Повідомлення
  • There is no category chosen or category doesn't contain any items

Війна за товариство

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Схожі на переворот нещодавні події в одному із садівничих товариств Кіровограда можуть неабияк вплинути на долю не одного гектара привабливої приміської землі. Причина цього – двовладдя в садівничому товаристві ім. Тимірязєва, що розташоване неподалік аеропорту.

 

Із 2010 року це товариство очолює Валентина Яцун. У лютому 2013-го на звітно-виборчих зборах членів СТ її вдруге обрали головою правління. Відтоді відносно спокійне життя в товаристві закінчилося. 25 вересня того ж року група садівників у складі Неоніли Скляніченко, Антоніни Біловол, Валентини Хмари подала до Кіровського райсуду позов про визнання цих зборів і їх рішень незаконними. Проте задовольнити їхні вимоги він відмовився. Однак 14 жовтня 2014 року Апеляційний суд області задовольнив апеляційну скаргу цієї групи осіб на рішення Кіровського суду, відмінив його рішення від 20 червня 2014 року та задовольнив їхній позов. Причина – нібито відсутній кворум членів товариства. І це при тому, як стверджує Валентина Яцун, що у зборах взяли участь 184 садівники, що, відповідно до статуту СТ, є кворумом.   В’їзд до СТ 

Тоді правління товариства разом із представником його інтересів у судах Андрієм Кінашем вирішили подати до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.
6 листопада минулого року він виносить ухвалу про порушення касаційного провадження по цій справі та зупинення рішення Апеляційного суду області до закінчення касаційного провадження.  

Ще до дати ухвали для роз’яснення ситуації, що склалася в товаристві через рішення апеляційного суду, правління вирішило звернутися до міської реєстраційної служби з проханням пояснити, хто ж у цей період повинен керувати СТ. Листом від 17.10.2014 року державний реєстратор відповіла, що питання про зміну особи, яка обирається до органів управління садівничого товариства, має здійснюватися виключно на зборах його членів з дотриманням вимог статуту. А відповідно до них, звітно-виборчі збори проводяться через два роки і термін їх проведення припадає на кінець лютого – початок березня 2015 року. Тому в даному випадку, згідно з даними реєстраційної справи товариства, керівництво в ньому повинні здійснювати повноважні особи, обрані попередніми зборами у колишньому складі, тобто ті, які були обрані 2010 року. Про що й поставили до відома всіх садівників того самого дня.

Однак 1 листопада минулого року в приміщенні клубу міської лікарні швидкої допомоги згадана група членів СТ, опонентів Яцун, скликала збори, на яких, за словами пані Валентини, присутніх було приблизно 60 осіб. Вони й вирішили обрати новий склад ревізійної комісії, склад правління та нову голову СТ – Ольгу Олексіївну Ємець. При цьому, як стверджує Валентина Яцун, вони порушили низку норм статуту товариства: не витримано термін подання оголошення про проведення зборів (не пізніше, ніж за 15 днів до проведення), не повідомили про них Правління, а у порядку денному не стояло питання про звіт голови та ревізійної комісії. Валентина Василівна налічує ще кілька процедурних порушень, але апріорі й одного порушення статуту достатньо для сумнівів щодо правомочності зборів 1 листопада.

Однак Ольгу Олексіївну сумніви не терзали. 3 листопада вона подає документи до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об’єднань громадян Реєстраційної служби Кіровоградського міськуправління юстиції. Як стверджує Валентина Василівна, реєстраційну картку Ольга Ємець подала із печаткою, яку виготовила сама, адже «стара» печатка перебувала у «старого» голови. 

І тут настає цікавий момент. Реєстратор, зі слів Валентини Яцун, без установчих документів (зокрема оригіналу статуту, який знаходився тоді і знаходиться зараз у пані Валентини!) 6 листопада вносить зміни до реєстраційних даних товариства, в тому числі і про реєстрацію нового керівника.

– Замість статуту Ємець, – стверджує Валентина Яцун, – використала довідку (від 19 листопада!) із міліції про те, що статут Ємець загубила з необережності. У ній йдеться і про те, що перевірка цього факту триває. 20 листопада Ємець пише заяву до реєстраційної служби про втрату оригіналів установчих документів юридичної особи і просить у зв’язку із цим внести до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців запис про цю саму втрату. Таким чином, замість трьох реєстрація змін тривала 17 днів.

У нас же викликають неабиякі запитання нестиковки в хронології: як відбулася реєстрація 6 листопада, якщо довідку міліція видала аж 19-го?

Валентина Яцун вказує і на те, що на той час частина документів потрапила в розпорядження Ємець завдяки бухгалтеру Ю. Ханцевич, яка підтримала «нову» голову. Саме вона забрала їх із сейфу. Вони стосуються фінансової та господарської діяльності.

– Саме ці документи і допомагають бухгалтеру приймати від імені команди Ємець членські внески, – зауважує Валентина Василівна, – але бухгалтер забуває, що вона, як і голова, несе відповідальність за фінансовий стан товариства. Зрештою, пора б було вже поспілкуватися зі мною, щоб впорядкувати документи, а також передати їх ревізійній комісії для перевірки.

Автору статті можуть дорікнути тим, що він зловживає припущеннями. Проте цьому є пояснення. У реєстраційній службі нам відмовили повідомити про зміст поданих Ємець документів і відповісти на низку запитань з приводу описаних незрозумілостей, посилаючись на профільний закон. Але запевнили, що всі надані документи йому відповідають і оформлені належним чином. На питання про те, чи можливо провести реєстрацію без статуту, але на підставі довідки, нам знову пояснили пунктами закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». П. 15 статті 19 справді дає таку можливість: у разі втрати оригіналів установчих документів засновники (учасники) юрособи або уповноважений ними орган чи особа подає держреєстратору заяву про втрату оригіналів установчих документів встановленого зразка. До цієї заяви додаються (у т.ч.) довідка, видана органом внутрішніх справ, про реєстрацію заяви про втрату оригіналів установчих документів». Тож претензій до реєстратора тут бути не може. На відміну від запитань, на які наштовхує запізніла поява довідки про втрату оригіналу статуту.

Далі події розвиваються так. На вимогу членів товариства в БК «Авіатор» 30 листопада відбуваються ще одні збори. На них Андрій Кінаш зачитує вже згадану ухвалу Вищого спецсуду від 6 листопада та повідомляє членів СТ про порушення кримінального провадження за фактом дій Ємець відносно статуту. (Ольга Олексіївна зі своєю групою підтримки також брали участь у них, активно, якщо не агресивно, відстоюючи свою позицію). І збори знову обирають головою правління Валентину Яцун до остаточного судового рішення та до проведення звітно-виборчих зборів наприкінці лютого або початку березня. Крім цього, вони скасовують усі рішення зборів 1 листопада, які вважають нелегітимними.

Нового/старого голову 11 грудня знову реєструє реєстраційна служба. Здавалося, справедливість восторжествувала. Якими ж були здивування Валентини Василівни та члена ревізійної комісії товариства О. Чуйко, коли 16 грудня у податковій їй повідомили, що вона знову «не голова»…

Як з’ясувалося, наступного дня після реєстрації головою Яцун, головою зареєстрували Ємець! І, що найтрагікомічніше, підставою для таких дій став у т. ч. і протокол зборів від… того самого 30 листопада. А також – та сама довідка із міліції замість статуту! Отже, пані Ольга, перебуваючи на зборах, на яких головою правління обрали Яцун, одночасно якимось дивним чином провела свої збори, паралельні! Автор цієї статті був на зібранні в «Авіаторі», бачив там пані Ємець і не помітив цієї «паралельності», але протокол віртуальних зборів таки є! Більше того, відповідно до нього, Яцун вивели із засновників СТ. На сьогодні на офіційному сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Олена Ємець – таки діюча голова СТ ім. Тимірязєва від 30.11.2014 р. Знову постає запитання, як її зареєстрували. На превеликий жаль, нам на вдалося побачити хоча б копію цього документа, який би міг дещо прояснити. Цікаво й те, чому реєстратор(и?) не звернув уваги на те, що протоколи від однієї дати, але різні за суттю.

Ми також спробували з’ясувати, чому реєстраційна служба не взяла до уваги ухвалу Вищого спецсуду, який зупинив дію Апеляційного, який, нагадаємо, визнав збори СТ в лютому 2013-го незаконними. На наше питання про це, реєстратор дала зрозуміти, що закон забороняє приймати такі документи до розгляду «з рук». Тобто він вимагає, щоб судові рішення або ухвали обов’язково офіційно адресувалися в реєстраційній службі. На запитання, яка стаття закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» це відображає, нам відповіли: «Загальної статті немає. Ці положення розкидані по кількох».

Зауважимо, що міський реєстраційний відділ апріорі не міг бути органом, якому треба було адресували цей документ. Ухвалу ВССУ направити йому не могли, оскільки в попередніх судових справах вона не фігурувала і фігурувати не могла (тим більше виконавцем рішень Феміди), бо тяганина стосувалася лише законності/незаконності проведення зборів, а не реєстрації. Ну не міг же відповідач в особі Яцун просити суд в резолютивну частину включити пункт про заборону перереєстрації нової голови, яка зі своїми прихильниками, ймовірно, могла тільки планувати провести збори 1 листопада!

Тут, відверто кажучи, Ользі Олексіївні пощастило. Або ж вона зі своїми прихильниками успішно все розрахувала.

Валентині Яцун поки що залишається сподіватися на остаточне рішення касаційної інстанції, яке може «відкотити» рішення всіх зборів до вихідної точки – зборів у лютому 2013-го – і перезапустити справу з обранням голови правління. А також на розслідування міліції. До речі, слідчий відділ міськвідділу ВС порушив кілька кримінальних проваджень за заявами Яцун за фактами завідомо неправдивого повідомлення громадянки Ємець до правоохоронних органів із приводу втрати оригіналу статуту «Садівничого товариства ім. Тімірязєва» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 383 (завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину карається виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 2 років) та кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 357  Кримінального кодексу (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років).

А ще досудове розслідування встановило, що оригінал статуту СТ знаходився та знаходиться у Валентини Яцун, а факт його втрати, на який посилалася Ємець, не підтвердився.

– На наші звернення про ознайомлення із реєстраційними документами, – каже Валентина Яцун, – в реєстраційному відділі нам відповідають: «Ви – ніхто, і документи для ознайомлення не отримаєте». 

Доки вся ця веремія поволі триває, нове керівництво СТ хазяйнує на повну: витрачаються гроші, приймаються рішення тощо.   Водночас днями стало відомо, що слідчі відповідно до санкції суду витребували із реєстраційного відділу справу, що може суттєво прояснити картину.   

Представник інтересів Валентини Яцун у суді Андрій Кінаш звертає увагу ще на кілька моментів.

– Стосовно Ємець, – зазначає він, – порушено іще одне кримінальне провадження за самовільне присвоєння звання посадової особи. Крім того, звертаю увагу, що у відкритих кримінальних провадженнях відсутній один дуже важливий момент. Злочини вчиняються не однією особою, а організованим злочинним угрупованням за попередньою змовою із корисливих мотивів. Яка мета? Ухилення від виконання обов’язків членів товариства (неодноразово підтверджувалося довідками бухгалтерії про систематичну несплату членських внесків та послуг), а також незаконне заволодіння та розпродаж земельних ділянок товариства з подальшим заволодінням коштами. Якщо ця група осіб вже скоїла цілу низку злочинів, які кваліфіковані органами досудового слідства як порушення кримінального кодексу, то про які «благі наміри» може йти мова? Дії даного угруповання відзначаються особливою зухвалістю і цинізмом, що беззаперечно доводить – за даним угрупованням стоять впливові покровителі. Проте часи «беспредєльщиків» завжди відходили в минуле. І на цих управа також знайдеться. 

P.S. Редакція залюбки надасть Ользі Ємець можливість розповісти про описані події із власної точки зору.