Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР – КРОПИВНИЦЬКИЙ, ОБЛАСТЬ – КІРОВОГРАДСЬКА

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Четвер, 14 липня, увійде в історію як день, коли останнє недекомунізоване українське місто позбавилося своєї червоної мітки. Наш край тепер не має жодних підстав називатися «червоним поясом України», а обласний центр отримав нову українську і красиву назву – Кропивницький.

 

«За» законопроект «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (№4222) проголосувало 230 народних обранців із 330 присутніх. Підтримав назву Кропивницький 91 депутат фракції БПП «Солідарність», 69 нардепів партії «Народний фронт», 21 позафракційник, 18 депутатів із «Самопомочі», 10 нардепів з «Батьківщини», 17 «радикалів» та 4 депутати з групи «Воля народу». «Опоблок» не віддав за Кропивницький жодного голосу.

Остаточному перейменуванню Кіровограда передували багаторічна полеміка та суперечки. Активісти поділилися на два табори – прибічники української назви та захисники назви Єлисаветград, яку вони пов’язували з іменем святої Єлисавети, на честь якої було названо фортецю. Висловлювали свої аргументи по-різному: виходячи на мітинги, заручаючись підтримкою АТОвців, які для багатьох є моральними авторитетами, апелюючи до рекомендацій Інституту національної пам’яті. У місті відбулося кілька громадських слухань, на яких завжди було гаряче, сумнівне громадське опитування, а також масштабна наукова конференція, на якій були присутні директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, науковці з Дніпра та Києва. Як і повелося в українців, у кожного була своя правда.

Автором ідеї назвати Кіровоград на честь видатного театрального діяча вважають художника Ігоря Смичека. Спочатку до цієї назви ставилися не дуже серйозно, зокрема члени міської топонімічної комісії вважали, що об’єктів, названих на честь Кропивницького, у місті та області достатньо. Проте потроху прибічників Кропивницького більшало – після кількох публікацій у ЗМІ на користь назви з’явився фільм «Битва за Кропивницького», спільнота в соціальній мережі Фейсбук.

У грудні 2015-го відомі кіровоградські митці звернулися до Верховної Ради України з листом, де йшлося про прохання перейменувати Кіровоград на честь видатного українського актора, режисера та драматурга Марка Кропивницького.

У кінці березня Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Раді перейменувати Кіровоград на Кропивницький. Прихильників цієї назви побільшало. В результаті вона й перемогла. Хоча після цього у Верховній раді й було зареєстровано два документи про скасування постанови №4222 про перейменування (один проект вніс Сергій Ларін з «Опозиційного блоку», інший – депутат від БПП Костянтин Яриніч), а міський голова Андрій Райкович заявив, що незгодний з голосуванням ВР, скоріше за все рішення Верховної Ради буде незмінним. Після перейменування Кіровограда черга за областю, проте в цьому випадку процедура буде складнішою, адже вимагає змін до Конституції.

Можливо, саме 14 липня можна буде вважати відліком відродження нашого міста, адже багато років власні назви Єлисаветград, Зінов’євськ, Кіровоград задавали тон настроям, що панували в обласному центрі – «корінні єлисаветградці» своїми заявами потроху створювали можливості наближення «руского міра» в наше місто. А з початку російської агресії на Сході України ці ризики збільшилися.

Хай Кропивницький стане талісманом-оберегом українського міста над Інгулом.

Інна ТІЛЬНОВА