Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

ІЗ двору по дещиці – реальна допомога воїнам

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Із ким би з бійців АТО не доводилося останніми місяцями спілкуватися, всі в один голос запевняють: без допомоги простих людей і волонтерів армії б було дуже сутужно протистояти окупантам.

 

Про роботу волонтерських організацій сказано і написано чимало. Ми ж розповімо про тих, хто не є членами волонтерських організацій, а допомагає у міру можливості.

З Ольгою Фалендаш нас познайомила її сусідка, наша постійна читачка Галина Олійниченко. Живуть пенсіонерки в Кіровограді на Кущівці. Вдома у Галини Іванівни ми й поспілкувалися з обома жінками.

Ольга Миколаївна розповідає, як вона організувала збір речей та що її до цього підштовхнуло. Спочатку вона чотири рази сама носила пакети до волонтерів, склади яких розташовані у центрі міста.

– А потім я вже звернулася до волонтерів. Знаєте, кажу їм, хочу ще приносити вам речі, але є такі, що їх просто важко донести. Це ж матраци, ковдри тощо. Я можу вдома приготувати їх, а ви вже за можливості все це заберете.

На тому й домовилися. Ольга Фалендаш зазначає, що збирати на Кущівці допомогу солдатам нескладно – люди радо відгукуються. А практично ж у кожному дворі є що передати на фронт. Сусіди віддають матраци, ковдри, кожухи, консервацію, подушки, одяг, постільну білизну, яка може й не знадобиться для спання, але хлопці можуть використати її для пошиття маскувальних халатів. Ольга Миколаївна зауважує, що ініціатива належить винятково жителям кутка, а не квартальній чи місцевій владі.        

– Пройшлася по сусідах – ніхто не відмовив. Я покажу – побачите, скільки позносили. Вважаю, що хоч так, хай і незначна ця допомога, але вона принесе користь спільній справі. Грішми ми допомагали також – кидали у скриньки, перераховували через СМС. Та ми ж небагаті люди… Питав мене якось сусід: «А ти впевнена, що воно дійде до того, кому треба?». Не знаю, але якщо так думатиме кожен, ніякого толку не буде.  

Особистих мотивів волонтерствувати для підтримки наших воїнів у неї немає: ніхто із близької рідні на Донбасі не воює. Свій поклик вона пояснює просто і вичерпно.

– Як подивишся на фото із чорною стрічкою – сльози самі течуть… Наші кращі хлопці, наше майбутнє там гине. 

Loading...