«Тости були, звісно, за переможний 23-ій рік…»
- Деталі
- Категорія: Ексклюзив
- Опубліковано: Четвер, 12 січня 2023, 12:57
Плануючи цей матеріал, ми заздалегідь намагалися зв’язатися із низкою знайомих бійців, які теоретично могли зустріти Новий рік на передовій. Проте поганий зв'язок не дав з ними нормально поговорити. Однак нам вдалося записати по телефону невелику історію святкування Нового року на «нулі». Переважна більшість його учасників зустрічали перше січня в таких умовах уперше.
Десь на Херсонщині… Помічнянець Олег на псевдо Чіллі у мирному житті – вчитель-філолог і викладач предмета «Захист Вітчизни», йому за 50. До лав територіальної оборони вступив у перші дні великої війни. Він - один з учасників звільнення правобережної Херсонщини восени минулого року. Про війну розповідає досить скупо, приблизно так: «Копаємо і копаємо, нас криють і криють…».
– Напередодні наша зміна поїхала в Апостолове – там чудовий волонтерський центр, – розповів Олег. – Дівчата – суперові, я навіть не знаю, чи є в них особисте життя: коли не приїдеш – вони завжди на місці. Треба якийсь одяг, білизна, підстригтися, покупатися, випратися – все нам організують. От і цього разу завітали до них, щоб зустріти Новий рік за традицією чистими й охайними. Ну дівчата й стіл нам накрили! Аж святковий настрій з’явився. Тепло їхніх очей і сердець на якусь мить повернув нас у родинне коло, в домашній затишок.
Потому група повернулася назад на місце служби. Побратими вже підготували звичні для такого приводу страти: олів’є, шуба тощо.
– Жінки наші чимало смачного передали, моя дружина – м’ясо… Побачиш, одне слово, на фото – гарненько все вийшло! Ялиночку мені дівчата змайстрували цікаву, оригінальну.
Гурт Олега новорічну ніч провів у погребі. Як пояснив боєць, через регулярні обстріли ночувати у підземеллі – логічна ідея.
– Якось помістилися всі, хоч тіснувато було. Після настання року, о 00:00, виконали гімн України. Смачно і ситно повечеряли, поспівали пісень під гітару. Не всі наші побратими святкували – багато відмовилися, мовляв, справжній Новий рік буде тільки після Перемоги. Безалкогольні тости були, звісно, за переможний 23-ій рік, за знищення росії як держави. Бо ми ж розуміємо, що воювати вона з нами буде до останнього свого нелюда.
Чіллі також зазначає, що напередодні їх привітало командування, психологиня відвідала, була у шапочці Санти – намагалася додати дещицю святковості. А загалом, говорить Олег, ніхто цією датою особливо не переймався – війна…
Він відзначає особливий теплий дух братерства в підрозділі. Ба більше: чи не кожного впізнають навіть у темряві – по звуку кроків, по голосу й навіть сопінню. Одна із причин цього в тім, що ворог, який засів дуже близько, вночі помічає світло ліхтарика й навіть жар цигарки. Тому навіть під час руху автівкою їздити доводиться без світла.
– Із заплющеними очима можна дізнатися, хто курить поряд, – сміється в трубку Чіллі. – Ми вже як одна сім’я.
О восьмій першого січня Олег із побратимами вже копали окопи на позиції…
Фото надав Чіллі