вміст викачували й вивозили за «скажені гроші», то тепер до зливок додає відповідний засіб, який переробляє їх до повністю рідкого стану. Після насос викачує все в садок: і удобрення, і чиста яма.  

Дістаються чудодійні речовини й невеликому господарству – птиці, нутріям, навіть собаці й коту. Їхнє житло ними обробляють проти паразитів, додають до їжі. Навіть неприємний запах у сараях зникає.

Наостанок Наталія Коломієць запрошує «Нову газету» завітати в гості до неї пізніше, щоб побачити врожаї. Ми обов’язково це зробимо і розповімо про гостини читачам.

Від редакції. Ми не вказуємо назв згаданих препаратів, щоб не склалося враження про рекламний характер статті. Нам хотілося показати, як людина може змінити своє життя на краще. Головне те, що це справді можливо, незалежно від марки продукції. Варто лише захотіти і проявити допитливість та наполегливість. Більш детально про органічні засоби читачі «НГ» можуть дізнатися від героїні публікації – її контактні дані дізнавайтеся в редакції.

Ігор Крушеницький, фото автора  

Рецепт органічного хліба
від Наталії Компанієць

Беремо 200 г закваски на літр теплої води. У цей розчин додаємо солі (бажано морської), ложку цукру або меду, трішки олії. Додаємо борошно. Можна додати насіння льону, гарбуза, сушку або щось інше – на ваш смак. Я навіть шкварки додавала. Замішуємо. Перекладаємо у форми і залишити на 9 годин вистоюватися і не чіпати. Найоптимальніша температура при цьому – 18-22° С. Не можна допускати, щоб тісто стояло у спеці – перекисне. Випікаємо.

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА