Кіровоградщина і енергоефективність: європейською стежкою

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

У той час, як країна переживає чи не найбільшу економічну кризу, у пересічного українця з’явився ще один пункт у розкладі із розряду  «виконати обов’язково». Йдеться про заходи з енергозбереження, без яких сьогодні просто не вижити, якщо врахувати нестабільну ціну на російський газ та ситуацію з українським вугіллям, яке так звані сепаратисти, за даними окремих ЗМІ, або вивозять до сусідів, або продають нам же за завищеними цінами.

Зрозуміло, що заходи з енергоефективності продиктовані політикою нашої держави, яка, взявши проєвропейський курс, зобов’язана виконувати вимоги ЄС, серед яких і збільшення плати за енергоносії.

Перелімітили. Що далі?

За інформацією директора департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської ОДА Ольги Довжук, з початку цьогорічного опалювального сезону, станом на 6 грудня, теплопостачальними підприємствами області було спожито 22314,21 тис. кубометрів природного газу. За жовтень-листопад 2014 року обсяг споживання газу становив 17785 тис. кубометрів або 119,8% до обсягу, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пам’ятається, як на початку осені колишній голова ОДА Олександр Петік навіть збирався проводити співбесіди з керівниками райдержадміністрацій, давши доручення у досить короткий термін розробити плани заходів  щодо зменшення споживання газу та електроенергії на 30%.

Плани успішно розробили, а коли припекли морози (даруйте за каламбур), успішно провалили. Якщо в жовтні нинішнього року теплопостачальні підприємства області змогли зекономити 40% споживання газу, то в листопаді перевищення доведених лімітів склали майже 65%. Серед тих підприємств, які не дотрималися нових правил гри, СП ТОВ «Світловодсьпобут» (35,9%), ДП «Кіровоградтепло» (29,7%), КП «Власівські мережі» (23,79%), КП «Теплоенергетик» (13,16%),  КП «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (9,06%) та КП «Енерговодоканал» смт. Смоліне (2,92%). Причина перевищення лімітів цими компаніями в тому, що вони мають великі котельні, де діє так званий мінімальний температурний режим, нижче якого вони не працюють.

Нині котельні підприємств комунальної теплоенергетики працюють відповідно до графіків температури теплоносія в залежності від температури на вулиці. Проте якщо вдарять морози, ці підприємства не зможуть дотриматися чинних нормативів температури повітря у помешканнях у межах 18 градусів…

Які ж механізми розв’язання цієї проблеми? Найпопулярніший нині один: примусове стягнення оплати за послуги централізованого опалення. На сьогодні за спожите тепло вдалося утримати з фізичних осіб 2 млн. грн., а з юридичних осіб ‒ лише 400 тис. грн. Разом із тим, ДП «Кіровоградтепло» розробило для жителів Кіровограда пам’ятку, в якій показує, скільки відсотків тепла втрачає квартира, якщо не вжити заходів з утеплення стін, вікон, під’їздів та іншого. Та ми ще й досі, маючи відносно низькі ціни на тарифи, споживаємо послуги нераціонально.

Альтернативні види палива: коли мода стає необхідністю

Є ще один варіант, до якого заохочує обласне керівництво: перехід на альтернативні види палива. Кіровоградщина – сільськогосподарський регіон, тому виробництвом пелетів – гранул та брикетів із лушпиння насіння соняшника, продуктів переробки насіннєвих культур чи дерев’яних ошурків ‒ займається чимало підприємств, що отримують хороші прибутки навіть в умовах економічної кризи. Наприклад, директор компанії ПП «Ємченко» Павло Ємченко розповів «Новій газеті», що продаж пелетів та біопалива його підприємством за останній рік збільшився приблизно в п’ять-шість разів.

‒ Мені щодня телефонують двоє-троє потенційних клієнтів, які переводять свої підприємства на альтернативні види опалення. Особливий бум розпочався з літа, ‒ розповідає Павло, додаючи, що й географія клієнтів значно розширилася. Проте, за словами пана Ємченка, вигідніше торгувати пелетами в Європі, адже продукція у результаті девальвації гривні має значні переваги у ціні саме там. За прогнозами власника підприємства, ринок виробництва пелетів в Україні тільки збільшуватиметься.

Гарний досвід опалення шкіл пелетами мають у Компаніївському районі – там Мар’ївська, Компаніївська та Живанівська школи працюють на альтернативному паливі. 17 грудня на пелети перейшла і селищна рада. 

‒ У зв’язку з підвищенням ціни на блакитне паливо для установ ми вирішили пошукати альтернативу газу. Раніше селищна рада опалювалася за допомогою газового котла, у бюджеті були закладені кошти з розрахунку 4620 грн. за тисячу кубометрів газу. А сьогодні нам принесли рахунок за газ на суму 7770 грн.! Тобто таку (а то й більшу) суму доведеться закладати в бюджет наступного року. Новий котел, що працюватиме на пелетах, значно зменшить витрати, а тепло буде так само. Досвід уже є. Наприклад, витрати на опалення дитсадка, яким опікується наша селищна рада, зменшилися на 15%, коли ми перевели його на пелети, ‒ розповів компаніївський селищний голова Олександр Маслюков.

Шокова терапія або поступове підвищення

Україна з 1 по 15 грудня імпортувала з Європи 473 мільйони кубометрів газу, проте за цей газ населення платило за українськими цінами.  Судіть самі, ціна європейського блакитного палива становить $360-370 за 1 тис. куб. метрів, ринкова ж ціна імпорту (плюс витрати на дистрибуцію та адміністрування, а це ще 25%) ‒ 4,5 грн. за куб. м. Саме таку суму мали б платити українці.

Подібна ситуація і з електроенергією: нині вартість електроенергії для населення ‒ 30,84 коп./кВт на год (до 150 кВт на год). Разом із тим, економічно обґрунтовані ціни, за оцінками Національної комісії з питань регулювання енергетики, повинні бути вищими орієнтовно на 75%. Отже, підвищення цін на енергоносії та модернізація системи в Україні неминуча. Власне, цей пункт прописаний в проекті коаліційної угоди Верховної Ради нового скликання. Чи готові українці до модернізації, яка потягне із собою підвищення цін на тарифи, покаже час, а допоможе в цій модернізації європейський досвід.

Як відомо, європейська система нарахувань оплати за комунальні послуги відрізняється від вітчизняної. У Європі ціни на енергоносії формує попит та пропозиція, фактично, як і на інші товари та послуги, коли існує поняття конкуренції. Українці ж звикли, що держава субсидує ціни на енергоносії для населення. Що очікує на країну після того, як ми виконаємо умову ЄС про лібералізацію ринку енергетики?

По-перше, субсидії мають бути замінені адресною допомогою бідним, стверджують експерти інформаційної кампанії «Сильніші разом!». По-друге, реформи та модернізація мають бути негайними.

За інформацією аналітиків із «Сильніші разом!», існує, як мінімум, два джерела можливого фінансування програм модернізації. Перше – це кошти міжнародних банків, які готові фінансувати програми з модернізації житла за умови, що уряд розробить чіткий і прозорий план заходів. Друге джерело – це кошти, зекономлені в державному бюджеті при скасуванні субсидій для широкого кола споживачів. Держава могла б також фінансувати програми з підвищення енергоефективності за принципом: чим більше відсоток зекономленої енергії, тим більша частина грантового компонента у фінансуванні заходів з утеплення (цей принцип діє в Польщі, Чехії та Німеччині).

Експерти зазначають, що країни Центрально-Східної Європи, які вже мають подібний досвід лібералізації енергетичного ринку, можна поділити на дві групи. У першій групі (Словаччина, Угорщина) ‒ ціни піднімали поступово, споживачі не надто економили (бо ціни росли непомітно). Друга група ‒ країни Балтії, Польща ‒ відчула шокову терапію (ціни підняли різко), але водночас держава підтримувала споживачів (наприклад, давала кредити на утеплення житла). Тепер, через певний час (10-20 років), ці країни мають різні результати. Там, де піднімали ціни поступово, але споживачі не утеплювались, ‒ частка витрат на енергоносії зросла…

До цього часу слово «економія» викликало асоціації лише з вимушеною ощадливістю та бідністю. Але сьогодні ощадливість може бути контекстуальним синонімом європейськості. Аби тільки реформи запроваджувалися грамотно і вчасно…

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА