Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Дуальність, оптимізація, автономія

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Що чекає на вітчизняну систему професійно-технічної освіти?

 

Станом на квітень 2018-го року на Кіровоградщині налічувалося 23 професійно-технічні заклади, в яких навчалося понад сім тисяч студентів. Щороку училища, коледжі, ліцеї Кіровоградщини випускають у середньому 2,5 тисячі кваліфікованих кадрів, частина з яких має робітничі професії. Простими словами, дипломовані швачки, кухарі, трактористи готові працювати на місцевих підприємствах, розвиваючи місцеву економіку і заробляючи улюбленою справою собі на хліб.

Разом із цим статистика свідчить, що рік у рік престижність закладів професійно-технічної освіти (ЗПТО) падає − у 2007 році їх в області було 27 (навчалося 10 тисяч студентів), нині – 23 (навчається 7,5 тисячі студентів).

Станом на 1 квітня в області нараховувалося майже 18 тисяч безробітних, яким роботодавці пропонували 4506 вакансій. Якщо ж аналізувати в масштабі країни, то, за даними Державної служби зайнятості, протягом 2017 року вільними були біля 1 млн вакансій, роботодавці переважно шукали кваліфікованих робітників, працівників сфери послуг та сільського господарства. За останні три роки кількість таких вакансій потроїлася, проте кількість фахівців не змінилася – їх як і раніше не вистачає. Разом із тим, кількість професійних навчальних закладів із 2013 року скоротилася майже на 20%, а кількість студентів – майже на 30%.

За словами аналітика Дмитра Науменка, «згортання» системи ПТО є комплексним і відбувається через низку причин. Серед них найпоширенішими є відносна «непрестижність» профтехосвіти порівняно з вишами, слабка матеріально-технічна база багатьох ПТНЗ та «відірваність» системи профтехосвіти від потреб ринку праці.

 «Хто хоче працювати – той працює»

Директорка Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Тетяна Ліщенюк була учасницею парламентських слухань, присвячених професійній освіті як складовій забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України. Тому тема майбутнього реформування системи ПТО для Тетяни Леонтіївни близька.

«Я дуже рада, що учасники слухань дійшли висновків, що професійна освіта має бути безпосередньо пов’язана з потребами економіки. Власне, ще не маючи офіційних приписів працювати саме за такими принципами, ми розвиваємо наш ліцей» − розповідає Т. Ліщенюк. Аграрний ліцей розташований у селі Піщаний Брід у Добровеличківському районі. Тут навчають майбутніх трактористів, кухарів, перукарів, бухгалтерів. Виробничий підрозділ цього закладу складає критий тік, вагова, критий майданчик для зберігання техніки, ангар, склади, пекарня, олійня, токарний та слюсарний цехи. В обробітку знаходиться 553 га орної землі, на якій вирощують зернові та технічні культури, овочі. В процесі вирощування, догляду та збирання врожаю сільськогосподарських культур беруть участь майстри виробничого навчання та учні.

За словами Тетяни Ліщенюк, перебоїв із фінансуванням ліцею нині немає – усі студенти-відмінники регулярно отримують стипендію (близько 500 гривень на місяць), а вчителі – нараховані виплати.

Актуальною проблемою, над вирішенням якої зараз працює директорка, є старий дах одного з корпусів ліцею. Але навіть у цьому випадку головна проблема – це не брак кошів (гроші є), а велика кількість часу, який треба витратити на документацію. Ще один проект, який потребує суттєвого фінансування, − гуртожиток для студентів ліцею. Зараз учнів розвозять спеціальним автобусом, частина студентів живе на квартирах, частина – місцеві жителі, проте гуртожиток підсилив би привабливість ліцею для потенційних студентів.

Тетяна Ліщенюк з гордістю розповідає і про викладацький склад закладу. Про рівень викладачів свідчать успіхи студентів, які постійно привозять до Піщаного Броду дипломи і грамоти з різних конкурсів та олімпіад. Наприклад, викладач інформатики Сергій Синецький втретє поспіль входить до трійки призерів міжнародного конкурсу Геліантус-вчитель. Пишаються вчителем географії Ярославою Осадчою, а також викладачами кулінарної справи, разом з якими щотижня (!) студенти-кухарі відправляють випічку односельцям, які служать на Сході.

Схема працевлаштування випускників теж налагоджена. «Хто хоче працювати, той працює» − каже Тетяна Ліщенюк, перелічуючи місцеві фермерські господарства, які буквально «замовляють» собі випускників робітничих професій, відтак 95% випускників ліцею влаштовуються на роботу. Найзатребуванішими нині є трактористи, кухарі і бухгалтери. Також Піщанобрідський ліцей має договори з вишами, які охоче беруть на навчання студентів після цього навчального закладу, бо впевнені в їхній підготовці.

Ми поцікавилися у студентів, чи дійсно все так оптимістично, як розповіла нам директорка ліцею (спілкувалися з ними не в присутності викладачів і не на території ліцею). І були відверто вражені відповідями. Наприклад, Наталка Хома переїхала до Піщаного Броду, вийшовши заміж. Бути кухарем мріяла з дитинства, тому варіант здобути освіту в Піщаному Броді їй підійшов. Ми запитали в неї, яку зарплату вона вважає прийнятною для цієї роботи. «Я так люблю цю професію, що, здається, і за тисячу б працювала, якби не знайшла кращих пропозицій», − відверто відповіла Наталя. У майбутньому вона планує продовжити навчання в одеському виші і повернутися до рідного ліцею вже викладачем. Вразив відповіддю і студент першого курсу Роман Салагар, який упевнено планує заробляти близько тисячі доларів, працюючи трактористом. На уточнення, чи не збирається Роман виїжджати за кордон по таку зарплату, він ствердно відповів, що ці гроші він заробить в Україні і вже навіть знає де (насправді у пік сільськогосподарських робіт трактористи на Кіровоградщині дійсно заробляють на рівні з менеджерами).

Тетяна Свиридова вважає перукарську справу затребуваною у Піщаному Броді, тому після завершення навчання планує відкрити власний салон. Безробіття теж не боїться, бо, крім перукарської майстерності, в ліцеї ще й навчають робити манікюр і дівчина вже зараз має постійних клієнтів у своєму селі. (Принагідно зазначимо, що кожен зі студентів, з якими ми спілкувалися, не збирається звертатися до центру зайнятості за сприянням у пошуку роботи).

Наскільки затребувані професії, якими оволодівають у Піщанобрідському ліцеї, у розрізі області?

Відповідь на це запитання ми шукали в обласному центрі зайнятості. Кількість вакансій підтверджують слова Тетяни Леонтіївни – робітничі професії затребувані на ринку праці, особливо на Кіровоградщині – аграрному регіоні, проте «ціни» вакансій, очевидно, не задовольняють потенційних працівників.  Наприклад, нині в обласному центрі є 649 вакансій на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва (зарплату пропонують в середньому на рівні 4500 грн, при цьому зареєстровано 1213 безробітних трактористів).  Так само є 392 вакансії на посаду водія (середня зарплата − не більше 5 тис. грн), 141 вакансія швачки (4700 грн). Роботодавці готові прийняти 91 кухаря (із зарплатою у 4 000 грн), 52 робітників ФГ (3800 грн), 98 електромонтерів (4700 грн).

На жаль, офіційної статистики, скільки власників дипломів про робітничу професію стають заробітчанами, немає, проте тенденція до зростання трудової міграції  (в основному у Польщу та Чехію) − це загальновідомий факт.

Дуальна освіта скоротить зв'язок між теорією і практикою

Із листопада 2016 року Кабінет Міністрів затвердив перелік професій загальнодержавного значення, які є пріоритетними для розвитку економіки країни і підготовка фахівців по яким в системі ПТО здійснюється за кошти держбюджету.  Також реформа передбачає реорганізацію та укрупнення закладів ПТО, перегляд стандартів підготовки фахівців, створення сучасних навчально-практичних центрів та центрів оцінювання професійних кваліфікацій, а також проведення кампанії щодо відновлення престижності робітничих професій.

Уряд також намагається здійснити і довгострокову реформу профтехосвіти, яка полягає у запровадженні т. зв. «дуальної» професійної освіти. Система «дуальної» освіти винайдена і апробована в Німеччині у 60-х роках, як нова форма організації професійного навчання. Вона передбачає підготовку кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках державних стандартів, але із урахуванням вимог роботодавців, що дає змогу постійно скорочувати розрив між теорією і практикою, освітою і виробництвом та випускати фахівців з високим рівнем знань.

Реформа системи ПТО в Україні йде в співпраці з європейською організацією European Training Foundation (ETF), яка надала рекомендації щодо її реформування.

Головні рекомендації для здійснення реформи:

1. Провести оптимізацію регіональних мереж ПТО (укрупнення навчальних закладів, створення центрів співробітництва з виробництвом, введення індикаторів результативності та модернізація назв навчальних закладів професійної освіти).

2. Забезпечити автономію закладів професійної освіти (директори ПТНЗ повинні мати повноваження призначати плату за послуги або залучати кошти для розробки нових навчальних курсів, придбання сучасного обладнання та мотивування талановитої молоді долучатися до професії).

3. Запустити механізм державно-приватного партнерства (механізм для спільного використання ресурсів − обладнання, лабораторії, майстерні, а також для розроблення нових програм професійної освіти, навчання на виробництві).

За попередніми оцінками, реформа системи ПТО та децентралізація професійної освіти і навчання будуть розгортатись протягом п’яти років, а після прийняття нового закону «Про професійну освіту» Міністерство освіти має розробити «Концепцію сучасної професійно-технічної освіти».

СТАТИСТИКА

92% випускників ПТО знаходять роботу

Попри такі «невтішні» зарплати, 91,64% випускників у 2017 році були працевлаштовані. За даними департаменту освіти і науки Кіровоградської ОДА, із 2489 випускників 58  продовжили навчання у вишах, а 48 пішли на службу у ЗСУ. Перші робочі місця не надані 103 випускникам (4,14%), з яких 82 випускниці перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

До речі, у департаменті розповіли, що усі заклади професійно-технічної освіти здійснюють підготовку кваліфікованих робітників лише за наявності замовлення від роботодавців за конкретною професією та у визначених обсягах. Це пояснює такий відносно високий рівень працевлаштованості випускників ЗПТО, принаймні якщо говорити про перше робоче місце. І наостанок. Відкриті вакансії можна переглянути на сайті Jooble.