Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Днями виповниться 100 днів від початку роботи кіровоградського міського голови Андрія Райковича. Як ви оцінюєте його діяльність за цей період?

Автор: Нова Газета

Василь Івандюк, директор Кіровоградського
відділення інституту «Укргеоінформ»:

– Загалом оцінюємо задовільно. У місті відчувається господар. Видно роботу комунальних служб. Також помітно, що не затягується робота з ремонту доріг – міська рада працює над проектами, тендерами. Крім цього, видно, що хочуть впорядкувати малі архітектурні форми. Звісно, є і чимало незробленого. Приклад – вулиця Радищева, це перехід із Лелеківки на протилежний бік річки. Там зникло освітлення, люди ходять потемки, вулицю не рівняють, не ремонтують, ями – не пройти, не проїхати.

Людмила Бойко, пенсіонер:

– Нас, літніх людей, турбує перш за все те, на що міський голова вплинути не в змозі. Я про розмір пенсій і ціни на ліки. А там, де може, – квартплата, пільговий проїзд – то позитивних змін я не бачу. Тому поки що ніяк не оцінюю. 

Віталій Пінчук, депутат міської ради від «Самопомочі»:

– За нинішньою 12-бальною системою оцінювання ставлю йому «12». У мене до нього немає жодних питань, я бачу, що людина прийшла працювати. Ніж робити ремонт у зруйнованому будинку, краще його відбудувати заново. Наше місто можна порівняти із таким будинком – треба все потихеньку відновлювати. Так, його часто пісочать за певні дії, скажімо, за той самий неприбраний сніг. А хтось знає, що прибирали цілодобово, що техніка – 70-х років, що важкі потужні БАТи (армійські шляхопрокладачі ) пускати на крихкі дороги не можна було? А лопата-«подарунок» – це чистий піар. Погляньмо на підприємство, яке він створив, на якість його продукції. Він – не політик, а господарник, тому, впевнений, у нього все вийде. 

Євген Миценко, в.о. керівника обласного осередку 

партії «Правий сектор»:

– З інсайдерських джерел нам відомо, що Райкович справді дуже рішуче намагався розпочати працювати. Але зіткнувся з саботажем – з одного боку, з іншого – із міцністю системи з налагодження «колії». Інша річ – що він хоче зробити, в якому напрямку і чи не приховується за його реформаторською діяльністю реваншистські настрої регіоналів, «ватних» поглядів. Як на мене, людина, яка досягла успіху в бізнесі в Україні, повинна була прийняти правила гри і системи. І якщо вона їх прийняла, то апріорі не може нічого змінювати на краще.