Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

«Ніхто не хоче рубати гілку, на якій сидить»

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Згідно із загальнонаціональним дослідженням, проведеним у грудні минулого року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, абсолютна більшість населення (80%) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 46% – повністю провальною. 3% населення не бачать жодної інстанції, яка б активно боролася з корупцією в Україні. Решта населення активних борців з корупцією бачить у  засобах масової інформації та журналістах (26%).

 

Боротьбою з корупціонерами в Україні займаються як державні установи, так і недержавні ініціативи. Перелік держаних антикорупційних органів або уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції включає більше десяти найменувань, проте, як свідчить соціологічне дослідження, їм українці і досі не довіряють.

Недержавних антикорупційних організацій на Кіровоградщині є кілька – це ГО «Народне коло», Центр медіарозслідувань «Прозоро» та Центральноукраїнський антикорупційний офіс. Крім того, корупцією у сфері виборів займаються представники руху «Чесно», а порушення закону у сфері державних закупівель моніторять представники Благодійного фонду «ЛЖВ».

Наскільки ефективно працюють громадські активісти, хто платить за їхню роботу і найголовніше – скількох корупціонерів вдалося посадити за ґрати? З такими запитаннями ми звернулися до представників згаданих об’єднань.

Центральноукраїнський антикорупційний офіс створили місцеві активісти Революції Гідності. За час свого існування – а це з кінця 2015 року – члени Офісу зробили не одне гучне розслідування, пов’язане з корупцією, хоча організація об’єднує не більше десяти осіб (також є осередки Офісу в Олександрівському і Новомиргородському районах).

Ми поцікавилися в керівника Офісу Андрія Лавруся конкретикою: скільки гучних заяв, опублікованих у ЗМІ, трансформувалися у кримінальні провадження. Він розповів, що однією з перших гучних справ було оприлюднення інформації про зв'язок екс-керівника Державної служби надзвичайних ситуацій та його заступника із фірмами, які надають послуги на ринку протипожежної сигналізації. Йшлося про те, що власниками фірм-монополістів дуже часто були родичі очільників місцевих служб з надзвичайних ситуацій.

− Проблема насправді не у фірмах, а в тому, що корупційна складова була легалізована на законодавчому рівні. Тому ми разом із фахівцями підготували низку змін і доповнень, зокрема доповнення до глави 13 Кодексу цивільного захисту України, зміни та доповнення до Правил з пожежного спостереження, затверджених наказом МВС України № 349 від 30.03.2015, до розділу 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ № 1052 від 16.12.2015, та розділу 4 Положення про Головні управління (Управління) ДСНС України в областях, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013 (вказати номер чи назву) направивши відповідні листи міністру МВС Арсену Авакову, голові ДСНС Миколі Чечоткіну. Одночасно разом з нардепом Лещенком у ВР проводили спільний брифінг з цього питання.  Ми пропонували дати повноваження обласним службам НС видавати ліцензії, проте пропозиції лишилися не прийняті до уваги. Всі розуміли, що з прийняттям цих змін будуть перекриті великі фінансові потоки. А в цьому ніхто не був зацікавлений, − пояснює Андрій Лаврусь. Після трагічного  випадку, який стався в одеському дитячому таборі «Вікторія» (тоді імовірно через несправність протипожежної сигналізації загинуло троє дітей), члени Офісу знову повернулися до цієї теми, акцентуючи на тому, що якщо приватні фірми не надають гарантії, нехай цим займаються обласні управління ДСНС, і тоді цей ринок не буде монополізований.

«Ніхто не хоче рубати гілку, на якій сидить», – коментує Андрій Лаврусь результати роботи по цьому кейсу.

Антикорупційний офіс за своєю природою віртуальний, проте за допомогою до активістів може звернутися будь-хто через сторінку у Фейсбуці та сайт. Анонімки не розглядають – однієї з обов’язкових умов є співпраця заявника з юристами організації (крім випадків, коли про корупцію розповідає працівник правоохоронних органів).

Ще одна «історія успіху» пов’язана зі справою колишнього начальника ДП «Кіровоградстандартметрологія». У 2017 році завдяки виявленим і доведеним фактам корупції керівнику підприємства не продовжили контракт і відкрили провадження. Також слід згадати про переатестацію працівників поліції. Завдяки нашим публікаціям про окремих міліціонерів, яких брали на хабарі – вони не пройшли переатестацію в поліцію і були звільнені з правоохоронних органів.

Можна сказати, що боротьба з корупцією і схемами була б більш ефективною на території області – якби мали в Кропивницькому відділення НАБУ з детективами, які безпосередньо і системно працювали на нашій території. На даний час наша область входить до Одеського територіального управління НАБУ. Зрозуміло, що детективи не можуть постійно бути в нашому місті.

Хоча члени Офісу заручилися особисто підтримкою голови НАБУ Артема Ситника і співпрацюють із детективами, та все ж, на думку А. Лавруся, без курсу держави на судову реформу подібні ініціативи матимуть слабкі результати.

«Багато справ можна було б довести до завершення, але зв'язок прокуратури і суддів дуже тісний. І досі прокуратура із судами вирішує питання в ручному режимі, а кругова порука дозволяє чинити злочини різних масштабів, залишаючись безкарними. Звісно, не все так погано, але за останній час СБУ спільно з прокуратурою затримала енну кількість поліцейських і тільки двох прокурорів. Натомість інші високі чини виходять сухими з води».

Що робити?

Андрій Лаврусь дає інструкцію: не мовчати, звертатися до Антикорупційного офісу і ходити на судові засідання, які стосуються хабарництва і корупції. За його словами, саме присутність громадськості додає впевненості стороні обвинувачення.

Що стосується співпраці антикорупційних ГО із Службою безпеки, то найчастіше до Управління з інформацією про корупцію люди звертаються на «гарячу лінію» або з офіційним зверненням в рамках Закону України «Про звернення громадян».

26% опитаних українців схильні довіряти журналістам, коли мова йде про антикорупційні розслідування. Власне ГО «Центр медіарозслідувань «Прозоро» і створювалася з метою викривати корупцію у Кропивницькому.

Члени «Прозоро» − журналісти Павло Лісниченко і Світлана Литвиненко – спеціалізуються на публічних закупівлях. Щоб навчити учасників торгів закуповувати без корупції, у 2017 році Павло Лісниченко як координатор Центру компетенцій ProZorro у Кіровоградській області провів 27 тренінгів для замовників та учасників регіону.

У червні 2017 року ГО «Центр медіарозслідувань «Прозоро» долучилась до DOZORRO-спільноти та почала аналізувати скарги, залишені користувачами порталу на закупівлі Кіровоградської, а віднедавна і Житомирської областей.

Павло Лісниченко розповідає, що завдяки їхній роботі вдалося розірвати з десяток вже підписаних договорів, зокрема на постачання похоронного приладдя для КП «Знам'янський комбінат комунальних послуг». Тоді закупівлю між собою намагалися оформити родичі-підприємці.

За підтримки ГО «Інститут Аналітики та Адвокації» активісти створили Центр реагування на порушення у сфері публічних закупівель, особливу увагу приділяють закупівлям у медичній сфері.

«Ми виявили перевитрату бюджетних коштів у розмірі понад 230 тисяч гривень, що виникла внаслідок встановлення завищеної тендерним комітетом Міського комунального лікувально-профілактичного закладу Міська лікарня № 1 м. Олександрії очікуваної вартості мобільного рентген-апарата. Наразі цим питанням займається прокуратура Олександрії та обласна поліція.

Проект «Народне коло» заснував переселенець із Макіївки Донецької області Сергій Нестеров. Серед завдань, які ставлять перед собою члени ГО, є і «викриття злочинних схем по розкраданню бюджетних коштів, державного та комунального майна і запобігання корупції в державних органах влади».

У результаті діяльності «Народного кола» у квітні нинішнього року відкрите провадження щодо недотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» Цвітненською сільською радою Олександрівського району.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками цієї ГО, зареєстрованої у Макіївці Донецької області, є Світлана Дадашова, Олег Поліванов і Сергій Нестеров. Все б нічого, якби жінка із таким же прізвищем і дуже схожа на С. Дадашову не була членом «Союзу ветеранів Донбаса «Беркут». Тому ми залишимо аналіз діяльності цієї громадської організації на Службу безпеки України.

У Кропивницькому є й «вужчі» ініціативи, пов’язані з «тематичною» боротьбою з корупцією. Зокрема ГО «Озеленення» займається захистом зелених насаджень («НГ» не раз писала про міські ініціативи під грифом «озеленення», які насправді передбачають незаконну вирубку дерев), журналіст-розслідувач Дмитро Сінченко пише про політичну корупцію в міській раді (блоги Сінченка друкує «Українська правда» та всеукраїнська газета «День»).

До слова, 23 травня у Кропивницькому відбувся круглий стіл, організований ГО «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам «Антикорупційна ініціатива». На зібранні громадські активісти, члени Громадської ради, адвокати, правозахисники говорили про роль громадянського суспільства в протидії поширенню корупції в Україні.

Кропивницький став 19-м містом, куди приїхали київські антикорупціонери, щоб розповісти про інструменти, за допомогою яких громадськість може запобігати корупції у правоохоронних органах. Серед таких інструментів − подання інформаційних запитів і звернень, зовнішнє спостереження за роботою посадових осіб органів державної влади, аналіз сайтів місцевого самоврядування, проведення експертних опитувань. Проте, на думку керівника апарату Кіровоградської облдержадміністрації Віталія Линника, окремі громадські організації зловживають кількістю запитуваної інформації і це часто паралізує роботу апарату ОДА.

Результатом круглого столу стала заздалегідь підготована резолюція, в який констатовано, що корупція – це реальна загроза розвитку країни. Крім того, антикорупціонери вирішили разом вивчати досвід іноземних держав, сприяти відкриттю «телефонів довіри» і громадських приймалень, інформувати українців про те, як вони можуть брати участь в роботі, пов’язаній з виявленням корупціонерів.

Та усі, з ким ми спілкувалися для підготовки цього матеріалу, акцентували на одному: без удосконалення антикорупційного законодавства боротьба з корупцією буде довгою і малорезультативною. Якщо найближчим часом в державі не з’явиться закон про Антикорупційний суд, Україна в антикорупційному індексі так і залишатиметься сусідкою Камеруну, Парагваю і Нікарагуа...

 

# офіційною мовою 

У продовж 2017-2018 років обласне управління Служби безпеки України виявило 59 фактів корупції у державних структурах Кіровоградської області, з них на даний час є вже 10 обвинувальних вироків суду. Також СБУ провела більше двадцяти спецоперацій із затримання хабарників «на гарячому». Більшість затримань стосувались посадовців керівної ланки.

З початку цього року за матеріалами Управління повідомлено про підозру 13 посадовцям за отримання неправомірної вигоди. В управлінні не ведуть статистики щодо викритих фактів корупції, про які повідомили громадські активісти.

 

Loading...