У цьому переконалася група журналістів з усієї України, яка відвідала гірськолижний курорт на запрошення народного депутата Олександра Шевченка
Такі щасливі квитки випадають не щодня, тому я з радістю збирала речі у передчутті неймовірної зимової казки. І не помилилася. Чотири дні, сповнені незабутніх вражень, промайнули як мить, залишивши по собі яскраві спогади і відчуття.
«Буковель» зустрів нас аномальними, як для початку березня, морозами, хоча це зовсім не зіпсувало вражень, а додало лише гостроти. Від побаченого стало зрозуміло, що це не просто курорт, а ціле місто, побудоване задля розваг, відпочинку і комфорту абсолютно для всіх без винятку. Кожен може знайти собі тут заняття до душі, навіть якщо ви не прихильник екстремального катання на лижах, до ваших послуг чимало розважальних центрів (наприклад, «Бука» – це і боулінг, і караоке, і дискотека, і паб). Також центри краси і здоров’я. Один з них – VODA club. Тут є теплий басейн під відкритим небом, різноманітні сауни, соляна кімната, чани-джакузі з гарячою водою, з якими не страшні найлютіші морози, комфортні зони для релаксації з панорамними вікнами на чудові горні краєвиди. Все це розслабляє і заряджає енергією.
Катання на санках стала справжньою родзинкою «Буковелю». Понад три кілометри спуску з безліччю віражів, неймовірними карпатськими краєвидами порадують не лише дітей, а й дорослих. Я ніби знов потрапила у дитинство – сніг в обличчя, вітер у вухах від швидкості, заноси на повороті, щастю і радості не було меж. Це треба відчути!
Цікавою розвагою цьогоріч став готель із рестораном Ice Hotel Bukovel, збудований зі снігу і льоду. Всі меблі теж виготовлені з льоду, навіть посуд, в якому подають напої у барі, камін з льоду. В готелі можна за бажанням переночувати, але серед нас таких екстремалів не знайшлося, проте всі з радістю позували на ліжках з льоду, вкритих теплими овечими шкірами.
Цього сезону серед цікавинок гірськолижного курорту – можливість побувати на знімальному майданчику нового українського фільму-фентезі «Тільки диво», для зйомок якого побудували ціле середньовічне казкове містечко і навіть створили штучне озеро-ковзанку. Прем’єра фільму планується наступного року, цікаво буде побачити, що з цього вийде.
Ну і, звичайно, як же побувати на гірськолижному курорті і не спробувати стати на лижі?! Я спробувала, вперше, і в мене вийшло. Звичайно, як для початківця. Круті спуски я не долала, зате жовті траси (є ще червоні і чорні – то для бувалих) вже впевнено з’їжджала. І це завдяки вправним інструкторам, які дохідливо і терпляче пояснюють, показують та навчають. Крім того, тут дбають про безпеку – працює лижний патруль та рятувальна служба, усі небезпечні місця огороджені спеціальними сітками.
А от з чого розпочинався «Буковель», журналістам на неформальній зустрічі розповів його почесний директор, депутат Верховної Ради України Олександр Шевченко, котрий і став ініціатором нашої незабутньої поїздки. Виявляється, не все було так просто, тим більше у далекому 2004 році, коли все розпочиналося. Був і спротив місцевого населення, і влада не мала особливого бажання допомагати. Все трималося на ентузіазмі купки фанатів, які розуміли, наскільки це може стати потужним імпульсом для розвитку всього прикарпатського регіону. Пан Олександр говорить, що село Паляниця (примикає до «Буковелю») було найбіднішим, мабуть, по всій Україні, навіть світла не всі хати мали, а нині це найбагатший населений пункт, де майже кожен житель – мільйонер. Тут створена вся інфраструктура, включно з дорогами, енергетикою, водопостачанням та очищенням стоків. Курорт надає роботу з пристойною платнею близько п’яти тисячам людей, і він постійно розростається. Щороку на «Буковелі» відпочивають біля двох мільйонів туристів, третина з яких – з-за кордону.
В останні роки курорт став всесезонним. Відпочинок у Карпатах влітку різноманітний і насичений чималою кількістю розваг, спрямований на оздоровлення та релаксацію або ж максимально драйвовий.
«Буковель» є центром підготовки спортсменів, тут створені всі умови для тренувань членів олімпійської збірної. Крім того, щороку першачки за рахунок благодійного фонду Олександра Шевченка навчаються кататися на лижах безкоштовно, тисячі школярів пройшли тижневу програму оздоровлення в таборі «Артек-Буковель», учасники АТО і члени їхніх сімей мають змогу пройти курс реабілітації, а івано-франківські пенсіонери – оздоровитися за 3-денною програмою.
Багато чого вже зроблено, але плани ще грандіозніші. Пан Олександр не збирається зупинятися і мріє відбудовувати не лише Прикарпаття, а й всю Україну, бо вірить, що наша країна варта найкращого і люди мають працювати на власних землях, а не роз’їжджатися по всьому світу на заробітки.
Хочеться побажати Олександру Шевченку успіхів і подякувати за чудову подорож у казкову країну під назвою «Буковель». Ці емоції і враження залишаться назавжди. Окрема дяка Українському журналістському фонду, що організував поїздку.
Олена Цюцюра, фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО