РИНОК ЗЕМЛІ ПОТРІБЕН, але…

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Аграрії вимагають чітких і дієвих правил

 

На Кіровоградщині продовжується інформаційна кампанія щодо реформування земельних відносин. Минулого тижня у Петровому й Новоукраїнці відбулися інформаційно-просвітницькі семінари на тему «Міфи і реальність щодо зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення». Їхня мета – з’ясувати ставлення сільських жителів та аграріїв до актуальних питань: реформи земельних відносин, розвитку сільських територій та аграрної галузі. Організатором заходів виступила ГО «Кіровоградська сільськогосподарська дорадча служба» за підтримки Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.

У Петровому захід відбувся 27 вересня. Після виступів доповідачів учасники обмінялися думками «за» і «проти» зняття мораторію на сільськогосподарські землі.

Голова районної ради Петрівського району Тамара Сакара:

– Земельна реформа неминуче буде. Коли саме – питання часу. Якби я була землекористувачем, мене б цікавило питання, чи прописані чіткі правила гри? Якщо говоримо про мале фермерство, то кожен спитає: як ми себе захистимо? Хотілося б розуміння і того, які пільги будуть надані тим, хто вже працює на землі.

 

Свою думку щодо зняття мораторію висловив і голова Петрівської райдержадміністрації Сергій Завалій.

– Говорити про те, що земельну реформу проводити не потрібно – неправильно. Але перед тим, як її впроваджувати, потрібно на державному рівні вирішити низку питань. Розробити чіткі й зрозумілі правила, за якими буде проводитися продаж землі. Вирішити питання невитребуваних паїв, спадщини. Чітко розмежувати компетенції між органами, що здійснюють державне регулювання земель.

Щодо системи оподаткування, то потрібно прийняти такі моделі оподаткування, які влаштують і сільгосптоваровиробників, і даватимуть змогу підтримувати соціальну сферу на селі.

Посадовець зазначив, що спочатку можна зняти мораторій на землі державної власності, щоб оцінити результат. Чи дійсно надходження збільшаться, чи вплине це на розвиток інфраструктури населених пунктів. Якщо результат буде позитивним, то можна поступово поширювати експеримент і на інші категорії земель.

Земля – вже товар

Директор ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» Олександр Поворознюк також наполягав на чіткості правил гри. За його словами, у кожного великого сільгоспвиробника з орендованої ним землі 10% вже викуплено, її залишилося тільки узаконити. Тому продаж землі однозначно повинен бути, але для того, щоб це зробити, повинні бути чітко встановлені правила, аби іноземці та великі агрохолдинги не скупили всю землю.

– Треба ввести таке правило, – вважає він, – щоб фермер, який добросовісно орендує землю, мав першочергове право на її купівлю, а якщо він не хоче купувати, власник міг виставити її на аукціон. Також слід ввести фіксовану ціну за гектар та обмеження щодо купівлі землі в 500 га. Це буде вигідніше як для самого фермера, так і для держави в цілому.

До сказаного вище приєднався і голова Чечеліївської сільської ради Сергій Дяченко, котрий вніс пропозицію впровадити пілотний проект з реформи в одній області, подивитися на результат і, зваживши всі позитивні та негативні наслідки, робити висновки.

Чого хоче уряд

Голова ГО Віталій Гліжинський на початку зустрічі в Новоукраїнці, яка відбулася 28 версня, зауважив, що остаточного варіанту земельної реформи наразі не існує. Це є однією із причин поширення різноманітних міфів щодо неї. Він також ознайомив учасників заходу із прогнозом уряду відносно перспектив українського села, якщо реформу не проводити. 

– В Україні зараз 27 тисяч населених пунктів, – повідомив Віталій Гліжинський, – із яких 369 не мають населення. Найбільше таких – у Сумській,  Полтавській і, на жаль, Кіровоградській – 41 зникле село. Під загрозою зникнення села із чисельністю до 200 осіб, частка яких становить 42%. Нині 4,7% сільгосппідприємств мають в користуванні більше 2000 га землі, а 50,6% підприємств – менше 100 га. 

Якщо ми не будемо змінювати умови в селах, то ситуація дедалі погіршуватиметься. Уже зараз навантаження на одне робоче місце складає 67 осіб. Доступність до швидкої медичної допомоги – 40%, до побутових послуг – 51%.

Як зазначив пан Віталій, щоб змінити ситуацію, уряд робить ставку не лише на продаж земель, а й на розвиток малого й середнього фермерства у селі, де наразі домінують агрохолдинги. Можливість придбати землю має цьому сприяти. Водночас будуть створені можливості для розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК), в які можуть об’єднуватися особисті сільські господарства та сімейні ферми для підвищення дохідності. В уряді очікують, що зняття мораторію на продаж землі дасть поштовх саме малому підприємництву на селі. І не обов’язково пов’язаному із агросферою. Той самий власник паю може, наприклад, заставити свою ділянку і отримати кредит для ведення власного бізнесу. Хоча сам доповідач зауважив, навіть якщо завтра приймуть земельну реформу, для того, щоб земля для банку стала предметом застави, слід прийняти чимало змін у законодавчій базі. Загалом урядові пропозиції намагаються змінити не лише систему обігу земель, а підійти до розвитку села комплексно. Звідси – увага до СОКів, сімейних ферм тощо. Нещодавно, наприклад, внесли зміни до закону про фермерське господарство. Тепер воно може бути юридичною особою, яка отримуватиме державну підтримку. Тим же кооперативам із наступного року видаватимуться безвідсоткові кредити на п’ять років, додав Віталій Дмитрович. Планована їх сума може сягнути 1 млрд грн.

Зараз у СОКах зайнято лише трохи більше півтори тисячі людей. Однак в уряді планують, що завдяки позитивним змінам це число зросте дуже суттєво. Саме в сімейних фермах, кооперативах вбачаються нерозкриті економічні можливості країни.          

А для ОТГ, до речі, земельна реформа дає можливість розпоряджатися землею в населених пунктах і за їх межами, чого місцеве самоврядування давно очікує. Це, по-перше, дає громадам встановлювати розмір плати за землю, що поповнюватиме їхні бюджети, і, по-друге, зросте ефективність контролю за її використанням.

 Як у них?

Аби реформа була успішною, вивчається і світовий досвід. Як зазначили під час семінару, ринок земель у різних країнах досить строкатий своїми правилами. Скажімо, в Німеччині реформа відбувалася в три етапи: оренда, придбання, продаж. Там покупець мусить проживати або переїхати до місця розташування ділянки. Максимум, що він може придбати, – 450 га. Крім того, власником землі покупець стає не одразу: шість років він залишається її користувачем, і лише по завершенні цього випробувального терміну стає власником. Продаж іноземцям або підприємствам за їхньої участі заборонено.

У Польщі ж іноземці можуть придбати землю, якщо вони одружені з її громадянами та проживали в країні останні 2 роки або якщо вони жили в Польщі 5 років після отримання статусу постійного резидента. Обмеження на продаж с/г земель громадянам ЄС скасовані торік. Максимально встановлена площа ділянки у власності – 500 га. Фізособи-покупці повинні мати сільськогосподарську освіту або досвід роботи на землі.       

У Нідерландах же дуже ліберальне законодавство: жодних обмежень права власності для іноземців; жодних обмежень щодо площі ділянки. Між іншим, саме в цій країні продуктивність сільського господарства завдяки інвестиціям, технологіям у п’ять разів вища за середньоєвропейську, а ціна на землю – найвища в Європі. 

Чого бояться аграрії

Усі вони за скасування мораторію на продаж сільгоспземель, але переконані:  запроваджувати реформу зараз, за часів корупції і рейдерства, не можна.

– Я однозначно вважаю, – сказав під час семінару керівник ФГ «Омельяненко» Сергій Омельяненко, – що кожна людина має право розпоряджатися своєю приватною власністю. Є питання щодо максимального розміру ділянки. Не знаю, як це буде прописано у законі, але для фізичної особи 200 гектарів можливо буде достатньо, а для юридичної – мало. 

 

 

Очільник ТОВ ім. Фрунзе Сергій Оношенко – також за скасування мораторію, але не сьогодні.

– Держава повинна показати, – вважає він, – що вона грає за правилами, що всі перед законом рівні, що вона спроможна щось дати людям. Інакше, моя думка, все це призведе до чергового пограбування людей.

Ще один момент, на який він звернув увагу (як і ледь не кожний із присутніх на заході аграріїв), несправедливість оподаткування різних форм господарювання на землі.

– Зараз маємо землю фермерську, державну й орендовану, – зауважив Сергій Оношенко. – Три форми – і три різні оплати. Є фермери, які заплатили копійки – і все. Їх більше нічого не цікавить. Але ж він живе в селі… Місцеві громади недобирають купу грошей. Скільки просимо: зробіть однакове податкове навантаження на гектар. Допоки цього не зроблять, оце все (реформа – Ред.) – не реальне. 

Його підтримав і директор ТОВ «Молода гвардія» Анатолій Черкас.

– Поки не буде чітких правил, – зазначив він, – мораторій знімати не можна. Щоб люди із мішками грошей не скупили землю.

Як зауважив наприкінці зустрічі Віталій Гліжинський, організатори зберуть і систематизують усі пропозиції й зауваження, озвучені під час обговорень, та передадуть уряду. Він, як було сказано, зацікавлений у всебічному обговоренні майбутньої реформи.   

 

 

Ігор КРУШЕНИЦЬКИЙ, фото автора.

Інфографіка створена за співпраці
«Ціна держави»

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА