Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Укрупнення районів. Чому й навіщо?

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Щойно у Верховній Раді з’явився законопроект про об’єднання 21 району нашої області у три, Кіровоградщиною традиційно почали ширитися чутки, домисли і запах «зради». Один із авторів цього документа, нардеп від Кіровоградщини Олександр Горбунов, розповів, що після реєстрації проекту «почалися телефонні дзвінки від мерів міст, районних адміністрацій з різними пропозиціями, зауваженнями і так далі».

 

Аби презентувати законопроект і пояснити його мотиви, нещодавно депутат разом із експертом Центрального офісу реформ Юрієм Ганущаком провели в Кропивницькому прес-конференцію.

Отож, за пропозицією пана Горбунова в області можуть створити Кропивницький, Олександрійський та Голованівський райони.  Перший об’єднає нинішні Кропивницький, Долинський, Новомиргородський, Олександрівський, Бобринецький, Знам’янський, Новгородківський, Компаніївський та Устинівський райони. До Олександрійського повинні ввійти нинішні власне Олександрійський, Петрівський, Онуфріївський та Світловодський. Третій район пропонується створити з центром у Голованівську, до нього планується приєднати Благовіщенський, Вільшанський, Гайворонський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський та Новоукраїнський.

Чому саме так? Один із аргументів народного депутата – межі районів авторами проекту прив’язувались до госпітальних округів (сформовані цього року – Ред.). Хоча, як зауважує Олександр Горбунов,  можуть бути змінені після проведення усіх необхідних консультацій. Зрештою, законопроект може бути доопрацьований відповідно до аргументованих пропозицій.

За словами експерта Юрія Ганущака, законопроект є логічним продовженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яку затвердили 1 квітня 2014 року.

– Зараз настає другий етап, – сказав експерт. – Ментально і психологічно складний.

Це крок, щоб у 2020 році мати в Україні новий адміністративний устрій, «вийти на остаточну мапу». На місці 11 тисяч сільських і селищних рад утворять близько 1300-1400 громад. Із 488 районів в державі утворять приблизно 100 районів. А от межі областей залишаться незмінними, зауважив він.

Відповідно логічними стануть розмежування повноважень між органами місцевого самоврядуванням і місцевими державними адміністраціями – самоврядування створюється на рівні громади і, можливо, – району, області. А держадміністрації – це рівень району і області. Координування візьмуть на себе РДА, які створять на рівні великих районів – трьох майбутніх, про які йде мова у законопроекті.

– Це абсолютно логічний крок, – переконаний Юрій Ганущак. – Функції району змінюються, їх фактично перебирає на себе об’єднана територіальна громада, і там, де вони вже покривають більшу частину району, взаємовідносини між районною елітою і громадою стають просто нестерпними, тому що це накладання повноважень. Район – це є фактично адміністративна структура. У більшості країн Європи він саме так і формувався, тобто це «государеве око». Представник держави повинен був дістатися на коні в кінець території, за яку відповідав, і назад повернутися в цей самий день.

Експерт відповів і на питання, яке йому часто ставлять під час обговорень: що на новій мапі стає основою району? Як правило – госпітальний округ. Тому що методології формування як району, так і госпітального округу збігаються. Мова про зону в 65 кілометрів, центр району із населенням від 40 тисяч.

– Потім має відбуватися спеціалізація медичних закладів, – зазначив пан Ганущак, – а далі – реформа медицини, яка без реформування районів практично не можлива.  

Якими функціями володітимуть нові районні адміністрації? За словами експерта, вони нагадуватимуть префектури. Головна із функцій – координація діяльності територіальних представництв органів виконавчої влади (місцевих управлінь і департаментів міністерств і відомств: поліції, екологічної служби, освітніх закладів, автодорів тощо – Ред.) Юрій Ганущак навів як приклад роботу нинішніх міжрайонних структур – податкової, поліції тощо. На його думку, їхнє функціонування – явище ненормальне. Ця система не має зворотного зв’язку, контролю, узгодження спільних дій та моніторингу, що реально діється на місцях. Фактично, зауважив він, Кабмін сліпий у цьому плані.

– Посилення відбудеться в державному плані саме районних держадміністрацій, – сказав він. – Вони стають головними частинами управління державними функціями на території області.     

– Процеси, що запущені в країні, повинні мати якесь логічне розв’язання, – додав Олександр Горбунов. – Даний законопроект – це наше бачення. Після консультацій із Центральним офісом реформ, з Міністерством регіонального розвитку ми дійшли такого висновку. Свій висновок ми виклали в даному законопроекті. Суть його проста: після децентралізації майже всі повноваження, які лежать на РДА, перебирають на себе ОТГ. Таким чином функціонування районних рад стає неефективним через фактичну відсутність і істотне зменшення їхній функцій.

Кіровоградщина не стала піонером в формуванні нової адміністративної карти України. Подібні ініціативи щодо своїх областей вже зареєстрували представники Миколаївської, Полтавської, Чернігівської та Сумської областей.

Одразу ж після прес-конференції деякі райони області відреагували на пропоновані зміни.

– До мене звернулося багато людей, які висловлювали нерозуміння такого рішення! – написав у Фейсбуку голова Новоукраїнської ОТГ Олександр Корінний. – Я також підтримую думку, що ми повинні або бути частиною Кропивницького району (до Кропивницького втричі ближче, ніж до Голованівська, ми звикли їздити до лікувальних та освітніх закладів у обласний центр, маємо залізничне сполучення і т.д.), або маємо стати центром Новоукраїнського району (тут серйозна проблема – незручне географічне розташування відносно інших районів). Таку ж позицію озвучив мені і голова райради Валерій Савенко.

… мав нагоду спілкуватися з експертом Юрієм Ганущаком та представниками Кабміну. Отримав підтримку і запевнення, що до плану внесуть корективи, і ми можемо розраховувати на один із 2 запропонованих жителями громади варіантів. Юрій Ганущак навіть озвучив це назагал під час круглого столу.

Ідентичною виявилася і реакція представників Маловисківського району, який також «включили» в Голованівський район. Однак, як зазначив «НГ» голова Маловисківської ОТГ Юрій Гульдас, є надія, що до бажань громади «на горі» дослухаються. За його даними, існує новий розподіл, відповідно до якого Новоукраїнський та Маловисківський райони увійдуть до Кропивницького, а Знам’янський замість Кропивницького стане частиною нового Олександрійського. «Це – розумне рішення», резюмував голова.

Із Корінним і Гульдасом солідарний і директор обласного Центру розвитку місцевого самоврядування Олег Яременко. Під час засідання Ради регіонального розвитку, що відбулося невдовзі після прес-конференції, він сказав:

– На мою думку, це дещо недолугий проект, тому що протяжність території одного з районів із заходу на схід становить більше 200 кілометрів. Якщо згадати, що основна складова реформи ‒ це наближення послуг до населення, то цей проект трішечки не вписується в концепт. Враховувати слід не тільки економічні показники, не тільки щільність населення, а й соціальні, культурні та багато інших факторів, і найголовніше – інтереси людей.

Голова Голованівської райради Богдан Кучмій в коментарі «Новій» зауважив на тому, що оцінити новації можна лише, знаючи їхні деталі.

– Щоб висловити своє ставлення до цього, треба розуміти, які повноваження передадуть на субрегіональний рівень, тобто на рівень району, що має утворитися, – пояснив він, – чим саме він буде займатися. Оскільки всі повноваження у існуючих районів і їхніх райдержадміністрацій при створенні ОТГ переходять до громад. Якими будуть повноваження адміністрацій нових районів, поки достеменно не зрозуміло. Принаймні я не володію такою інформацією. Як і багато моїх колег. Будемо це знати – можна буде скласти свою думку. Думаю, що для громадян суттєво нічого не зміниться.   

Фото "Без купюр"