Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Медові експерименти Олега Чабана

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Олег Чабан відомий у Кропивницькому не лише як пасічник, а й як засновник торгової марки Bеe for you (Бджілка для тебе) – першої у місті лінії бальзамів, створених на основі продуктів бджільництва. Як пасічник став автором косметики і яка роль у цьому каструльки з домашньої кухні – у нашій розмові.

 

– Пане Олеже, що було першим, із чого все починалося?

– Історія бере початок із 2011 року, коли я дуже серйозно захворів, потрапивши до лікарні. Сталося так, що я переливаючи бензин, наковтався його… Це майже знищило мені печінку, і треба було щось робити. Мій сусід по палаті – старенький дідусь – порадив їсти мед. Я почав їсти… Чергове УЗД показало, що печінка відновилася.

– Ви споживали якийсь спеціальний мед?

– Ні, на той час я навіть не розрізняв його види – мед та й мед. Просто купував на ринку у пасічників.  Поступово я відчув, що хочу займатися бджолами. Спочатку завів чотири вулики суто для себе. А далі так захопився, що із задоволенням почав розвивати пасіку. До моїх рук потрапила бібліотека колишнього головного санітарного лікаря Кіровоградщини Олександра Короленка, а там фактично були навчальні підручники для студентів технікуму для бджолярів. Отак спочатку теоретично, а потім і практично я почав освоювати бджільництво.

– Яким чином ви від виробництва і продажу меду перейшли до косметики?

– По-перше, хотів би, щоб читачі розуміли різницю між поняттям «крем», «мазь», «бальзам». Мазь – це медична і фармацевтична царина. Хоча наші вироби – а займаємося ми виготовленням бальзамів – мають додатковий ефект, ми не позиціонуємо їх як фармацевтичну продукцію.

Щодо розширення кола моїх інтересів, то мені цікаво було перейти від виробництва сировини (меду, воску, прополісу тощо) до кінцевого продукту. Я досить довго вивчав цю тему, кілька років йшов до цього, щоб зрозуміти, з чого потрібно починати. Поштовхом до пошуків у цьому напрямку стало знайомство з відомим епітерапевтом Тетяною Чухрай.

В Україні існує потужна традиція використання продуктів бджільництва у медицині та косметології. Зокрема, хоча вперше трактат «Мазі» було надруковано у Візантії, його авторкою стала українська княжна, онука Володимира Мономаха Євпраксія Мстиславівна, яка вийшла заміж за візантійського царя Олексія. Єдиний екземпляр цього рукописного трактату зараз знаходиться в італійському архіві.

У «Правді» Ярослава є згадка про лікарів, які працювали при монастирях та церквах, вони використовували для лікування віск та олії. Загалом ці речовини у якості ліків почали використовувати ще у ХІІ столітті. І зараз є така відома мазь «Фур’є» (або «Дур’є»), засіб, відомий років із двісті. Її корисні властивості пов’язані з поєднанням олії, воску і білкових сполук. Але є проблема: її терміни придатності вкрай обмежені, навіть у холодильнику ця мазь псується. Отже, глибоко вивчивши тему, я почав мислити у цьому напрямку, шукаючи замінник, який можна внести у цю формулу. Почав вивчати рослину левзею (фітостероїд), почитав дослідження Празького університету (тамтешні науковці проводили дослідження на спортсменах), університету Лодзі (там вивчали роль білка, що міститься в рослині, в лікуванні онкології) і нарешті зрозумів, куди рухатися.

– Далі почалися експерименти?

– Так! Було досить важко зрозуміти, як зробити екстракт, не використовуючи спирт. Допомогло знання історії і… механізмів, якими користуються господині на українській кухні. Важливу роль зіграла піч – розуміння, як вона працює і що відбувається в ній. Поступово я зрозумів, що на кожну частину тіла краще впливають різні складники. До базової формули я додаю фітододатки. Для губ – це ромашка і календула, для рук – ромашка, листя м'яти, корінь левзеї софлороподібної. Я експериментував чотири місяці, але теорія забрала роки.

– Розкажіть детальніше, які продукти бджільництва використовуєте для бальзамів?

– Ми використовуємо віск, прополіс та бджолиний підмор. Термічна обробка цих речовин не зменшує їхні лікувальні властивості. До речі, прополіс в Україні  зареєстрований як антибіотик природного походження, а в Європі – як харчовий продукт.

Сьогодні ми виробляємо бальзам для вуст, маску-бальзам для обличчя, маску для волосся, бальзам-маску для рук і для ніжок. До речі, маски через вміст прополісу використовують для профілактики грибкових захворювань (прополіс не тільки самостійно діє, а й підсилює дію лікарських трав). Професійні косметологи вже рекомендують!

 – А де ви берете трави для екстрактів, теж самі збираєте?

– Усю фітогрупу купую в аптеках, бо розумію, що треба фітосанітарний конт-роль. Тобто трави не збираю самостійно.

– Напевно, для виготовлення бальзамів потрібна особлива техніка?

– Перш за все, потрібне розуміння, який віск можна використовувати, ми беремо «забрусний» віск або ярий, очищуємо його, бо там багато сміття (на косметичних форумах траплялося читати історії, коли купили церковну свічку, розтопили той віск і калапуцяють. Якби люди бачили, скільки бруду в ньому може бути!) Для виготовлення бальзамів треба і  пасічне обладнання, і домашні каструльки.

– Можливо, не зовсім етичне запитання, але наскільки прибуткові такі експерименти?

– Для мене важливо те, що віск (у складі бальзамів) я продаю дорожче, ніж якби я здавав його оптом. Ми зараз не за прибутки, а за те, щоб пасіку можна було утримувати. Крім Кропивницького і всієї України, нашу продукцію знають в Іспанії, США, Польщі, Австрії, Італії. Однієї порції бальзаму вистачає надовго, тому замовлення ми отримуємо приблизно раз на пів року.

–  Де зараз можна купити вашу продукцію?

– Косметичну від ТМ «Бджілка для тебе» – тільки в інтернеті, це крафтова продукція, а мед (його ми продаємо від торгової марки «Медова перлина») ми постачаємо у кафе «Козацькі чебуреки», Ne speshi Bar, на точку крафтових сирів «Румина» на центральному ринку, магазин VikingBeer.

– До речі, «Нова газета» вже куштувала крем-мед з лимоном та імбиром. Це ще один ваш напрям – крем-меди?

– Це не зовсім моя історія, це історія мого партнера Ігоря Вердиша. Його поїздка на заробітки закінчилася тим, що він привіз обладнання і започаткував власну справу. Уявіть, він півтора року працював у Польщі на пасіці, познайомившись із бджолярем, який виготовляє подібну продукцію, купив у нього технологію і рецептуру. І привіз обладнання до Кропивницького! Хоча техніка була у вжитку, але вона дозволяє виробляти високоякісну продукцію у зручному порційному пакуванні.

Під час виготовлення крем-меду є кілька стадій – це гомогенізація і очищення. Потім ми проводимо кремування – завдяки механічній і термічній обробці (хай вона вас не лякає) змінюється його структура, розбивається кристал меду і він набуває нової якості. Цю технологію винайшли у Канаді, де дуже поширений ріпаковий мед, що кристалізується в камінь. Кремування – це непростий процес, який триває протягом 14 днів. 

Я перепробував більше 20 зразків крем-медів в Україні, і коли спробував Ігоревий, зрозумів – це те, що шукав – без медового зерна, за консистенцією як вершкове масло. До такого крем-меду можна додавати різноманітні фітосполуки (у нас є рецептура зі 68 різними смаками). Зараз зупинилися на шоколадно-медовій і з додаванням імбиру та лимону, я умовно називаю їх «До кави» і «До чаю».

– Це означає, що згодом ми можемо почути про ще щось цікаве?

– Планів дуже багато, але спочатку треба зайти на ринок із цією продукцією, бо на відміну від бальзамів, це вже не крафтова продукція.

До речі, у Європі пасічники мають шалену державну підтримку, там усе робиться, щоб людина не шукала роботу. Але... не все вимірюється грішми. Наразі мені не цікаво їхати в іншу країну. Наскільки вистачить цього запалу – не знаю.

Фото надані Олегом Чабаном