Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

НАШІ ГРОШІ – ЇХНІ РОЗКОШІ

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Повчальна історія шахрайства із карткою ПриватБанку

 

Історія обманутої жінки, яка звернулася до нашої редакції, вкотре підтверджує: якщо ви потрапили на гачок шахраїв, вам ніхто не допоможе. Навіть ті, хто це мусить робити за своїми службовими обов’язками.

9 квітня минулого року жительці Кіровоградщини Валентині Бударецькій зателефонував невідомий і представився працівником служби безпеки ПриватБанку. Він повідомив, що із її картки (назвав її номер) намагалися зняти 2,5 тис. гривень.

– Мені повністю переказали історію моєї картки, – розповіла жінка. – Що я ніколи не знімала кошти із неї, що я брала товар на виплату частинами, якого числа погасила платежі. Навіть сказали, коли я із картки поповнювала рахунок мобільного на 10 гривень. Тобто розповіли про всі-всі деталі.

Така обізнаність людини по той бік слухавки телефону спантеличила жінку.

– Я справді брала один раз на виплату товар, – підтверджує вона, – і коли я приносила платежі в банк, точно так же мені працівник говорив: зараз на ваш телефон надійде пароль, ви його назвете мені, щоб здійснити операцію. Тобто у мене ніяких підозр не виникло, що мені телефонували шахраї. Тому й надала їм цифри. Але не в тому навіть справа. Після того, як я назвала пароль, зняли лише 200 гривень. А ось десятого квітня – 3000, 4000 і 500 гривень. 

І, підкреслює Валентина, смс-повідомлень про зняття коштів на її телефон не надходило. Тим часом жінку щось насторожило, і того самого 10 квітня ввечері вона зателефонувала в банк. І ось тоді їй повідомили, що з її кредитки зняли 8 тисяч.

– Я навіть не підозрювала про такий кредитний ліміт, – продовжила Валентина, – адже до цього він був на рівні чотирьох тисяч. Отже, щойно збільшили кредит, одразу всі кошти і зняли.

Обманута звернулася до служби безпеки банку, а також – до поліції звернулася 11 квітня. Правоохоронці порушили кримінальне провадження.                                     

– Але до сьогоднішнього дня (розмова із журналістом відбулася 17 січня), – стверджувала Валентина, – нічого не зроблено. Сім місяців після цих подій я перебувала за кордоном. Повернулася додому, і того ж дня вже була у міськвідділі поліції. Я прийшла, а слідча на мене дивилася дуже великими очима, мовляв, про мою справу нічого не знає. Я обурилася, як же так, із квітня про мою справу нічого невідомо?! У відповідь я почула, що в них дуже багато роботи, тому моя справа залишилася поза увагою.  

У поліції цього дня потерпілій пообіцяли надіслати запит до вінницьких правоохоронців, які повинні вести справу, бо злочин (гроші зняли) скоїли у Вінниці через банкомат у відділенні ПриватБанку.

– До вас я прийшла із поліції, – продовжила вона. – Їм я неодноразово телефонувала, мені розповідали, що справу передали у Вінницю. Я вирішила написати туди запит, адже мені за весь цей час ніхто з поліції не телефонував, що мені видалося підозрілим. Перед цим ще раз запитала у нашої слідчої, чи надіслали матеріали у Вінницю, і отримала ствердну відповідь. Коли я попросила назвати дату відправки, щоб скласти запит до тамтешньої поліції, слідча відмовила, мовляв, зараз не на робочому місці,  зверніться увечері. Увечері ж слідча на дзвінки не відповідала. Зранку наступного дня – та сама картина.

Того ж дня, 17 січня, Валентина до обіду прибула до міськвідділу, аби там застати слідчу. Спочатку це їй не вдалося (по телефону та сказала, що перебуває у прокуратурі), але випадково побачила її у відділі. І лише тоді Валентина домоглася розмови. Із неї жінці стало зрозуміло, як вона стверджує, що слідство не ведеться:

– Її обман мене вразив і образив. Нашу розмову я записала на диктофон (запис є в розпорядженні редакціїРед.). Я спитала слідчу, що вона зробила у розслідуванні. Вона ж промовчала. Тобто нічого? – запитала її. Ось така розмова.

Наразі Валентина змушена виплачувати борг. Банк на прохання не нараховувати відсотки і погодитися на реструктуризацію відмовляє.

Отож, з огляду на обставини події перш за все виникає питання, хто отримав доступ до всіх даних картки Валентини? Працівники банку, хакери? Чому не спрацював смс-банкінг, коли у Вінниці тричі на день знімали кошти.

Часткове пояснення на них містить відповідь прес-офісу місцевої філії ПриватБанку на запит «НГ». Ми просили відповісти, чи проводила служба безпеки ПБ розслідування цієї справи і які його результати? А ще – чому ПБ не йде назустріч потерпілій, домовившись про реструктуризацію і ненарахування відсотків?

Отож у ПБ зазначають, що по кожному  факту здійснення шахрайських дій з картковими рахунками їхніх клієнтів служба безпеки ПБ проводить службові розслідування. Щодо випадку із Валентиною у відповіді сказано: «Кошти з карткового рахунку Бударецької В.В. були зняті коректно, без несанкціонованого входу (злому). Кошти було знято з використанням послуги «Зняти без картки» – зняття готівки через банкомат зі своєї картки без її фізичної наявності за допомогою телефону або мобільного додатка Приват24. Максимальна сума зняття – 4 тис. грн на добу (сукупно або ж за 1 транзакцію). Замовлення послуги на суму понад 4 тис. грн буде доступне клієнтові лише через 24 години».

Далі банк пояснює що усі ступені банківського захисту були пройдені коректно, з правильним введенням/зазначенням усіх паролей та пін-кодів. Наразі служба безпеки зробила висновок, що особи, які знімали кошти з картки пані Валентини Валентинівни, отримали всю необхідно інформацію від власниці. Відповідно до норм цивільно-правових законодавчих актів, саме клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, системи MobileBanking, Приват24 з використанням засобів його ідентифікації і аутентифікації. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНу».    

На запитання, чому ПБ не йде назустріч потерпілій, у відповіді зазначено (подаємо скорочено): «З боку клієнтки допущені порушення, якими вона скомпрометували свою картку, назвавши третій особі її реквізити та персональні дані. Вона особисто розголосила всі динамічні паролі, які надходили на номер мобільного телефону, чим дозволила шахраям здійснити операції по банківській картці.

Що стосується вимоги не здійснювати нарахування відсотків за кредитом повідомляємо наступне. Згідно з умовами кредитного договору, укладеного між клієнткою та ПБ…, банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит у встановлений договором строк і сплатити встановлені відсотки. Кредитний договір є двостороннім, що породжує зобов’язання банку надати кредит й зобов’язання позичальника його повернути і сплатити відсотки за користування ним… Додатково повідомляємо, що норми банківського законодавства, зокрема Закону «Про банки і банківську діяльність», забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку, за аналогічними договорами. Враховуючи вищезазначене, ПБ змушений відмовити гр. Бударецькій В.В. у задоволенні її прохання».

А тепер про те, чому на телефон не надходили смс про зняття коштів. У розмові із «НГ» керівник регіонального прес-офісу ПриватБанку Анжела Дзинзюра висловлює одне із припущень, що ґрунтується на її досвіді.

– Смс надходять у будь-якому разі, – стверджує вона. – Не надійти вони можуть лише в одному випадку: коли шахраї скористалися дублікатом сім-картки телефону. На такий крок вони йдуть тоді, коли вони знають або здогадуються, що на картковому рахунку є кошти. Як здогадуються, дізнаються? Та із тих самих соцмереж, від знайомих, із сайтів продажів, оголошень, коли, наприклад, ви продавали авто. Так само із великим кредитним лімітом, про який вони дізнаються, що клієнт купував щось дороге.

Спочатку шахраї телефонують клієнту, ніби помилившись номером. Потім переказують на номер клієнта 5-10 гривень, ніби помилково. Подзвонили, вибачились. Тоді звертаються до оператора мобільного зв’язку із заявою про втрату сім-картки із номером клієнта банку. Як відомо, для отримання дубліката ви повинні назвати пару номерів телефонів, з якими ви спілкувалися, і дані про останнє поповнення рахунку телефону. Шахраям ці дані відомі, адже двічі «помилково» телефонували клієнту, а також «помилково» поповнювали рахунок його мобільного. Отримавши дублікат, зловмисники вставляють в телефон і отримують усі смс клієнта. Тим часом його оригінальна сімка автоматично блокується. Шахраї отримали все їм необхідне – і сімку викидають. А клієнт знову користується «рідною». Він навіть може не помітити, що певний час його телефон не працював.

Отже, наразі допомогти Валентині може лише слідство. Та чи зможе, адже його доля невідома протягом ось уже дев’яти місяців?

Пані Анжела попросила вкотре нагади прості поради, що допоможуть вберегти ваші гроші. Щоб убезпечити себе від шахрайства та розпізнати, що вас хочуть обдурити, слід завжди пам’ятати,  що головною умовою фінансової безпеки є нерозголошення жодних конфіденційних даних: пін-кодів картки, паролів доступу до рахунку або послуг банку, CVV-код картки, термін її дії, номера паспорта, ІПН. SMS з паролями і кодами доступу до послуг банку – це конфіденційна інформація, і передача її третім особам категорично заборонена. Ніколи не слід розголошувати стороннім особам тексти SMS з паролями і кодами доступу до послуг банку. А для переказу коштів на картку достатньо знати лише її номер.      

До речі… Сума знятих кібершахраями коштів з електронних платіжних карток українців в 2016 році порівняно з 2015 роком збільшилася в 4 рази – до 339,13 млн грн. Найчастіше зловмисники використовують такий вид шахрайства, як «вішинг» – дзвінки клієнтам банків з метою виманювання реквізитів платіжних карток, необхідних для проведення операцій без використання картки.

Сподіваємося, що наша публікація допоможе не одному читачу вберегти свої кошти. Будьте пильними! 

Р.S. Станом на 1 лютого ситуація із розслідуванням не змінилася… 

Loading...