Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Геннадій Сябренко: Ми не хочемо, щоб реформа валилася, ми просто просимо внести зміни

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Медики обласних лікувальних закладів б’ють на сполох: другий етап медичної реформи серйозно погіршить якість обслуговування пацієнтів.

 

Чим ближче до початку цього етапу – першого квітня – тим більше в пресі звучить їхній голос. 

Так, обласний протитуберкульозний диспансер поширив таку інформацію. Внаслідок змін заклад буде змушений звільнити із роботи приблизно сто працівників, кількість ліжок стаціонарного лікування планують скоротити на 140-190 ліжок із 390.  Відтепер фінансування буде йти із Національної служби здоров’я України. За попередніми розрахунками, те, що було анонсоване східним офісом Національної служби здоров’я, з глобального бюджету, який є у Національної служби, саме цей заклад отримує десь 9-13% – лише 8,5 мільйона гривень. Це  один місяць фінансування закладу за тим фінансуванням, яке було в 2019 році. Все це – на тлі напруженої епідситуації захворюваності на  туберкульоз, яка торік зросла на 3,5%.

А обласна клінічна психіатрична лікарня скоротить 200 ліжок, а близько 170 співробітників залишаться без роботи. На думку керівництва закладу, розроблені пакети лікувальних послуг не диференційовані й мають певну вартість. Наприклад, для стаціонарного хворого в психіатричній службі пакет послуг оцінений у 7420 грн. Сюди входять зарплати лікаря, медсестри, обслуговуючого персоналу, медикаментозне забезпечення та харчування. На думку головлікаря  Олександра Тарасенка, його для лікарні це мізер.

Він також звертає увагу на те, що хворі, які через особливості діагнозів мають проводити в лікарні чимало часу, тепер будуть виписуватися надто рано. Тобто мова йде про недолікованість. Є пацієнти, які через свій психічний стан не можуть перебувати в інтернатних закладах, бо мають важку форму перебігу захворювання. У таких пацієнтів, за словами лікаря, ремісія і стійке поліпшення стану як такі не наступають. Поки важкі хворі знаходяться в умовах стаціонару, вони поводять себе більш-менш адекватно. Що буде з ними далі?  

Аналогічні питання виникають і в обласному шпиталі для ветеранів. «Новій газеті» про них розповів головний лікар закладу Геннадій Сябренко.

– Цією ситуацією стурбовані перш за все ветерани, причому всіх категорій. Бо реформа не бачить госпіталі в системі закладів, що надають комплексну медико-психологічну допомогу. На цей момент госпіталі прирівняли, грубо кажучи, до звичайних лікарень, які мають надавати послуги через Національну службу здоров’я України за тарифами, що визначає вона. У чому небезпека. За цими тарифами абсолютно не перекриваються потреби в лікуванні наших пацієнтів, бо в них, незалежно від віку, – три-п’ять захворювань. Далі. Тариф передбачає і зарплатню, і медикаменти, і харчування, і діагностику якогось одного випадку. Зрозуміло, що тепер термін лікування ветерана у шпиталі скорочується до максимально економічно обґрунтованих рамок. Тобто, маємо необдуманий тариф. Крім того, «випадають» такі дуже важливі форми надання медпослуг, як масаж, фізіотерапія, ЛФК. Вони автоматично стануть платними. 

Ми не проти реформи, ми просимо передбачити тарифи із врахуванням думок фахівців. 

Більш того, зміни жодним чином не передбачають психологічної підтримки, яка дуже важлива для ветеранів АТО/ООС. До того ж випадають з поля зору діючі військовослужбовці – хто у відпустці, на ротації, яким ми зараз надаємо медичну допомогу.   

Крім того, ускладнюється механізм потрапляння ветерана до медзакладу. Адже задля цього йому тепер треба буде відвідати свого сімейного лікаря, і, якщо той вважатиме лікування в шпиталі потрібним (а може ж і не вважати), - взяти у нього електронне направлення, доїхати до нас чи іншого закладу… Змоделюймо це на сільську місцевість… Хоча і в місті це стане проблемою. І ще – побуде він у нас сім-десять днів… І яке він отримає лікування за такий короткий час?!   

Ми в принципі за те, щоб була державна програма для ветеранів із єдиним пакетом послуг: щоб вони могли, із врахуванням цих недоліків, у будь-якій лікарні отримати повний пакет додаткових послуг, у тому числі при контузії тощо. Зрозумійте, у людини – п’ять діагнозів, їй треба п’ять направлень, повинна буде ходити по різних лікарнях чи відділеннях.   

Також, на мою думку, необхідний певний перехідний період.

Пан Геннадій також нагадує, що діє закон про соціальні гарантії й пільги ветеранам, учасникам бойових дій, інвалідам, сім’ям загиблих. Тож виникає питання, як вони будуть потрапляти в медзаклади першочергово, позачергово.

– До того ж, національний перелік ліків і засобів – обмежений, він не перекриває потреб ветеранів. Можете спитати у будь-якого невропатолога, і він відповість, що в переліку немає реально ефективних знеболювальних. Це комплексна проблема… Ми доводимо до ветеранів цю інформацію, пояснюємо. Ми змушені казати їм: шановні, якщо ви потрапите до нас, то ми не зможемо вам надати повноцінну допомогу із таких-то причин. Повірте, ми не для збурення ситуації намагаємося привернути увагу до цієї проблеми.     

  Головлікар звертає увагу на ще один аспект. Кваліфікований медичний персонал шпиталю від цих змін також серйозно втрачає – в матеріальному плані.

– Тому що в одному тарифі передбачається все. Нам невідомо, як його обрахували. Можливо, з точки зору управлінця, ці новації маються сенс, але ж ми ведемо мову про те, як якомога краще допомогти ветерану… У воюючій країні – а в нашій області більше десяти тисяч ветеранів АТО/ООС (а загалом всіх – 25 тис.) – обмежувати їх на даному етапі у наданні медпослуг – нонсенс. І ми не проти, щоб ветеран звертався із повним пакетом до будь-якої лікарні. Але маємо бути певними, що там його пролікують не за чотири тисячі гривень, а за вісім-десять. Щоб він не ходив по аптеках, докуповуючи ліки. Така моя думка. Ще раз наголошу: ми не проти реформи, ми зацікавлені в ній, але ж ветеран має мати конкретний додатковий пакет послуг. Зв’язаний із віком, патологією, контузією, пораненням тощо.

Як менеджер я не бачу проблеми зробити це на державному рівні для всіх ветеранів. У нас Нацслужбою здоров’я затверджено двадцять сім послуг, хай затвердять двадцять восьму. Немає проблеми, це невеликі кошти в масштабах країни. Ми не хочемо, щоб реформа валилася, ми просто просимо внести зміни в пакет послуг.  

У матеріалі використана інформація «Центральноукраїнського бюро новин»