Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Дмитро Кудря: З дитинства любив аромат соснової стружки у батьковій майстерні

Автор: Нова Газета

Більше 30 років Дмитро Кудря з Олександрії вдосконалює свою майстерність і передає знання та навички дітям. Він – майстер декоративної обробки деревини, член спілки майстрів народного мистецтва України, керівник народного художнього колективу-студії «Художнє різьблення» ЦДЮТ ім. О. Шакала.

Його роботи – еко-іграшки, скриньки, шумові музичні інструменти – часті гості на різних виставках і фестивалях в Україні та за її межами. А починалося все з дитячої любові до дерева.

Родом Дмитро Володимирович із Малої Виски. «Мій батько Володимир Дмитрович власноруч побудував будинок у Малій Висці (від фундаменту до даху), мав свою майстерню, – розповідає пан Дмитро. – Малим я заходив туди, спостерігав за його роботою і полюбив аромат соснової стружки. Але мене тоді чомусь потягнуло до більш тонкої роботи. У третій школі діяв гурток гравюри по дереву, я його не відвідував, але спостерігав за хлопцями через вікно. Потім вдома сам пробував щось творити. Починав із гравюр і фігурок із фанери».

За освітою Дмитро Кудря – музикант. Закінчив Кіровоградське музичне училище за фахом кларнета і три роки викладав в Олександрійській дитячій музичній школі. Але успадковане від батька та дідуся захоплення деревиною мало вирішальний вплив на подальший професійний вибір чоловіка. Дід, до речі, був майстром із виготовлення скрипок. Наразі Дмитро Володимирович поєднує викладацьку (має чотири групи в народному художньому колективі-студії «Художнє різьблення») і музичну діяльність (грає на кларнеті в муніципальному духовому оркестрі «Ліра»).

Викладати Дмитро Кудря почав у далекому 1986 році у гуртку «Сувенір», якому в 1999 році присвоїли почесне звання народного художнього колективу-студії «Художнє різьблення», при Будинку піонерів.
В той час майстер ще викладав у музичній школі і за сумісництвом працював на механічному заводі. Завдяки останньому стало можливим залучати дітей до декоративної обробки дерева. «На заводі було вдосталь матеріалів. Мені виділили приміщення, у якому двічі на тиждень займалися діти зі шкіл №10 і №13. Починали із простого – випилювання, випалювання, гравюри на дереві», – розповідає майстер.

У своїй педагогічній діяльності Дмитро Кудря керується девізом «Краса врятує світ». Чоловік намагається допомогти дітям відкрити для себе красу і радість життя шляхом творчості.  Студія працює за авторською програмою керівника, який, до слова, підготував понад 20 методичних розробок-рекомендацій для тих, хто займається різьбленням по дереву.

Сьогодні під крилом Дмитра Володимировича творять і розвиваються 42 учні. Займаються в основному геометричним різьбленням. Його вихованці – постійні учасники і призери різноманітних конкурсів, фестивалів і ярмарок. З останніх досягнень – на конкурсі «Український сувенір і новорічно-різдвяна композиція» його підопічні вибороли перше і два другі місця.

Поза трудовою діяльністю Дмитро Володимирович знаходить час і для відпочинку душею. У власній невеличкій майстерні, облаштованій у гаражі, з-під його рук народжуються унікальні вироби. Своєю улюбленою тематикою називає виготовлення іграшок. «У дитинстві я не був балуваний ними. У мене була одна старенька металева машинка, яку я дуже беріг і любив. Напевне, тому мені закортіло саме їх робити. Подобається бачити, як діти граються із ними. Виготовляю традиційні іграшки – коників, півників, машинки», – розповідає Дмитро Кудря.

Чим характерні еко-іграшки Дмитра Володимировича, так це запахом деревини. Їх майстер не фарбує і не покриває лаками, віддаючи шану предкам. Якщо ж дерево трішки і забрудниться, його можна підтерти наждачним папером. У своїй роботі майстер використовує переважно липу, оскільки вона ріжеться і шліфується доволі легко. А ось для шумових інструментів, таких як деркачі, рубелі, стукалки, тріскалки – використовує тверді породи (горіх, граб, акацію). Серед інших його виробів – кухонні набори, солянки, тарілі.

Своїми виробами Дмитро Володимирович встиг прославитися і за межами України. Цього року, наприклад, майстер відвідав місто Джаково у Хорватії з фольклорним колективом «Орелі», два фестивалі у Туреччині, ярмарку у польському місті Люблін та на запрошення української діаспори завітав до Данії. Нові враження та знання, отримані з поїздок, надихають чоловіка на нову творчість. «Надихає те, що людям, а передусім дітям, подобаються дерев’яні вироби», – зазначає Дмитро Кудря.

Працює Дмитро Володимирович і на замовлення, однак зізнається, часу на це залишається не так вже й багато.

Олег Козупляка, фото з домашнього архіву Д. Кудрі