Тариф на квартплату в Олександрії визнали незаконним. Що далі?

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

24 січня Третій апеляційний адміністративний суд (м. Дніпро) поставив крапку в багаторічній судовій справі, ініційованій олександрійськими громадськими активістами. Історія розпочалася ще у 2010 році, коли Олександрійська міська рада створила комунальне підприємство «Житлогосп».  Частина активістів вважає те рішення незаконним, як і низку рішень про встановлення тарифів на обслуговування будинків і прилеглої території, так звану квартплату.

 

Тривалий час розглядався судовий позов до виконкому міськради активістки Тетяни Вісільової, в якому вона просила визнати незаконними рішення комітету про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період  2011-2016 рр. Олександрійський міськрайонний суд став на бік позивачки, а Дніпропетровський апеляційний у листопаді 2017 року підтвердив законність суду першої інстанції.

Згодом, у грудні того ж року, Тетяна Вісільова подає ще один позов до міськвиконкому вже про визнання незаконним його рішення від 6 липня 2017 року «Про встановлення скоригованих тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». І, знов-таки, суди обох інстанцій задовольнили прохання позивачки по суті – скоригований тариф визнали незаконним.

– Тепер, – розповів нашому кореспонденту голова обласної спілки шахтарів-інвалідів, потерпілих на виробництві, та козацтва Сергій Горбачов, – будь-який мешканець багатоквартирного будинку в Олександрії, який не отримував субсидій, може йти із цим рішенням до суду і вимагати від міської влади моральної й матеріально компенсації.  І всі, хто причетний до такого «тарифоутворення», повинен понести покарання.

Сергій Петрович розповідає, що група громадських формувань давно «воює» із місцевою владою за тарифи, які вони вважають несправедливими, які, на їхню думку, приймають без участі громади. Та й інших питань, особливо щодо прозорості, до роботи міських підприємств комунального господарства – чимало. Наш співрозмовник наводить свіжий приклад – створення в місті управляючої компанії, створення якої вони також будуть оскаржувати.

– Влада діяла за принципом: чим більший тариф, тим більше субсидій надасть держава, – співрозмовник повертається до згаданого судового рішення. – Ми звернулися до міського управління праці й соцзахисту із запитом, скільки субсидій та субвенцій виплатила держава. Нам відповіли. Ми провели відповідні розрахунки і з’ясували, що приблизно 33 мільйони гривень забрала із держбюджету влада за незаконно прийнятими тарифами. І приблизно 60 мільйонів сплатило населення. 

Чому ж суд став на бік позивача? Ось про що йдеться в мотивувальній частині одного із рішень:

«коригування тарифів (а йдеться саме про нього – Ред.) на послуги з утримання будинків і спору; прибудинкових територій є законним лише у тому випадку, якщо базою для їх розрахунку були тарифи, затверджені із дотриманням встановленого законодавством порядку. Однак такий порядок при прийнятті рішення виконкому №629 (його прийняли раніше) не був дотриманий, і тому рішення про встановлення базових тарифів визнане судом незаконним. Як наслідок, прийняте на його основі рішення №452 також має бути визнане незаконним, оскільки прийняте всупереч зазначеним вище нормам законодавства, яке регулює порядок формування тарифів на комунальні послуги. При цьому не спростовують цього висновку доводи відповідача на те, що оскаржуване рішення №452 прийняте до моменту визнання судом незаконним рішення №629. Рішення №629 є незаконним у зв’язку з тим, що воно прийняте з порушенням законодавства і таке порушення існувало протягом усього часу цього рішення, зокрема і тоді, коли відповідачем було прийнято рішення №452. Тому коригування тарифів, які були прийняті з порушенням передбаченої законодавством процедури, є незаконним».

Оскільки до міського голови, як висловився пан Сергій, «державні виконавці не ходять»,  повинні підключитися інші органи. Торік, наприклад, він звернувся до поліції, щоб порушили кримінальне провадження відповідно до одного із проміжних судових рішень у справі про тарифи. Відмовили. Тоді він звернувся до суду із проханням змусити поліцію внести до Єдиного реєстру досудових рішень відомості про вчинення правопорушення, і суд його клопотання задовольнив.

– Але по сьогодні ніхто нічого не робить, – стверджує Сергій Горбачов.       

Тим не менше, здаватися активісти не збираються. Вони вже готують матеріали до Національного антикорупційного бюро і до кількох народних депутатів.  

Олександрійські активісти переконані, що якби міська влада біла більш відкритою у питанні діяльності підприємств ЖКГ, проблем би було значно менше і у виграші були б усі. Сергій Горбачов згадує кілька спроб порозумітися. Ще у далекому 2002 році після реорганізації ЖЕКів (їхні функції почали виконувати приватні організації) під тиском громадськості міський голова розпорядився створити першу робочу групу із представників громадських організацій з перевірки діяльності сфери ЖКГ. Розпочали перевірки тепловиків, водоканалу тощо. Як стверджує Сергій Петрович, діяльність групи викликала невдоволення керівників КП. З часом перевірки зійшли нанівець завдяки тим самим очільникам підприємств.

Друга спроба запровадити громадський контроль в ЖКГ міста відбулася у 2006 році, коли міським головою обрали Олексія Скічка. Тоді створили депутатсько-громадську комісію. Вона знову відпрацювала, але її висновки і рекомендації, каже активіст, лягли під сукно, а сама комісія стала просто депутатською…

У той день, коли «НГ» спілкувалася із паном Сергієм в Олександрії, разом із ним ми спробували зустрітися із профільним заступником міського голови Андрієм Некрасовим. Однак кілька візитів до його приймальні успіхом не увінчалися – застати на місці його не вдалося. Натомість ми поспілкувалися з іншим заступником Сергієм Гриценком, який курує економічний напрямок.

– Я не бачив рішення суду, – сказав посадовець. – Із того, що мені відомо, – був порушений порядок прийняття тарифу. Наскільки я розумію і знаю, позиція виконкому на той момент, коли змінювали тариф, полягала в тому, що відбувалося саме коригування тарифу, і, відповідно, це не потребувало відповідної процедури. Якщо ж говорити про економічну складову тарифу, я точно знаю, що в суду до неї питань не було. 

Вже пізніше «Нова» намагалася все-таки поспілкуватися із Андрієм Некрасовим по телефону. І знову невдало. Однак, щоб отримати відповідь на запитання у заголовку, наше видання готове опублікувати його коментар чи офіційну заяву міською влади щодо описаної проблеми.

Фото автора

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА