Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Три проєкти, що порадують місто

Автор: Нова Газета

У наш час журналісти частіше й активніше пишуть про негативне. Тим приємніше, що описане нижче – чергове підтвердження позитивних змін, що відбуваються в Кропивницькому.

 

Поговоримо про три об'єкти, ремонт/санація/реконструкція яких відбувається на наших очах. Це те, що можна «помацати» і переконатися в правильності і своєчасності прийнятих рішень. Перший об'єкт – Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що знаходиться на вулиці Якова Паученка. Як відомо, приміщення збудовано за радянських часів як Будинок політосвіти. Будівельники кажуть, що їм довелося навіть демонтувати кімнати зі спецзв'язком. Зрозуміло, за участі компетентних служб. Пізніше там був кібернетико-технічний коледж. Після розформування навчального закладу міська влада вирішила перенести туди ЦНАП. Але цьому передувала масштабна робота, яка підходить до завершення.

Концепція «прозорого офісу» полягає в тому, що громадяни, які звернулися за послугою в ЦНАП, не спілкуються з виконавцями. Вони подають заявку, яка обробляється десь всередині, і за певний час люди отримують результат. На першому поверсі розташується фронт-офіс, де і прийматимуться заявки. Їх передадуть на третій поверх, в бек-офіс, для обробки.

Утеплили фасади за допомогою сайдингу. Замінили систему опалення. Встановили автономну централізовану систему вентиляції і кондиціонування. Встановили ліфти з прозорими кабінами. Для людей, які пересуваються в інвалідних візках, і батьків з маленькими дітьми,  передбачений ліфт, що працює з нульового поверху. Тобто в нього увійти можна з вулиці. Є навіть підйомник для доставки людей з інвалідністю на цокольний поверх. І всередині приміщення два підйомники. «Всі вимоги щодо доступності ми виконали», – підкреслив міський голова Андрій Райкович. І спеціальні санвузли для людей з інвалідністю теж є.

Це не буде лише Центр надання адміністративних послуг, який, до речі, меблями та оргтехнікою забезпечило Мінсоцполітики. За функціональними можливостям це буде, скоріше, міський адміністративно-соціально-культурний центр. Судіть самі. Четвертий поверх умовно назвали «трансформером». Це гарний просторий зал, в якому можна проводити ділові зустрічі, конференції, презентації, а також урочисті церемонії одруження або реєстрації новонароджених.

На другому поверсі – обіцяна Райковичем галерея. Він дотримав слова, даного місцевим художникам, які нарікали на відсутність виставкової зали. Там же – актовий зал, роботи над яким триватимуть. П'ятсот місць – це заявка на серйозні масові заходи. Фахівці подбали про ізоляцію, так що ніхто нікому  не заважатиме.

Проєктні роботи почалися в 2017 році, було враховано все до дрібниць. Вхідні сходи – з граніту, територія навколо упорядковується. Загальна кошторисна вартість – трохи більше 70-ти мільйонів гривень. На сьогоднішній день використано 35 млн – з міського бюджету, 25 – цільова субвенція з держбюджету. Урочисте відкриття Центру відбудеться, швидше за все, до Дня міста. Але це не виключає, що працювати він почне раніше, як тільки будівельники і прийомка об'єкта в експлуатацію поставлять свою професійну крапку.

«Що стосується перспектив, пов'язаних з сусідніми будівлями, то вже планується масштабний ремонт дитячої поліклініки з її термомодернізацією, стоматполіклініки, реконструкція скверу «Пантери» і в підсумку всієї музейної площі. Ось такий у нас буде завершений сучасний і красивий комплекс», – констатує Райкович.

Другий об'єкт, про який слід детально розповісти, це школа №31. Роботи, проведені там, називають неемоційним словом «санація». Насправді це серйозний, ефективний, а в підсумку ще й красивий проєкт, реалізований міською радою спільно з екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО. Повністю утеплений фасад. До того ж його пофарбували яскравими, сонячними кольорами, завдяки чому будівля навіть зовні здається теплою. Замінено систему опалення, яка до цього працювала більше 30-ти років. Поміняли вікна. Відновили вентиляцію, і вона тепер природна, а не примусова. І встановили понад тисячу (!) енергоощадних світильників в коридорах і навчальних класах.

Будівельники обіцяють міському голові, що до 1 вересня школа буде готова прийняти дітей. Сам Андрій Павлович, оцінюючи якість робіт, зауважив, що саме на цьому об'єкті була продемонстрована «культура будівництва»: «Це надзвичайно важливо, коли йдеться про дітей».

І тут проглядаються перспективи. Сусідня вісімнадцята школа утеплена раніше. Тепер 31-ша. На черзі – облаштування спортивного комплексу з ігровим полем і тренажерами для жителів спального мікрорайону. Немає сумнівів, що це буде, і це буде добротно.

Півстоліття не ремонтувалася знаменита музична школа імені Нейгауза, але продовжувала вчити дітей і дарувати світові таланти. Як-то кажуть, дочекалася. Реставрувати пам'ятку архітектури необхідно було вкрай обережно, щоб не тільки не нашкодити, а й максимально зберегти її автентичність. Можна констатувати, що це вдалося. Начальник міського УКБ Сергій Білокінь зізнався, що як тільки зайшли на об'єкт, зрозуміли, що тут або взагалі нічого не можна чіпати, або робити все: «Просто ремонт у таких будинках не проводиться – потрібна реконструкція».

Отже, зробили все. Посилили фундамент, по якому з часом пішли тріщини. Замінили електропроводку, зробивши її безпечною, адже перестінки в будівлі дерев'яні. Відновили вентиляцію. На даху встановили засоби проти зледеніння. Не порушуючи цілісність покрівлі, замінили перекриття і робили це вручну. У музкласах використовували шумоізоляційні матеріали – нехай ніхто нікому не заважає. І двері поміняли, і вікна. Реставровані ліпні елементи на стінах і стелях – прикраса будинку Мейтуса. Відновлюються мармурові сходи і перильні огородження...

Реставраційні роботи на завершальній стадії. А ще будуть відновлені передній і задній фасади і впорядкований і облагороджений внутрішній дворик. І там теж звучатиме музика. «Упевнений, що Яків Паученко не образився б на нас, побачивши, яка вишукана реставраційна робота проведена в будинку за його проєктом», – сказав Андрій Райкович і натякнув, що на черзі – наступна перлина обласного центру – музей Осмьоркіна. Дай Боже!

Олена Нікітіна