Не так зима, як весна

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Аномально тепла зима – ще не привід хвилюватися про врожай

 

«Нова газета» спробувала дізнатися, як погода вплинула на стан посівів і чи готуватися до гіршого.

За даними департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, станом на сьоме лютого результи останніх спостережень свідчать: у доброму та задовільному стані озимі зернові  перебувають на  площі 318,5 тис. га (83% ), озимий ріпак на площі  43 тис. га (83%). Решта посівів знаходиться в слабкому та зрідженому стані.

Упродовж другої та третьої декад січня посіви озимих культур знаходились в стані нестійкого зимового спокою. Небезпечних явищ для перезимівлі рослин не спостерігалося. Внаслідок відлиги у озимих культур відбувалося зниження морозостійкості, і різке похолодання при відсутності снігового покриву може негативно позначитись на їх перезимівлі.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих у найхолодніші ночі знижувалась до 2-5° морозу, що значно вище критичної температури вимерзання озимої пшениці. Цей показник, за розрахунками агрометеорологів, на кінець третьої декади січня становив для озимої пшениці середньої морозостійкості у фазі кущіння  мінус 13-14°, для озимої пшениці у фазі сходів і 3-го листка – мінус 11-12°. 

За результатами відрощування озимих культур, взятих метеостанціями області з полів 25 січня 2020 року, проведеним водним методом, за період перезимівлі, що вже відбувся, загибелі та пошкоджень рослин озимої пшениці та озимого ріпаку не виявлено.

Нормальна ситуація й зі шкідниками. Економічний поріг шкодочинності мишоподібних гризунів, при якому необхідно проводити обробку препаратами для боротьби з шкідниками, складає від 3 колоній на 1 га. А обстеження спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби області виявили, що їх лише від 1,6 до 2, що не викликає загрози для посівів озимих культур.

Директор Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України  Ігор Семеняка вважає, що майбутній урожай визначить не стільки зима, як весна.

– Прогноз на урожай я не дам, бо робити його надто рано.  Дослідження, які проводить наша установа, негативного впливу тепла на розвиток рослин головним чином не виявили. Однак є такий негативний фактор, як відсутність вологи. Вологозабезпечення в ґрунті внаслідок посушливої осені не відновлюється навіть до норми. Якщо минулого року сніги забезпечили високу вологу, то зараз із нею дуже складна ситуація.

Якщо взяти площі посівів озимих із таким попередником, як соняшник, то волога в достатній кількості знаходиться лише в шарі 0-30 сантиметрів. Це, грубо кажучи, орний шар ґрунту, насичений вологою в осінньо-зимовий період. Глибше тридцяти сантиметрів вологи, доступної для рослин, практично немає. І це серйозна проблема.

Ігор Миколайович зазначає, що визначення проводили за допомогою стандартних методів, окрім того – за допомогою твердоміра. Тож, крім запасів вологи, дослідники побачили, що глибше 30-35 сантиметрів по тому самому соняшнику ґрунт надто твердий для розвитку кореневої системи. І це також не сприяє нормальному розвитку рослин. Поки що. 

– Але зима ще триває, і якщо буде поповнення вологи у вигляді снігу чи дощу, то ситуація може покращитися. Тому зараз вести мову про списування посівів ще не можна. Добре б було, щоб волога в озимому клині поповнилася під час весняного відновлення вегетації, скажімо так, у квітні-травні. Якщо брати багаторічні дослідження, то саме волога і кількість опадів у травні головним чином визначають урожай. 

Що стосується поживних речовин озимих, то, за словами директора Інституту, сахариди, зокрема, в нормі – 20-25%. При тому, що в дослідників були припущення, що через погодні умови в цьому будуть відхилення. Цей показник, зауважує співрозмовник, головним чином залежить від культури-попередника і термінів сівби.

– Але знов-таки низький рівень цукрів – це некритично. Посіви озимих по попередниках сої й гороху у значно кращому стані: навіть не в задовільному, а доброму. І запаси вологи, що відповідають нормам, у таких ґрунтах є в півметровому шарі. А показник твердості свідчить, що коренева система може добре розвиватися до 45 сантиметрів. Але ж пшениці треба до метра-півтора…      

Що стосується ріллі, то ми встановили: по попереднику-соняшнику, культури, що найбільше виносить вологу із ґрунту, після осінньої якісної оранки із подальшим вирівнюванням поверхні землі вологий шар – на рівні 30-35 сантиметрів. Після дискування – показник той самий. Тобто цього року перевага оранки перед дискуванням відсутня.

Земля, де оранка була недостатньо якісна, до поверхні не розрівняна, викликає занепокоєння з точки зору посіву ярих культур. Тому щойно з’являтимуться вікна можливостей, навіть у зимовий період, обов’язково й терміново слід проводити роботи з вирівнювання поверхні, не чекаючи березня чи квітня. Адже це сприятиме меншим втратам вологи, якої і так мало. Це дуже важливо, бо вітри у квітні можуть висушити ґрунт, що призведе до проблем зі сходами ярих.    

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА