Підприємство лягає на новий курс

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

На Кіровоградщині з’явився виробник туристичного спорядження. А якщо точніше – цим напрямком зайнялося відоме місцеве підприємство. Причому, це його друга спроба. 

 

Rock-front – бренд відомого на всю країну кропивницького швейного підприємства «Куртаж». Про причини зміни вектора виробництва та будні підприємства «Нова газета» поспілкувалася із засновником «Куртажу» Миколою Ковальовим (на першому фото).

Підприємству вже майже 30 років. Ідея започаткувати цей бізнес у пана Миколи виникла після того, як він вирішив залишити авіацію (працював інструктором в Кіровоградському льотному училищі). «Куртаж» шив форму для авіаційних компаній, підприємств, навчальних закладів та військової авіації, і всі минулі роки цей напрямок був для нього основним. 

– Оскільки я займався альпінізмом, то, звісно, мене приваблював цей напрямок, – розповідає Микола Миколайович. – Тому з часом, ще наприкінці 90-их, у нашому асортименті з’явилися туристичні речі. Назву Rock-front, що означає   «кам’яний, скелястий фронт», запропонував один із наших працівників. Зареєстрували навіть торгову марку із такою назвою.

Років з десять шили спорядження невисокої цінової категорії, бо в регіоні жили переважно незаможні люди. Матеріали використовували недорогі, але пошив був добротним. Навіть зараз я іноді бачу нашу продукцію тих років.

На початку 2000-их Україну заполонив дешевий китайський товар, зокрема й туристичний, і конкурувати з ним не було змоги. Тому «Куртаж» змушений був туристичний напрямок зупинити.

– Проте весь цей час поклик виготовляти туристичне спорядження в душі залишався. Я продовжував ходити в походи, зайнявся велотуризмом, сплавами, лижами. І ось приблизно кілька років тому склалися сприятливі умови: курс долара сягнув такого рівня, що китайський товар перестав бути дешевим, хоча й додав у якості. З іншого боку – на українському ринку в нашій ніші  розпочалися складнощі. Бюджетні закупівлі відбувалися дедалі гірше, а тут ще й з цивільною авіацією стало важче працювати – в Україну зайшли лоукостери, і наші авіакомпанії почали знижувати ціни на квитки, і відповідно – економити на всьому, в тому числі й на одягу для пілотів. І це призвело до того, що 2019-2020 роки ми працювали у збиток. Справи на «Куртажі» дедалі погіршувалися. Щоб зберегти колектив, довелося брати позики, очікуючи і сподіваючись кращих часів. На той час ми мали деякі напрацювання й ідеї, що дозволяли вийти на ринок із чимось новим, оригінальним.

Під нову ідею підприємство створило експериментальний відділ, на базі якого опрацьовувалися диверсифікаційні напрямки роботи. Микола Миколайович зауважує, що в українській швейній галузі існує традиційна проблема сезонного характеру: часом фабрики перевантажені роботою і діляться нею з іншими на аутсорсингу, а інколи – навпаки простоюють, і тоді змушені шити продукцію для підприємств, що не встигають впоратися із замовленнями.

– В один із таких періодів ми відшивали пухові вироби для українського й чеського брендів, відомих на світовому ринку. Маючи певний багаж досвіду, було прикро усвідомлювати, що ми працюємо майже за безцінь. Чому ж самим не заробляти нормальні кошти? Тим паче у ті збиткові роки я почав здогадуватися: авіаційна тема для нас помирає...

 

І ось у середині 2020 року ми вивели на ринок першу нову продукцію – пухові спальні мішки. Перед тим я їх сам випробовував – у морозну погоду виходив  на околиці міста полежати в них у наметі, користувався у походах по Карпатах тощо. Адже, виходячи на ринок, треба представити гідний і випробуваний продукт. Крім цього, до запуску пошиття я кілька років вивчав тенденції ринку в інтернеті, вичитуючи і видивляючись, чого досягли у світі, в тім числі переглядаючи блогерів-туристів.

І продавалися наші речі непогано. Стало зрозуміло, що ми не просто можемо поповнити номенклатуру товарів, а й зовсім відмовитися від старої тематики. Торік ми ще виконали замовлення Збройних сил, але тепер «Куртаж» не планує брати активну участь в тендерах. Покличуть – візьмемося, ні – пориватися не будемо.

Змінивши акцент у виробництві, «Куртажу» довелося переформатувати бізнес. Наразі продукція із лейблом Rock-front після відновлення продається трохи більше пів року. Попит, ритмічність завантаженості  є, і навіть бувають періоди, коли підприємство завантажене настільки, що ледь встигає виконати усі замовлення. Відтак постає питання про набір нових співробітників.

– Сьогодні орієнтуємося здебільшого на пухові вироби, – продовжує пан Микола. – Раніше пух відлякував високою гігроскопічністю, тобто властивістю легко вбирати вологу. Але технології розвиваються – ми обробляємо його спеціальною вологовідштовхувальною речовиною. Крім того, його захищає ще й водонепроникна тканина, в яку він зашитий. Альтернативні – синтетичні наповнювачі – якої б якості не були, за характеристиками поступаються пуху навіть середнього рівня. Тим більше, що синтетика злежується за 3-5 років, а пух тримає форму 20. А щодо експлуатації вони – зовсім непорівнювані речі: пухові речі легкі, стискаються до мініатюрних об’ємів і навіть на дотик значно приємніші та швидше зігрівають. Одягаєш взимку пухові речі – тобі легко й тепло, вони дихають. Чим більше користуюся ними, тим більше в захваті від них.       

 З часом асортимент доповнив квілт – спальна система, що складається з легкої пухової ковдри й окремого універсального чохла (простирадла) для туристичного килимка. Спальники і квілти – базові продукти підприємства, котрі продаються цілий рік приблизно з однаковою інтенсивністю. До речі, у цих виробах «Куртаж» вдався до кількох конструктивних рішень, котрі можна вважати за ноу-хау. «Розбавляють» лінійку спорядження куртки, штани, жилетки, рукавички, шкарпетки-чуні, шапочки, ковдри та навіть зимові шорти для велосипедистів.

– Якби ми не могли нічого нового запропонувати, – пояснює новаторські рішення пан Микола, – то цією справою б не займалися. Немає сенсу просто копіювати, слід пропонувати своє, оригінальне.

Цікавимося, де підприємство купує наповнювач. Виявляється, що власників курток, спальників та іншого від бренду Rock-front гріє пух українських гусей. Продукт недорогий, а якість – краща, ніж у більшості закордонних виробників. Тканини ж використовують китайські та корейські, а фурнітуру – іменитої японської YKK.

– Де можна придбати ваші товари?

– У нашому інтернет-магазині. З початком нового виробництва я планував саме такий формат продажу. По-перше, це світовий тренд, по-друге, більш ефективного способу торгівлі під час коронавірусного карантину не існує. Дехто з досвідчених фахівців пророкував, що довго в такому форматі працювати не зможемо. Не знаю, поки в нас все складається. Були думки – відкрити звичайний магазин при підприємстві або прокат. Я цілком усвідомлюю, що матеріального зиску вони не дадуть, але можуть принести моральне задоволення, і, як сказав один із туристичних відеоблогерів Володимир Чайкін, який перший випробував нашу продукцію, – «створювати адекватну туристичну двіжуху». До слова, після його огляду наших спальників почалися продажі за кордон: в Ізраїль, Німеччину, США. Обсяги продажів могли б бути й більшими, але Укрпошта доставляє довго й дорого, зокрема – через зволікання з оформленням товару на митниці. Тож інтерес до Rock-front є, бо співвідношення «ціна-якість» в нашій продукції привабливе.

За словами співрозмовника, сьогодні середній цінник на спальник від «Куртажу» – приблизно 200 доларів. Напевно, це досить висока ціна для простого пересічного споживача, але він отримує річ, що прослужить не один десяток років. Хоча, зауважує Микола Кавальов, є на меті випустити й бюджетний, вклавшись у 100 доларів. При цьому він згадує попередній і нинішній досвіди, які його підвели до висновку: працюючи на бідних, багатим не станеш. Хоча продукція Rock-front орієнтована на рівень людей ледь вище середнього достатку, вважає співрозмовник.      

– Таким чином ми повертаємо в той бік, де ми затребувані, – підсумовує зміни на «Куртажі» його засновник. – І причина не лише у фінансах. Це – рідне, це приносить задоволення.

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА