Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Чи стане Європа ближчою?

Автор: Нова Газета

6 квітня Європарламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Тепер український безвіз мають схвалити у раді ЄС. «Нова» поцікавилася у пересічних українців, чи стане для них Європа ближчою після отримання безвізу.

 

Еліна Валуцька,
студентка факультету іноземних мов:

– Європа не стане ближчою. Не стане через матеріальне становище. По-перше, при в’їзді необхідна наявність медичного страхування, а воно недешеве. По-друге, я маю показати, що не бідую – мати при собі мінімум 50 євро на день готівкою або на картці. Якщо моя мета туристична, то маю надати відомості про сплачені квитки в обидві сторони та інформацію щодо зарезервованого готельного номера. Я не можу собі цього дозволити.

Геннадій Маламен,
депутат Кіровоградської міської ради:

– Тут двояка ситуація. По суті нам теж доведеться збирати документи, проходити митницю. Але неймовірна перевага в тому, що тепер українець не має оббивати пороги під час подачі документів на візу, чекати її. Тобто нам скоротили нудну і принизливу процедуру. Підняття гідності українця – це і є шлях до Європи. Тож у цьому плані ми таки стали ближче. Мені як українцю приємно відчувати таку повагу.

Богдан Стасюк, перекладач,
викладач ЦДПУ ім. В. Винниченка:

– Я не є експертом із міжнародних стосунків та права, але суто із власних спостережень можу сказати, що безвізовий режим із ЄС – це добре. Чому? Бо це є ознакою довіри до країни, що перебуває фактично у стані війни з набагато потужнішим і нахабним сусідом. Це значить, що європейських можновладців не лякає нелегальна зброя на руках в наших співгромадян, не лякають наші пристрасті за політиками-популістами, що вони вірять у нас набагато більше, ніж ми самі. Безвіз не варто розглядати як нагоду емігрувати, безвіз – це спрощена можливість побачити Європу, поїхати у відрядження чи автостопом по «адріатичному взмор’ю» (що за правильної організації відпустки та раціональній студентській логістиці, до речі, настільки дешево, що доступне навіть провінційній молоді без столичних статків), безвіз – це згода Старої Європи розглядати нас членами власної родини, про що ми постійно торочимо: не скіфи ми, не азіати.

Ліна Багачук, учитель української мови та літератури, м. Голованівськ:

– Безвізовий режим… Звісно, позитивний крок у майбутнє. Оскільки Європа дала нам «зелене світло», значить, наша держава ще чогось варта на європейській арені. Нас таки визнали не лише як країну, що просто розташована на території Європи, а як справжній європейський народ.

Для нас, учителів, чесно кажучи, він уже нічим не допоможе. Куди нам їхати, вириватися вже нікуди, а от для молоді – це новий шанс. Шанс показати себе, перейняти досвід. Безвізовий режим дасть неабияку можливість для розвитку нашої молоді, і тоді відповідно – і для розвитку України.