Як на Кіровоградщині вирощують вибагливу лохину

Автор: Нова Газета

Цю рослину у селі Приютівка Олександрійського району вирощують вже четвертий рік. І попри не зовсім оптимальні умови нашого регіону для її росту, поле «Lucky Berry», яке входить до холдингу «Агровіста», дає гарні врожаї. Секрет успіху – у правильному і турботливому догляді, кажуть на підприємстві.

 

«Дуже складна рослина для нашого регіону. Вона не терпить засухи і активне сонце, полюбляє вологу і кислі ґрунти. Але стараємося, постійно поливаємо, доглядаємо, підбираємо сорти, які найкраще підходять до наших умов», – розповідає про особливості лохини агроном саду Микола Шутенко.

За його словами, місцевий ґрунт не підходить для лохини. Тож висаджують саджанці у спеціально підготовлені рови, встелені агроволокном (для відокремлення рослини від місцевого ґрунту) і засипані привозним ґрунтом. Торф закуповують у Рівненській та Житомирській областях і на місці змішують з тирсою хвойних порід дерев.

Усього поле «Lucky Berry» займає 3 гектари і має близько десяти тисяч плодоносних кущів. Вирощують два сорти – Дюк і Блюкроп. Ще два сорти (Река і Спартан) знаходяться на дорощуванні у теплиці, і їх планують висадити восени. У планах на найближче майбутнє досадити ще 2 гектари.

Лохина – багаторічник і за правильного догляду може радувати своїх господарів смачними ягодами до 50 років. Найбільшу продуктивність кущ показує при висоті 1,5-1,7 метра, якої досягає на шостому році. Середня врожайність з такої рослини складає до 15 кг.

Минулого року для потреб саду облаштували водонакопичувальний басейн на 1000 кубометрів. В ньому вода відстоюється і нагрівається під сонцем до прийнятної температури. У лохини поверхнева коренева система, через що рослини треба регулярно поливати і підсипати свіжим торфом і корою, які швидко осідають.

«Основні елементи догляду за лохиною в нашому регіоні – це крапельний полив і підтримання оптимальної кислотності ґрунту. Ми постійно спостерігаємо за цими показниками, тому рослини у нас почуваються добре. Для підкислення використовуємо колоїдну сірку, сульфат амонію та лимонну кислоту. Також спеціально підкислюємо воду через систему поливу. Для розростання куща  також важливо постійно підсипати свіжий ґрунт і регулярно омолоджувати рослину. Кущі ми починаємо обрізати з лютого, залишаючи не більше 12 стебел», – розповідає Микола Анатолійович і резюмує: «Лохина в плані вирощування дуже складна і недешева, але у нас гасло «Не зупинятись на досягнутому». Тому варто пробувати, старатися і все вийде».

Завдають додаткового клопоту працівникам саду бур’яни і традиційні шкідники: хрущі, дротянка, павутинні кліщі, оленка волохата, шпаки. Тож роботи вистачає на увесь сезон, а не лише під час збору врожаю. Опікуються садом всього 7 чоловік. Втім, за необхідності до роботи залучають працівників й інших підприємств холдингу.

Збирають лохину у саду з п’ятої ранку і до настання спеки. Працівниця саду Оксана Орлова розповідає, що справа це дуже кропітка. «Лохина достигає нерівномірно, тому зібрати всі ягоди з куща не вийде. Першочергово потрібно обдивитися весь кущ, знайти достиглі ягоди і зняти їх. Якщо цього не зробити, то одні ягоди осипляться, а інші – будуть ще зелені. Головний показник стиглості – її зовнішній вигляд. Від плодоніжки ягода повинна бути повністю темного кольору. Великий кущ можна оглядати хвилин 5. У минулому році наш найкращий показник – 100 кг зібраних ягід за день на п’ятьох збирачів», – зазначає жінка.

«Минулого року з двох гектарів лохини зібрали близько двох тонн ягід, при тому що добру частину врожаю знищив град. Ціна за кілограм ягід різнилася впродовж сезону збору від 320 до 250 гривень. Продавали не лише в Приютівці, а й мали замовлення з сусідніх сіл та Олександрії. Люди приїжджали прямо до саду і купували на місці», – додає керівник саду Максим Горбачов

Цьогоріч з урахуванням холодної весни перші достиглі ягоди розраховують отримати на початку-середині липня.

Олег Козупляка, фото автора

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА