Що було, що буде

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Чого очікувати Кіровоградщині в економічному 2015-му

Ріст зовнішнього держборгу, зменшення золотовалютних резервів, девальвація гривні і падіння промислового виробництва в державі на 12-13% – все це ознаки року, що минув. Додамо до цього переліку підвищення тарифів приблизно на 65%, зниження реальних доходів населення на 10% (за оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій), продовження падіння промисловості та зниження інвестиційної привабливості України на фоні війни на Донбасі – отримаємо риси року прийдешнього. Аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!» стверджують, що у 2015-му спад української економіки триватиме, щоправда, не так різко, як минулого року. Якщо за підсумками 2014-го падіння ВВП оцінюють в середньому на рівні 7-8%, то в нинішньому році він скоротиться на 5,9-2,2%.

 

З одного боку – свобода, з іншого – брак механізмів

У загальному обсязі валової доданої вартості в Кіровоградській області найбільшу частину становить сільське господарство – 28%. За ним ідуть промисловість – 21,6%, транспорт і зв’язок – 8,3% та торгівля – 12%. У департаменті економічного розвитку і торгівлі Кіровоградської ОДА мають два сценарії економічного і соціального розвитку області на 2015 рік.

За першим у 2015 році прогнозують помірне зменшення валового регіонального продукту на 0,4%. Купівельна спроможність жителів області падатиме у зв’язку зі зменшенням зарплат на 4% та на фоні підвищення цін і тарифів на 13,2%. Цей сценарій можливий лише тоді, коли збільшуватимуться кількість інвестицій в економіку області (на 0,9 млн доларів)  та валова продукція сільського господарства на 0,1%. Тому, схоже, області світить другий сценарій, за яким зменшення обсягів експорту (на 4%), обсягів промислового виробництва (на 4,7%), обсягів валової продукції сільського господарства (на 2%) стануть причиною зменшення обсягу валового регіонального продукту на 3,7%  до очікуваного рівня 2014 року. 

 

Це все за умови врегулювання конфлікту на сході України, проведення реформ та стабілізації інвестиційного клімату.

 

Відносно благополучним вважає 2014 рік Лілія Татаренкова, заступник Новенського селищного голови з економічних питань. За її словами, у минулому бюджетному році доводилося економити в основному на житлово-комунальному господарстві, але й це відбувалося у зв’язку із затримкою казначейських проплат.

 

–  На фоні того, що у 2013 році ми через казначейство залишалися в боргу перед виконавцями робіт, ніхто з нами не хотів працювати. А коли ми мали чим платити за ремонт доріг чи дахів, вже ніхто не хотів працювати в борг. Щодо виплат зарплат, ми відносно викрутилися, правда, злегка урізали надбавки і преміальні для працівників апарату і освіти. Педагогам прибрали 5% надбавки за престижність, але буквально на два місяці – на листопад і грудень. У принципі, у фінансовому плані ми виживали і могли не прибирати цю надбавку, – розповідає Лілія Татаренкова. За її словами, 2015 рік буде складним на фоні курсу реформ децентралізації влади. «Ми поставлені новим бюджетним кодексом у складні  рамки: необхідно об’єднувати територіальні громади, скорочувати апарат селищної ради на 20%. А скорочення вже відбулися ще у 2012 році. Ми працюємо в умовах мінус шести ставок. Тобто було 18 ставок, а зараз залишилося 12, і з них ще й три вакансії. Працювати нікому, адже працівники апарату, за винятком двох-трьох керівників, отримують мінімальну зарплату – 1400-1500 грн. До того ж, ті, хто лишився, просто не справляється з об’ємом роботи. Кого скорочувати – не зрозуміло», – каже економіст.

 

Розвиток селища Нового за великим рахунком залежатиме і від виконання бюджету. А з цим, як кажуть у селищній раді, «окрема історія». За новими правилами, відбувся перерозподіл дохідної частини – у сільських і селищних рад забрали податок на доходи фізичних осіб. А він складав від 30 до 50% наповнюваності бюджетів.

– Цей податок замінили дотацією з районних бюджетів. А чи буде ця дотація – не відомо. Дали нам право збирати акцизний збір, податок на нерухомість. Але не пояснили механізмів, як це робити. Кошти від податку на нерухомість реально почнуть надходити в казну десь у другій половині року – за умови, що всі дисципліновано сплачуватимуть. З одного боку органи місцевого самоврядування отримали свободу, з іншого – недостатній фінансовий ресурс. Але в ідеалі, якщо внести в бюджетне законодавство незначні поправки, ми отримаємо позитивні зрушення десь у 2016-2017 році, – вважає Лілія Татаренкова.

 

Заступник директора з капітального будівництва та інвестицій ДП «Кіровоградтепло» Анатолій Таран пов’язує економічні перспективи підприємства з тим, чи отримає підпис секретаря міської ради інвестиційний проект співпраці зі Світовим банком. Суть проекту полягає в модернізації теплового господарства підприємства, спрямованій на енергозбереження. Вартість проекту – майже 30 мільйонів доларів. Проте проект і досі на погодженні.

 

– Вся діяльність нашого підприємства у 2014 році була пов’язана з економією ресурсів і покращенням якості послуг. Щодо прогнозів на 2015 рік, то все, що підприємство заробить протягом цього опалювального сезону, ми зможемо використати у майбутньому для виконання капітальних ремонтів, щоб достойно провести наступний сезон. Але у зв’язку з дією постанови Кабміну №217 (вона передбачає направлення зароблених нами коштів на спецрахунок, з якого їх використовують на погашення заборгованості перед «Нафтогазом») у 2014 році ми не могли ні зарплату виплатити, ні податки. У такій ситуації опинилися не тільки ми, а й інші 450 теплопостачальних підприємств по всій Україні. Поки що ця проблема трохи розв’язалась, але що буде далі – ми не знаємо. Це проблема номер один, – розповів «НГ» Анатолій Таран.

 

Крім того, за неофіційною інформацією, з метою економії коштів на «Кіровоградтепло» планують перевести частину співробітників на чотириденний робочий тиждень.

 

Власниця рекламного агентства Любов Шульгіна каже, що починаючи із серпня 2014 року вести власну справу стало дуже важко.

 

– У нинішньому році вже немає замовлень у тій кількості, в якій ми отримували раніше. Крім того, піднялися тарифи на комуналку, а за ціни на поліграфічні матеріали зовсім мовчу: внутрішній курс нам виставляють постачальники у 24-28 грн за долар. Тобто, якщо раніше чашку для нанесення ми могли купити за 14,80 грн, то зараз вона коштує 29 грн. Це просто чашка, без нанесення! Крім того, багато підприємств, які колись були нашими клієнтами, закрилися. Фактично, кількість клієнтів зменшилася на 85-90%, – каже пані Люба. Для того, щоб хоч якось звести кінці з кінцями, власниця агентства відправила частину працівників у відпустку за власний рахунок. У січні вона збиралася працювати сама, але через хворобу була змушена викликати з відпустки менеджерів, але й ті працюють за скороченим графіком, відповідно до наявності замовлень.

 

«Ми розуміємо, що всім дуже важко – як нам, так і іншим людям. У країні війна… Заспокоює тільки віра в те, що криза не вічна», – пояснює Любов Шульгіна.

 

Ще сутужніше приватним підприємцям Вірі та Олександру Бабенкам, які займаються продажем одягу на ринку. За їхніми словами, населення настільки збідніло, що купівля одягу стала рідкістю.

 

– Люди ледь-ледь виживають, а ми, торгаші, зайшли у глухий кут, бо невідомо, чим це все закінчиться. Долар виріс, відповідно, ціни на одяг зросли чи не на 100%. Наприклад, якщо раніше колготи коштували 25 гривень, то зараз – 75. Наші покупці – люди середнього достатаку – скоріше куплять поїсти і заплатять за комунальні послуги, ніж придбаватимуть нові штани чи сорочку. Буває таке, що ми виходимо на роботу і не заробляємо протягом кількох днів ні копійки. А треба ж заправити машину, поїхати за товаром, якось крутитися. Щодо податків, то поки що жодних змін ми не відчули – легше не стало. Тільки сутужніше, – розповіла «НГ» Віра Бабенко.

 

Усі прогнози сходяться на тому, що 2015-й рік буде не менш складним за 2014-й як для державних установ, які очікуючи чи вже дочекавшись реформ, працюватимуть за новими правилами, так і для бізнесу, який буде змушений підлаштовуватися до нових умов: інфляції, росту цін на 13-14%, зменшення доходів населення та збільшення державного боргу. 

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА