Вузька колія – широкі можливості

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Гайворонську вузькоколійку поки не демонтували. Що далі? 

 

Попереднього разу філія УЗ «Одеська залізниця» мала намір закрити залізничне сполучення на цій дільниці влітку 2017 року. Тоді керівництво філії зустрічалося із представниками обласної влади, аби пояснити причини такого наміру.

Аргументи залізничників були такими: За підсумками I півріччя 2017 року приміським поїздом №6291/6290 сполученням Гайворон – Голованівськ, який в той час курсував щоп’ятниці та щонеділі, перевезено 918 пасажирів. Із них – 532 пільговиків, левова доля яких їздить між станціями Гайворон та Грушка. Дохід від перевезення за цей період склав 9 тис. 360 грн, у той час як витрати на утримання сягають 5 млн грн. Цей напрямок, що має 53 км головної колії та 49 штучних споруд, обслуговує локомотив із вагоном 1950-их років будівництва.

Тобто причина проста – економічна недоцільність її функціонування.

Це і призвело до того, що, врешті-решт, рух пасажирських вузькоколійних поїздів на цій лінії припинився в січні 2019 року…

Як пише одеський сайт traffic.od.ua, напередодні закриття руху потяг з одним вагоном курсував лише щоп’ятниці та щонеділі, часто віз менше десятка пасажирів, а в деяких рейсах їхав і зовсім порожнім. Витрати на утримання цієї лінії, кажуть залізничники, – від підтримки в порядку шляхів до оплати комунальних послуг та зарплати персоналу на проміжних станціях – за 2018 рік склали 9,3 мільйона гривень, а від продажу квитків на цій ділянці виручили лише 8,5 тис. грн. і перевезли за цей самий період трохи більше 2000 пасажирів. Настільки низькі показники – через малу швидкість поїзда і незручний розклад.

Як і 2017 року, так і 2020-го противниками закриття виступили представники місцевої та обласної влади. За їхніми словами, вузькоколійна залізниця є об’єктом історично-культурного надбання регіону та сприятиме розвитку туристичної галузі. Із цим важко не погодитися. Гайворонська вузьколійка, за інформацією тих самих залізничників, «приваблює чимало туристів, зокрема із Німеччини, Італії, Голландії, Греції тощо. Щороку тут проводиться декілька ознайомчих масштабних екскурсій і подорожей, під час яких до старовинного паровоза, що працює на вугіллі, чіпляють кілька вагонів, і іноземці насолоджуються мандрівкою ретропоїздом і чудовими краєвидами центральної України» (цитата із прес-релізу УЗ від 1.10.2018 року – Ред.). 

Позаминулого року вузьколійка відзначила 120-річчя. Окрім того, що вона найдовша зі збережених – 130,5 км головних колій вузькоколійної ділянки (78 км
від Рудниці до Гайворона і 52 км від Гайворона до Голованівська) – вона чи не найстарша з-поміж подібних в Україні. Її історія розпочалася у 1897 році, а за деякими даними, ще раніше – у 1886-му. Занепад розпочався із прокладанням широких колій у 1960-их.

До Гайворона вони дійшли в 1980 році. А містечко стає єдиним центром вузькоколійної залізниці – тут розмістилися локомотивне і вагонне депо, а тепловозоремонтний завод став ключовим підприємством з ремонту таких самих нестандартних локомотивів на весь СРСР…

На інформацію про закриття й демонтаж колії оперативно відреагувала обласна влада.

«За кілька місяців свого життя на Кіровоградщині я вже точно знаю, наскільки ця область водночас є захопливою, багатогранною і недооціненою, – написала у ФБ заступник голови ОДА Тетяна Волинець. – Один із прикладів – вузькоколійка в Гайвороні, яка вважається найдовшою не просто в Україні, а в Європі! Проте в туристичному плані цей об'єкт є абсолютно нерозвиненим.

Окрім вузькоколійки, у Гайвороні є безліч інших не менш цікавих локацій. Серед пов'язаних – унікальні низькі водонапірні вежі, з яких колись наповнювали водою баки паровозів.

Вражає, чи не так?… Демонтаж вузькоколійки призведе до знищення цілого пласту історії. Цього не можна допустити».

Невдовзі вона особисто відвідала Гайворон, щоб вивчити ситуацію. Після поїздки у коментарі «Новій» вона повідомила:

«Отже, коротко про результати візиту. Мала розмову з керівником Гайворонської дистанції колії ПЧ-7 Володимиром Недзеленком. Проаналізували, як мінімізувати збитковість утримання вузькоколійки. Зокрема, це можливо завдяки введенню в експлуатацію маршруту Гайворон – Голованівськ. Цей напрям цікавий не лише як інфраструктурний, а й туристичний об'єкт. Втілення в життя цієї ідеї дозволить туристам насолодитися пейзажами краю з купе потяга, а потім оглянути інші атракції. Наприклад, низькі водонапірні вежі чи унікальний автомобіль, адаптований під поїздки на вузькоколійці. Загалом вражень залишилось багато. Маю чимало ідей, тож зараз працюємо над формуванням концепції і визначенням перспектив рентабельних туристичних маршрутів на Гайворонщині».

Однією з найбільших проблем організації залізниці як туристичного об’єкта є відсутність його залізничного сполучення зі столицею. Залізничник, ентузіаст і поціновувач вузькоколійного транспорту із Хмельницького Владислав-Султан Белжанов, який власне першим і повідомив про запланований демонтаж вузькоколійки, вважає цю проблему вирішуваною.  

У своєму дописі у ФБ він порівнює Гайворон із відомим турцентром Хмельниччини Кам'янцем-Подільським. І зауважує, якщо у нього залізничне сполучення з Києвом є, то у Гайворона немає з 2006 року.

Нині зі столиці до Гайворона можна дістатися двома способами: сумнівними приватними перевізниками, а також залізницею лише у визначені дні тижня з пересадкою у Вінниці, що відлякує потенційних пасажирів через те, що пересадка – в обідній час. Це незручно для гайворонців, які прямують в Київ у справах: на навчання, у лікарні, консульства тощо, зазначає дописувач.

Отож він пропонує втілити ідею призначення двох безпересадкових (причіпних) вагонів 1-го класу комфортності сполученням № 20 (купейний), № 21 (плацкартний) «КИЇВ – ГАЙВОРОН» маршрутом слідування через станції ім. Т. Шевченка, Шполу, Богачеве, Христинівку, Зятківці з періодичністю 1 раз на 4 дні відправленням з Києва по 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27-их числах кожного місяця. Він вважає, що технічно цю ідею втілити можливо, і як фахівець детально описує, як саме. Більш того, він подає орієнтовну базову вартість проїзду за маршрутом «КИЇВ – ГАЙВОРОН» у зазначених вагонах, маршрут якого складе залізницею 509 кілометрів: купе: – 482 грн, плацкарт – 295.

«Призначення безпересадкових вагонів на сьогодні є оптимальним рішенням, особливо це стосується для накатування пасажиропотоку і задоволення існуючого. На відміну від потяга, група вагонів «КИЇВ – ГАЙВОРОН» не зможе генерувати великі збитки, оскільки по суті курсуватиме у складах існуючих графікових поїздів, а проведення маневрової роботи є мінімальне», – пояснює пан Белжанов. Володіючи інформацією, він подає й попередні економічні розрахунки прибутку від пропонованого маршруту. Так, пише він, із періодичністю курсування 1 раз на 4 дні (прив'язка до графіка поїзда № 095/096) можна розраховувати на середню заселеність прямих пасажирів з Києва до Гайворона у плацкартному вагоні при діючому вищезазначеному тарифі на рівні 70%, у купейному вагонів 50%. Але, зауважує залізничник, маршрут пролягатиме через низку міст, які також не мають сполучення з Києвом. А це – додаткових 165,5 тисячі потенційних пасажирів. У підсумку – заповненість на рівні 100%, і за місяць сума доходу сягне
403 480 гривень, що виглядає досить солідно як для курсування двох вагонів. А разом із додатковим сервісом – 493 640 гривень за 7 рейсів на місяць.

«При чітких та прозорих маркетингових дослідженнях ми здатні забезпечити зручне сполучення між різними куточками країни при мінімальних затратах та давати пасажирам вибір, і цим вибором приваблювати пасажирів залишатись постійним клієнтом залізниці. У даному випадку роль відіграє лише бажання органів місцевого самоврядування (Кіровоградщини) та співпраця з АТ «Укрзалізниця». Як результат: подяка від пасажирів та туристів, що користуватимуться цим сполученням», – вважає фахівець.

Ми звернулися до міської ради Гайворона з проханням висловити своє бачення на розвиток туристичного об’єкта. Однак на момент виходу номера газети відповідь не надійшла. Сподіваємося опублікувати його в подальшому. Втім, у будь-якому разі наше видання продовжить стежити за розвитком подій навколо вузькоколійної залізниці.

Фото надані
Татяною Волинець

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА