Земельна «шара» в Кропивницькому закінчується?

Автор: Нова Газета

Держава та самоврядування Кропивницького взялися за наведення ладу з міською землею, якою користується бізнес та яка має приносити дохід громаді. Частина місцевих підприємців у відповідь обурилася – мовляв, доведеться платити в 5-6 разів більше, не зрозуміло чому.

 

Минулого тижня посадовці міськради та фіскальної служби вийшли до ЗМІ та безпосередньо до представників бізнес-середовища з поясненнями.

– Ми кажемо, що в нас немає ані квадратного метра вільної землі, – зокрема, зазначає заступник міського голови Олександр Мосін. – Тим часом, багато (орендованих або придбаних підприємцями. – Авт.) земельних ділянок не використовують, чогось чекають, їх немає в кадастровій карті. Ця земля, я так думаю, там скоро з’явиться, ми побачимо користувача, і він сплатить вже не «три копійки» в міський бюджет, а ту ціну, яка має бути залежно від того, де ця ділянка розташована. І це буде правильно.

Що сталося

Минулоріч міська рада Кропивницького затвердила нову нормативну грошову оцінку землі на рівні 445 грн 92 коп. за квадратний метр. Востаннє в місті вона переглядалася в 2010 році. Розрахунки проводила ліцензована організація, отримано позитивний висновок державної експертизи. По суті це сума, яку громада має виручити від найбільш ефективного використання квадратного метра землі за цільовим призначенням.

Оцінка необхідна для розрахунку земельного податку, орендної плати, держмита при оформленні купівлі-продажу, міни, дарування або успадкування земельної ділянки, які поповнюють місцевий бюджет.

– За законом цей документ має переглядатись раз в 5-7 років, саме це й було зроблено, – пояснює Мосін.

При розрахунку суми, яку підприємство має безпосередньо сплачувати за користування ділянкою, нормативну оцінку множать на два коефіцієнти – один залежно від її розташування, інший – від коду Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ).

Зокрема, в Кропивницькому визначено 35 економіко-планувальних зон, згідно з якими визначається «місцевий» коефіцієнт. Максимальний, 1,79 – у центральній частині міста, далі – менше, є й понижуючі коефіцієнти у санітарно-захисних зонах, там, де немає інженерних комунікацій. За інформацією заступника міського голови, це далеко не найвищі в Україні цифри, в інших містах максимум складає два з половиною, чотири, три з половиною, є й більше шести.

Другий коефіцієнт-множник, який залежить від цільового призначення ділянки, встановлено Мінагрополітики. Максимальний для земель комерційного призначення – два з половиною, якщо це виробнича база – 0,7, якщо промисловість – 1 або 1,2 тощо.

Проте згідно з наказом Міністерства, який набув чинності в минулому липні, якщо код КВЦПЗ відсутній у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, при нарахуванні застосовується коефіцієнт зі значенням 3 – свого роду штраф за неналежне оформлення. Це й стало «холодним душем» для частини тих, хто використовує міську землю, адже частини з цих ділянок у публічній карті взагалі немає.

– Навіть якщо б ми використовували стару нормативну грошову оцінку, цей коефіцієнт все одно був би застосований, – зазначає керівник юридичного управління міської ради Марина Смаглюк. – Про зміни в законодавстві, які пов’язані з цими санкціями, управління земельних відносин суб’єктів землекористування попереджало ще в минулому році. Фактично, ми надали півроку на те, щоб вони розробили технічну документацію або проекти введення, і внесли свої ділянки до публічної кадастрової карти. Чому коефіцієнт 3? Бо земельна ділянка не знаходиться в публічній карті, ми її не бачимо, так само не бачить і Держгеокадастр.

Що пишуть

На затвердження нової оцінки та нарахування «штрафних» коефіцієнтів неоднозначно відреагувала не лише частина підприємницького середовища, а й місцевий інформаційний простір. Адже не секрет, що бізнес в Україні часто тісно пов’язаний з тими чи іншими політичними силами, та має прямий вплив на окремі медіа. Наприклад, писали, що два роки тому середня базова вартість квадратного метра землі в Кропивницькому складала 20 гривень.

– Я не знаю, звідки взялася ця цифра, – каже заступник мера Мосін. – Це обман. Вона була з 2009 року 170 гривень 6 копійок. Після індексації ми врахували три підвищення, ціна вже мала бути 341 гривні 67 копійок. Це розрахунки, які були на момент до першого січня 2019 року.

Також порушувалося питання, чому нормативна грошова оцінка в Кропивницькому більша, ніж, наприклад, у Львові, де вона складає 423 гривні. На думку представників міськради, також схоже на маніпуляцію.

– Я дивлюсь, коли (у Львові. – Авт.) розробляли цю оцінку – в 2014 році, – пояснює Мосін. – Прийняли в 2016-му. З 2014 року було три індексації, якщо помножити, буде 802,07 гривні за квадратний метр, а потім на цю цифру діють ще локальні коефіцієнти залежно від розташування ділянки в місті, так само, як у нас.

Для наочності посадовець наводить приклади по конкретних підприємствах в обласному центрі. Одне з них має заплатити за використання землі в 2019 році трохи більше 39 з половиною мільйонів гривень – якраз через «штрафний» коефіцієнт, який було застосовано через не внесення відомостей до кадастру.

– Я ту нормативну правову оцінку, яку йому надали, поділив на три і помножив на коефіцієнт, який взяв з кодів КВЦПЗ, цільового призначення земельної ділянки. Після розрахунків стало 15,8 мільйона, – констатує Мосін.

Він також зазначає, що різниця між надходженнями від оплати за землю, податків та оренди, які закладалися фінансовим управлінням в міський бюджет в 2018-му та 2019-му вже з урахуванням всіх нововведень, склала лише 15%. В цифрах – 114 мільйонів цьогоріч проти 100 мільйонів минулого року. Тобто про підвищення плати в рази мова не йде.

Що робити

Наказом Мінагрополітики, окрім штрафів, було введено норму, згідно з якою землекористувачі мали розробити технічну документацію, зробити так званий обмінний файл, встановити межі земельної ділянки і внести її до публічної карти. Щоб не платити зайвого. Державі та місту це дасть змогу, нарешті, здійснити повноцінний облік наявних земель, побачити, зокрема, й хто наразі користується ними на правах суборенди тощо.

– Якщо є державний акт, у ньому є кадастровий номер, ми знаємо цільове призначення – треба звернутися через Центр надання адміністративних послуг до Держгеокадастру і внести відповідні зміни. Треба задекларувати користування земельною ділянкою. Розробити відповідні документи, внести зміни в декларацію, яку вони (землекористувачі. – Авт.) подали в податкову на сплату земельного порядку та орендної плати, – каже Мосін. – Наказ був оприлюднений на державному рівні та на сайті міськради. Взагалі, у кожного бізнесмена є юридичний відділ, люди, які займаються оформленням землекористування, документацією, розмежу-ванням, контролюють ці питання. Не знати цього неможливо.

За його словами, для ділянки одного з комунальних підприємств міста також застосували коефіцієнт цільового використання 3, хоча має бути 0,7.

– Я запитаю керівника, чому він з минулого року, з липня, не зробив технічну документацію, обмінний файл і не вніс відповідні зміни. Так само і бізнесмени мають запитати в їхніх директорів, чому вони цього не зробили, – вважає заступник мера. – До мене зверталися керівники і власники підприємств, яким я це роз’яснював, і вони зрозуміли, яку роботу вони мають виконати для того, щоб місцеве самоврядування побачило повну карту міста, і вони самі навели порядок в питаннях власного землекористування. Я сподіваюся, що ми зрозуміємо одне одного.

За інформацією фіскальної служби, у підприємців є аж три роки на внесення відповідних змін, 1095 днів, коли можна подати уточнюючий звіт. Якщо уточнення буде в бік збільшення, суб’єкт сам нарахує собі 3% штрафних санкцій, у разі, якщо це знайде ДФС, буде 25%.

Андрій Трубачев

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА