Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Не так страшна змія, як її малюють

Автор: Нова Газета

Зазвичай тема змій в українських медіа підіймається лише тоді, коли плазуни когось вкусили або ж заповзли до когось на обійстя. Через це неприязнь до них поруч зі звичним страхом лише зростає, а соціальними мережами все частіше поширюються знімки, на яких українці діляться впольованою «здобиччю», яка мала необережність заповзти до когось у двір.

Насправді ж, ці плазуни досить миролюбні щодо людей і атакують лише для самозахисту, в решті ж випадків намагатимуться пошвидше сховатись. Ба більше, змії є важливим елементом здорової екосистеми. Чому зустрічі українців зі зміями стають все частішими? Наскільки їхні укуси небезпечні для людини? Чому їх не варто вбивати та що робити, якщо плазун все ж таки вкусив, розбиралася «Нова газета».

В Україні налічується 11 видів змій, з них 9 – занесені до Червоної книги України і лише три види є отруйними, розповідає Віктор Стренада. Чоловік більше п’яти років вивчає цих плазунів та закликає не вбивати їх, ведучи просвітницьку роботу серед українців. «Безпосередньо в Кіровоградській області в невеликій кількості водяться 7 видів змій: каспійський полоз, мідянка звичайна, вуж звичайний (із жовтими вушками) та вуж водяний (без них), а також три види гадюки: звичайна, степова і Нікольського. З переліченого отруйні лише гадюки, але їхня отрута не смертельна для людини через слабкість токсину. Летальні випадки можливі серед людей-алергіків. Схожа ситуація з укусами ос і бджіл, які в декого викликають сильні набряки», – пояснює Віктор Стренада.

За його словами, зустрічі людей зі зміями – абсолютно випадкові. Ці плазуни потайні істоти. Їх добре видно на стежках, на асфальті, але важко помітити у їхньому природному ареалі життя – високій траві. Отруйні змії в Кіровоградській області зустрічаються рідко, більшість їхньої популяції проживає  ближче до Карпат і Полісся. Але й там, щоб побачити змій, у тому числі й отруйних,  – треба мати велику удачу. Все тому, що люди забудовують території, розорюють поля і їм немає де виживати. Тож вони залишаються жити у великих парках, у передмістях, де ще більш-менш збереглась екосистема.

З цим, а також із розвитком технологій Віктор Стренада і пов’язує той факт, що люди почали нібито частіше бачити змій. «Частіше їх починають бачити соціальні мережі, – переконаний активіст. – З кожним роком стає все більше підписників, з’являється багато телефонів з гарними камерами, на які хочеться фотографувати. Ми звикли до одного ритму життя: робота-дім-робота – і нічого, крім цього, не бачити. А тут ми бачимо щось цікаве, і звісно, вся увага буде присвячена цьому. А найкраще привертає увагу щось небезпечне. Чомусь немає новин, що в центрі міста через дорогу пробіг їжак. Це нецікаво, тому що ми знаємо, що він безпечний. Людям потрібна сенсація, щоб когось укусили, хтось в лікарню потрапив чи, не дай Бог, помер. В цьому вся сутність людини: все що нас лякає – нас зацікавлює. А щодо того, що змій стає більше – то це неправда. У них можуть відбуватися спалахи народжуваності, але ми цього не помічаємо. І це аж ніяк не впливає на кількість укусів, які є наслідком випадкових зустрічей. Змії завжди були серед нас і будуть. Вони будуть приповзати, тому що ми почали будувати міста і села на їхніх територіях. Тому очевидно, що вони десь та й будуть потрапляти людям на очі. Це було, є і нікуди не дінеться».

Саму ж наявність змій на місцевості Віктор Стренада називає добрим знаком. Всі наші змії, включно з гадюками, прекрасні санітари. В першу чергу вони ловлять і харчуються хворими гризунами і рибою, які є переносниками небезпечних хвороб. «Вони ловлять не швидких, а повільних. Таким шляхом фільтрації вони боряться з хворобами. І якщо змій не стане, то спалахи цих захворювань підуть угору. Тож навіть якщо їх і стане більше, то вони краще контролюватимуть популяцію хворих риб і гризунів», – наголошує активіст.

«Вуж із жовтими вушками, все решта гадюки»

Це поширена помилкова думка, яку всі знають з дитинства, пояснює активіст. Через це українці часто плутають вужів, гадюк і полозів. Насправді ж, не всі вужі можуть мати таку впізнавану мітку, що пов’язано з таким явищем, як меланізм, і темним забарвленням. Найточніший спосіб визначити ступінь небезпечності змії – дізнатись, які у неї зіниці: в отруйних вони вертикальні, в неотруйних – круглі. Але підходити до плазуна близько, щоб це зробити – не варто. Так само не слід штурхати його палкою або ногою. При зустрічі із людиною змія ніколи не нападає першою. Але як і кожна жива істота намагатиметься себе захистити. Тож головне правило – не провокувати. В укусі навіть неотруйного полоза приємного мало. «Побачили змію – обійдіть, не роблячи різких рухів. Неважливо, хто перед вами: вуж чи гадюка. Із наших змій найагресивнішим є каспійський полоз, або жовтобрюх. При небезпеці він почне кидатися. А так кожна змія завжди старатиметься втекти, оскільки вони також, навіть найбільші, є їжею для багатьох тварин України: лелек, лисиць тощо», – розповідає Віктор Стренада.

Також активіст додає, що не всі українські змії можуть вкусити людину. Так, абсолютно безпечними є вужі, які при укусі ризикують втратити свої зуби (вони у нього дуже крихітні і ламкі), тому інстинктивно не можуть цього зробити. Його самозахист – це шипіння і прикидатися мертвим з випусканням відповідного смороду. Кусають лише гадюки і полози. Коли кусає гадюка – відразу виникає біль, якщо ж після укусу болю немає – це був полоз.

Якщо змія таки вкусила

В Україні змії активні з квітня до жовтня. Щороку плазуни кусають десятки людей – переважно через власну необачність чи нерозважливість, наголошують у Центрі громадського здоров’я України. Коли температура повітря перевищує середні показники, активність змій знижується, вони стають малорухливими та млявими, тому укуси зазвичай трапляються, якщо випадково наступити чи сісти на плазуна.

За даними ЦГЗ, станом на 18 липня 2021 року в Україні зареєстрували 48 звернень по медичну допомогу через ураження зміїною отрутою. За аналогічний період (станом на середину липня) у 2020 році зафіксували 34 звернення, у 2019 – 103. У жодному з цих випадків Кіровоградщина не фігурувала. Загалом у 2020 році до медзакладів надійшло 249 звернень через укуси змій, тоді як у 2019 їх було 363.

Укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті. Водночас при укусі необхідно одразу звернутись по медичну допомогу, адже він може мати важкі прояви та серйозні наслідки. Особливо небезпечними вони є для дітей, людей похилого віку та зі зниженим імунітетом.

Телефонуючи на лінію 103, жителі Кіровоградщини потрапляють на диспетчерів Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Кіровоградській області. Всі вони – медичні працівники, які діють за встановленими алгоритмами.

«Диспетчери розпитують у людини, що сталося, де вона знаходиться, як почувається. Там де ситуація цього вимагає, бригада лікарів, звісно, виїжджає. А де люди можуть самостійно надати собі допомогу, ми даємо рекомендації з домедичної допомоги і спрямовуємо їх в лікувальний заклад», – розповідає заступник генерального директора з медичної роботи-керівник служби ЕМД ЦЕМД та МК в області Тамара Беспалова.

За її словами, наразі укуси плазунів не вважаються екстреним викликом. Якщо людина нормально дихає, перебуває у свідомості, у неї немає масивної кровотечі – вона може доїхати до медичного закладу без допомоги бригади «швидкої».

«Немає значення, хто вкусив. Деякі тварини (собаки, коти тощо) можуть хворіти на сказ. У слині комах можуть міститися токсичні речовини, які викликають алергійну реакцію, не лише місцеву, а й по всьому тілу. Тому в лікувальний заклад обов’язково слід звернутися за контролем і спостереженням. За останні роки звернень на лінію 103 щодо укусів змій у нас не було. Зараз наші виклики в основному йдуть через укуси кліщів, комарів і мошок, які у малих діток спричиняють набряки і задуху», – резюмує Тамара Беспалова.

Серед домедичної допомоги при ураженні зміїною отрутою у департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації рекомендують: забезпечити постраждалому максимальний спокій від рухів; звільнити уражену частину тіла від одягу; давати пити багато води; накласти на місце укусу стерильну пов’язку з антисептиком, за можливості дати 1-2 таблетки від алергії і прикласти до рани лід, обгорнутий у тканину; при транспортуванні покласти уражену кінцівку на підвищення. Не варто обробляти рану додатково, припікати її чи накладати джгут, а також вживати алкоголь. Висмоктувати отруту допускається лише в тих випадках, якщо в найближчі години неможливо отримати медичну допомогу.

Також у профільному відомстві додали, що медичні заклади області міського та районного рівнів мають в наявності по 1-2 дози зміїної протиотрути. Вона була передана Україні безкоштовно Посольством Індії. Рішення про її введення приймають безпосередньо у медичному закладі, але через ризик побічних явищ антитоксин призначають лише у важких випадках.

P.S. Крім дикої природи, українці зустрічаються із плазунами і на своїх присадибних ділянках. Хтось випроводжає непроханих гостей за допомогою підручних засобів, хтось ними ж їх і вбиває. Деякі ж господарі в таких випадках викликають рятувальників, які виловлюють змій і випускають їх за ме-
жами приватного сектора. Як зазначають в обласному управлінні ДСНС, у 2020 році подібних звернень було чотири, цьогоріч, станом на 27 липня – одне (рятувальників викликали до домоволодіння у Знам’янці). В усіх випадках переполоху наробили вужі. «Люди звертаються до рятувальників з проханням вилучити змію, бо, як правило, не можуть відрізнити вужа від гадюки. Хто впевнений, що перед ним вуж, той проганяє самостійно. Ми ж реагуємо і виїжджаємо на всі виклики», – зазначила у коментарі «Новій» речниця ДСНС в Кіровоградській області Оксана Мачак.

Олег Козупляка