Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Нові зарплати лікарів «первинки»: розчарування, невідомість і повноцінне харчування

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Від початку реформи  системи охорони здоров’я в Україні минуло майже дев’ять місяців. Інформація про її хід здебільшого подається з точки зору того, що вона дає пацієнтам. «Нова» вирішила поспілкуватися із лікарями первинної ланки і спробувати дізнатися, що вона принесла їм. Особливо нас цікавило, чи відбулося очікуване підвищення їхніх зарплат.

 

Ми попросили прокоментувати це питання до десятка лікарів. Очікування на відверті розмови виявилися невиправданими: на більш-менш повноцінний контакт погодилися лише кілька медиків.

Перш за все автор звернувся до свого сімейного лікаря, який побажав залишитися анонімним. Наша розмова тривала недовго:

– Що дала вам реформа?

– Дозвольте не коментувати це питання.

– Все так погано?

– Так… Крім того, я не володію ситуацією…

Приблизно такі відповіді отримали від ще кількох терапевтів.

Сімейний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кропивницького Роман Пєхов був більш комунікабельним.

– Фінансову складову ми поки що не знаємо, – зазначив він, – бо ще не працюємо в цій системі. Причина в тім, що наш заклад ще не уклав договір із Нацслужбою здоров’я (саме вона фінансує заклади за новою системою – Ред.). У реформи є свої плюси. Зокрема, для пацієнтів. У тому плані, що вони мають змогу записатися до лікаря, і молодь, яка раніше не могла потрапити до нього, тепер може це зробити. Ось що цінно. А в лікарів роботи побільшало. Щодо зарплат, то маємо лише обіцянки, які коментувати не можу. Чекаємо. Перехід на нову систему у нас має відбутися нібито після 20 січня.  

З усіх співрозмовників найвідвертішим виявився єдиний в області лікар приватної практики, який уклав угоду із Національною службою здоров’я, сімейний лікар із Світловодська Сергій Сергєєв.  

На запитання, як змінився його дохід, він відповідає:

– Я лише зараз зрозумів, що почав повноцінно харчуватися. Раніше, попри те, що працював на дві ставки, десь підпрацьовував і гострого дефіциту коштів не мав, наша сім’я дозволити повноцінне і якісне харчування не могла. 

Від літа пан Сергій набрав максимально дозволену кількість декларантів – 1800. Разом із ним працює його дружина, також сімейний лікар, яка набрала вже 1200 пацієнтів. Їхній кабінет розміщується в орендованому приміщенні у центрі міста. І вже зараз Сергій Олександрович готується до розширення, оскільки нещодавно зрозумів – в наявному кабінеті затісно для роботи. Уклав договір на оренду ще двох кабінетів, залишилося оформити зміни до ліцензії.

Цікавимося, скільки коштів його практика отримує від Нацслужби здоров’я, із якими проблемами доводиться стикатися в нових реаліях.

– Я чимало провів обрахунків. Відповідно до них, якщо підійти до питання раціонально, у середньому лікар може отримувати зарплату, що сягає до 35 відсотків від отриманої за пацієнтів суми. Відповідно до вікової структури моїх підписантів на місяць маємо 86 тисяч гривень на місяць. Із цієї суми виплачується зарплата персоналу, податок, оренда, комуналка, за її рахунок проводяться аналізи, закуповується обладнання тощо.

Він зауважує – йому пощастило, адже разом із ним працює дружина, і фінансування йде на їх обох, відповідно сума коштів за 3000 пацієнтів йде до спільного бюджету.

– Щомісячна сума така, – продовжує він, – що дозволила нам в розстрочку закупити обладнання для проведення аналізів крові, сечі, на холестерин і глюкозу безпосередньо на місці. Тобто нам вже не треба домовлятися із якоюсь лабораторією. Існує табель орієнтовного оснащення кабінету, затверджений Мінохоронздоров’я, і в ньому прописані, наприклад, скутер для медсестри, гематологічний аналізатор. Коли ми розпочинали, робили ліцензію, то я вважав, що купити це нереально. Нормальний гематологічний аналізатор, скажімо, коштує 12 тисяч доларів. Але зараз він у нас є, маємо і чудовий мікроскоп з відеокамерою. Тож я можу, наприклад, дані про незрозумілі мені утворення надіслати електронною поштою лікарю-лаборанту, який мене проконсультує. Тож виявилося, що все це реально. Причому все відбувається на місці і займає мінімум часу – кнопочку натиснув, і все. Зробив одразу аналіз крові хворому, якого лихоманить, – і зрозуміло, призначати йому антибіотики чи ні... 

На питання, чи загалом задоволений він реформою, відповідає зважено.

– Реформа  протікає дуже тяжко як для лікарів, так і для пацієнтів. Скажімо, озвучену суму, яку можна виділити на свою зарплату, у листопаді й грудні собі дозволити не міг. І в січні, напевно, теж не виділю, бо закупив, як сказав, обладнання на серйозну суму. Зараз працювати доводиться по суті на виснаження. Сподіваюся, що влітку буде навантаження меншим. Працюю майже цілодобово. Часто доводиться спати лише чотири години на добу. Весь час – у роботі. Чимало часу відбирають організаційні моменти. Адже, по-перше, ніхто не уявляв, як має працювати приватна медична практика. От візьмімо гематологічний аналізатор. До цього питання я йшов п’ять місяців. Ніхто не знав, як повинна вестися документація. Чимало неузгодженості в законодавстві щодо приватних лікарів. Ці питання доводиться вирішувати з допомогою обласного департаменту охорони здоров’я, міської влади, ЦРЛ. Тобто доводиться багато комунікувати. Це забирає багато часу.

По-друге, з цією реформою люди усвідомили, що можуть мати сімейного лікаря. От зараз мені спадає думка, що пацієнти хочуть бачити сімейного лікаря не лише як фахівця, який проконсультує, призначить, а і як члена своєї сім’ї по суті. І я не проти, бо довірливі стосунки сприяють більш адекватній профілактиці й лікуванню недуг. Але ж щоб нормально познайомитися, треба щоб пацієнт відвідав мене кілька разів. Можливо, треба й завітати до нього додому – познайомитися із побутовими умовами, сімейними обставинами тощо. Тож триває первинне знайомство із пацієнтами. Уклали зі мною декларації 1800 людей, а за півроку ми зафіксували 3000 візитів. Плюс телефонні дзвінки. Звісно, це все – час, воно виснажує. Особливо зараз, в час епідемічного періоду. Щоб ви зрозуміли – сьогодні до обіду до нас прийшло 28 осіб, після перерви мають прийти ще щонайменше четверо, зробили шість аналізів сечі і вісім – крові… Я дуже радий, що розпочав укладати договори ще влітку, коли люди не так часто хворіли.

З огляду на таке навантаження пан Сергій підшуковує для свого кабінету ще двох лікарів.

– Тим лікарям, які заздрять, мовляв, ми лопатами гроші загрібаємо, я би порадив попрацювати у такому темпі, і потім почути від них, чи захочуть вони такі зарплати за таку роботу, – резюмував Сергій Сергєєв.

Цей текст – лише кілька ілюстрацій одного з аспектів реформи медицини. Певна річ, щоб зрозуміти, чому лікарі «первинки» так неохоче спілкуються на тему реформи, чому не всі з них отримають підвищені зарплати, слід проаналізувати ситуацію комплексно. Саме цьому «НГ» присвятить розлогий матеріал в одному з наступних номерів. Ми запрошуємо всіх охочих лікарів висловити у ньому своє бачення порушеної проблеми.

Loading...