Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Центр заощадження наших коштів

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Мало хто знає, що при Центральноукраїнському національному технічному університеті вже більше двох років діє регіональний Центр з енергоощадження, енергоменеджменту і консалтингу. Попри досить непоказну і малозрозумілу назву, він заслуговує на те, щоб про нього дізналися ті, хто  хоче економити на енергоносіях. А зараз такі – всі!

 

Ініціатива його створення належить ректору Михайлу Черноволу та завкафедрою електротехнічних систем та енергетичного менеджменту Петру Плєшкову, який і очолює центр. Центр утворили на базі згаданої кафедри і спеціалізованої групи з енергетичних досліджень і енергоефективності Міносвіти. На сьогодні у центрі працює п’ятеро фахівців, з-поміж яких – два професори і три кандидати наук. Усі вони пройшли відповідну перепідготовку в Київському політехнічному інституті та отримали сертифікати енергоаудиторів.  Чим же конкретно займається центр.   

– Наші дослідження, – розповідає Петро Плєшков, – ми проводимо із наукової точки зору. Якщо, скажімо, проводимо енергоаудит, то розробляємо усі заходи з енергоощадності, виконуємо усі необхідні розрахунки, в тому числі – техніко-економічні, пропонуємо найсучасніші системи, що підвищують енергоефективність будівель. 

Згадана спеціалізована група енергоефективності й енергетичних досліджень Міносвіти працює з бюджетними закладами освіти. Скажімо, кілька років тому провели енергоаудит шкіл Компаніївського району. Там уже впроваджені наші рекомендації. У Кропивницькому наразі завершили аудит у 16-ій школі, раніше провели роботи у 31-ій. В Олександрійському районі відпрацювали по Головківській школі.

Петро Григорович зазначає, що займаються в Центрі також розробкою енергопаспортів, і пояснює, чому це важливо. А тому, що це просто необхідно для залучення інвестицій. Без аудиту і паспорта це майже неможливо.   

Крім цього, енергоаудит дає можливість визначити, у якому напрямку слід рухатися перш за все, враховуючи обмеженість у коштах у конкретному випадку: чи утеплювати стелю, чи замінити вікна, чи утеплювати підлогу. А також, які паливо і ресурси використовувати: відновлювальні чи традиційні тощо. 

Між іншим, зауважує Петро Плєшков, ЦНТУ – єдиний в регіоні заклад, який випускає фахівців з енергоменеджменту. І попит на цей сучасний європейський фах досить високий. 

Крім суто технічної діяльності, центр видає рекомендації організаційного характеру. Так, в облдержадміністрації відгукнулися на його ідею введення в міських і районних адміністраціях посад з енергоменеджменту. У Кропивницькому в цьому напрямку є рух – ввели дві такі посади.   

А кілька років тому центр виграв грант ОДА на дослідження потенціалу області з точки зору нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії. Вивчалася можливість використання на Кіровоградщині енергії сонця, вітру, біогазу тощо. Результати в адміністрації використовують як дорожню карту диверсифікації джерел енергії.

– Як засвідчили наші дослідження, – каже Петро Плєшков, – у південних районах доцільно використовувати сонячні станції. У північних – вітрові генератори. Але слід звертати увагу на економічне обґрунтування таких новацій. Часто цими речами займаються не фахово. От, кажуть, поставимо сонячні електростанції або вітрові генератори. А наші розрахунки та й світова практика свідчать, що такі генератори доцільно використовувати там, де середня річна швидкість вітру не менша 5 метрів на секунду. Тому в нашому регіоні цю галузь можна підняти лише комплексно: там – сонце, там – вітер, а там – і те, і те. І ми, наприклад, розробляємо комплекси для наших аграріїв. Вітрогенератор, сонячні батареї, біогаз, теплонасос – усе працює комплексно відповідно до конкретних умов.     

А можна економити на енергії, вважають у центрі, відпрацьовуючи й локально. Один із напрямків – використання тепла каналізаційних стоків за рахунок монтажу теплових насосів для обігріву приміщень підприємства, тих самих насосних станцій чи побутових приміщень, які нині опалюють газом. Так, до речі, зробили в черкаському водоканалі. Фахівці центру провели попередній безкоштовний аудит водоканалу Кропивницького і намітили шляхи з підвищення енергоефективності на підприємстві, впровадження яких дозволило б знизити тариф на водопостачання.   

– У нашій обласній дитячій лікарні, – наводить подібний приклад фахівець центру професор Сергій Серебренніков, – у дезінфекційних камерах, дистиляторах, пральних машинах багато гарячої води і пари. І все це просто скидається в каналізацію. Ми дослідили, що цією енергією можна опалювати лікарню. Не всю, але якийсь із корпусів – цілком.

І є надія, що так і буде: проблемою вже займається випускник ЦНТУ, який там працює енергетиком.

– Не завжди треба вкладати великі кошти, – додає Петро Плєшков. – Але кошти все ж потрібні.

Та не лише теплоенергетикою займається центр. Має у доробку успішний проект і у сфері освітлення. У якості експертів його спеціалісти взяли участь у проекті модернізації зовнішнього освітлення в обласному центрі. Міська влада до цієї роботи запросила і виробника ліхтарів, місцеве підприємство «Радій». Його продукція на вулицях міста представлена досить широко, як і одного зі світових лідерів освітлювальної техніки – бельгійської компанії Schréder.

– Наш центр оцінив характеристики ліхтарів, – зазначає професор. – Відповідно, «Радію» дали рекомендації з покращення світильників. Вони досить швидко налагодили виробництво нових покращених зразків. І за низкою показників, зокрема енергоефективністю, їхні ліхтарі вже перевершують продукцію Schréder.   

– Як наша область в плані енергоефективності і переході на альтернативні джерела енергії виглядає на тлі України?

– Звичайно, роботи тут ще чимало, – вважає Петро Плєшков. – Але мушу зауважити: з точки зору розробки програм енергоефективності, збереження, залучення нетрадиційних джерел енергії Кіровоградщина перебуває на передових позиціях у країні. Влада постійно цим опікується. Наш центр брав участь у розробці обласної програми енергозбереження. Заклали в неї глобальні проекти, які потрібно виконати. Ми увійшли в програму енергоефективності регіону, університету доручили виконати низку проектів. Але, на жаль, уже другий рік відсутнє фінансування.

– Чи дорого обійдуться ваші послуги з енергоаудиту?

– Ми державний заклад освіти, тому наші послуги з енергоаудиту мають суто символічну плату. Аудит згаданої Головківської школи ми виконали за 10 тисяч гривень. Якби ж цю роботу провела приватна фірма, ціна починалась б від 50 тисяч.

Але Петро Григорович наголошує на тому, що і це б не гарантувало якості аудиту. За його словами, чимало енергоаудиторських приватних підприємств не мають відповідних сертифікатів, потрібної кваліфікації та апаратури, а відтак проводять лише поверхневий аналіз. Тож таких «фахівців» слід остерігатися. Треба врахувати і психологічний фактор. Часто такі фірми – не місцеві, заробили і поїхали. А центр при ЦНТУ нікуди не подінеться, з його співробітників завжди можна спитати в разі чого. 

Ігор Крушеницький, фото автора 

Loading...