Алгоритм виживання

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Уже восени підвищення тарифів значно уріже
вміст наших гаманців. Класичне питання: що робити?

 

Розмір середньої зарплати по країні за підсумками І півріччя – 3870 грн. Вона досить різниться залежно від галузі економіки. Є різниця й між регіонами: найбільше отримують у Києві (6251 грн), області (3794 грн) і в промислово розвинених східних областях – Донецькій (без зони АТО, 4644 грн), Дніпропетровській (4089 грн). Аграрні та слабкозаселені області (серед них і Кіровоградщина) мають середній рівень зарплат нижче 3000 гривень.

Враховуючи ці та інші нюанси, цікаво порівняти доходи населення в Україні з іншими країнами. Найчастіше нас порівнюють з Польщею, і недаремно: дві країни схожі за територією, населенням тощо. За даними Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», середня зарплата поляка становить 3783,5 злотих (близько 1000 дол.), або у 5,6 рази більше, ніж наша.

Із чого складаються ці цифри? Близько половини припадає на зарплату (48,8% в Україні, 54% у Польщі). Друга за значенням стаття доходів – пенсії та соцдопомога від держави. В Україні на них припадає 27%, у Польщі – 28,9%. Підприємницькі доходи – 5,2% в Україні і 8,5% у Польщі. Окрема стаття – дохід від продажу сільгосппродукції (Україна – 3,2%, Польща – 3,3%). Важливе джерело доходів для жителів обох країн – допомога від інших осіб: родичів-заробітчан і т. п. У ресурсах українських господарств на них припадає 7%, у поляків – 4,5%.

На що і в яких обсягах люди витрачають свої доходи? У середньому, кожне домогосподарство витрачає 4048,9 грн на місяць, або 1922,6 грн на людину. Польський показник –1078,7 злотих (6348,9 грн) на людину.

У структурі витрат левова частка припадає на харчування – 51,9%. У 1999 р. на їжу витрачали 64,2%, але з тих пір цей показник стабільно знижувався, а після 2008 р. зупинився на рівні 50-52%. Відтак, зараз ми живемо краще, ніж при Кучмі, але значно гірше, ніж живуть поляки, у яких на їжу припадає лише 24,4% усіх витрат.

Друга за важливістю стаття витрат – утримання житла та оплата комунальних послуг. У 2014 р. вона займала 9,4% бюджету сімей в Україні, а в Польщі – 15,2%. Нинішнього року доходи населення не ростуть, а з осені будемо платити за газ за новими цінами, тож слід очікувати ріст цих витрат.

Більш високий рівень добробуту поляків помітний і за питомою вагою «розважальних» витрат: на «відпочинок і культуру» в нас витрачають 1,8%, у них – 6,5%.

На Кіровоградщині, за підсумками вибіркового обстеження, середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у І кварталі 2015 р. склали 3742 грн, і зросли на 13% порівняно з відповідним періодом 2014 р. У середньому, на одного члена господарства еквівалентні загальні доходи становили 1970 гривень на місяць, а середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства склали 3849 грн, що на 18% більше, ніж у 2014 р. У середньому, на одного члена домогосподарства еквівалентні сукупні  витрати становили 2026 грн. Структура витрат жителів області від інших територій суттєво не відрізняється.

Отож, наші витрати, хай і не кардинально, але вже перевищують доходи. І це при тому, що це лише офіційні дані, які не враховують тіньовий сектор. До того ж, це лише «середня температура по лікарні».   

Економія на практиці

Родина кіровоградських пенсіонерів Бориса Карамишева та Ірини Андріянової має свої рецепти виживання. Він отримує пенсію у 2900 грн (колишній офіцер). Пенсія дружини – 1200 грн, плюс вона працює листоношею на 0,7 ставки (970 грн).

– Її зарплату і пенсію ми відкладаємо, – пояснює глава сім’ї. – Ці заощадження ми використовуємо для лікування. Ось якби ми не накопичували, то, скажімо, дорогу операцію в Києві мені б не вдалося зробити.  Із моєї пенсії 90% йде на харчі. І, якщо вдається, купуємо із неї одяг. А також заправляємо авто для поїздок на дачу. Із сплатою за комуналку нам легше, ніж іншим, адже, по-перше, у нас автономне економне опалення, тому ми не платимо захмарні суми за тепло і гарячу воду. По-друге, як колишній військовий я маю пільги: на квартплату, газ, воду та електроенергію. 

Тож, у середньому за компослуги вони віддають приблизно 200 грн на місяць.

До речі, дача нинішнього року досить непогано виручила пенсіонерів гарним урожаєм помідорів та огірків. А нещодавно Борис Михайлович також взявся за підробіток. І він дуже суттєво допомагає вирівнювати бюджет сім’ї. Така от стратегія опору кризі.

На державу літні люди особливих надій не покладають. Але якщо й хотіли б якоїсь допомоги, то хоча б створення інституту контролю за цінами, особливо на ліки.

Сім’я педагогів Онищенків, які виховують двох дітей, також звикла покладатися на власні сили. Їхній бюджет складається із трішки більше, ніж 6 тис. грн.

– Десь 60 або й більше відсотків витрачаємо на продукти, – каже Євген. – На комунальні послуги до підвищення витрачали біля 10, а зараз буде до 20.

– Не менше 10%, – додає його дружина Валентина, – витрачаємо на навчання дітей. Про відпочинок і новий одяг зараз не йдеться. Хоча два роки тому ми могли собі дозволити і мандрівки, і речі.

Очікування допомоги від держави чи місцевої влади вони бачать стратегічно: чиновники повинні менше красти, працювати на країну і побороти корупцію.

– Станеться це – розвиватиметься економіка, – переконаний Євген, – і рівень доходів усіх буде зростати.

Свій алгоритм виживання вони склали наступним чином: заощаджують на всьому. Скажімо, Євген до роботи добирається на велосипеді. А Валентина займається репетиторством і веде групу продовженого дня у своїй школі. Крім цього, їм досить часто допомагають батьки, а також рідня у селі.

Ми поцікавилися ситуацією у ще кількох родин. Відтак, рейтинг пунктів стратегії виживання складається так: 1) економія; 2) підробіток; 3) пошук роботи за кордоном.

Іншого шляху, крім заощаджень, не існує

Як влада допомагає людям, НГ розпитувала у заступника кіровоградського міського голови Сергія Васильченка. Якоїсь спеціалізованої програми підтримки незаможних у місті немає, зауважує він.

– Ми рухаємося до Європи, тому мусимо шанувати її цінності, одна з яких – верховенство закону. Місцева влада не може діяти в розріз із законами України. А люди цього часто не розуміють. Наші рішення контро-люють прокуратура, фінінспекція. Так, зараз усім складно. І здебільшого ми не маємо фінансового ресурсу для маневру. Та навіть якщо кошти і заробляємо, то не маємо права їх спрямувати на закупівлю хліба тощо, щоб безкоштовно його роздавати.

Однак, запевняє пан Сергій, влада працює в цьому напрямку. Перш за все, адмініструє використання бюджетних грошей. Нинішнього року ініціювали продовження без-коштовного підвезення городян до садово-городніх товариств. В умовах кризи відновлюється традиція вирощування городини на дачах, що дає можливість заощаджувати. На прохання кіровоградців міська влада спробує знайти гроші на продовження цих рейсів ще на кілька тижнів. До речі, вартість такого сервісу міській казні коштує 64 тис. грн на місяць.

Ще один напрямок – контроль споживання енергоносіїв у соцзакладах (щоденний моніторинг), упроваджений ще торік. Відтак, за 2014-2015 рр. економія бюджету склала приблизно 1 млн грн на рік лише по освітніх закладах.

– Ті ж європейці чудово розуміють, – каже посадовець, – що важливо не лише добре заробляти, а й заощаджувати. Коли були дешеві енергоресурси, ми, на жаль, не навчились їх економити. А нині, коли замість гривні за куб газу треба платити сім, не всі взимку зможуть сплачувати за рахунками. Така от шокова терапія. Але держава пропонує субсидії. Це один із виходів. І не варто думати, мовляв, це проблематично. Зараз цей процес спростили. Якщо раніше треба було оббігати силу-силенну інстанцій, то тепер цього немає. Щодня спілкуюся із відділами соцзабезпечення – небагато там проблем, як люди думають.

Ще один напрям економії коштів містян – запобігання необґрунтованому підвищенню тарифів у межах компетенції. Наприклад, 2014 року, коли по всій державі пішла хвиля здорожчання проїзду, у Кіровограді тривалий час її стримували. Це продовжується і нині  стосовно інших тарифів. Водночас є розуміння, що нижче собівартості ніхто перевезеннями не займатиметься. На жаль, констатує заступник мера, скажімо, на вартість продуктів міська влада впливати не може.

– Усе можливе ми робили і робимо, але, на жаль, іншого шляху, ніж економія, не існує, – вважає пан Сергій. – Так, ми усвідомлюємо, що пенсіонери завжди економили, їх цьому вчити не треба. Але їм уже хочеться передихнути. Часто питають, коли ж ця економія закінчиться. Та, на жаль, накладається ще й військова агресія Росії. І хай кажуть, що це відмовки влади, але щоденно на війну витрачаються величезні кошти.

Ще один напрямок – міська програма енергоефективності. Вона діє в рамках загальнодержавної (див. «НГ» №38). Зараз, додає Сергій Сергійович, міська влада розглядає ініціативу компенсувати відсотки за кредити на утеплення та заміну котлів і з міського бюджету.  

Називає посадовець і таку форму допомоги, як виділення коштів на лікування, коли люди звертаються до депутатів міськради. Також рада виділяє невеликі кошти погорільцям. Є ідея про пільговий проїзд школярів у громадському транспорті. Чиновник згадує і діючу програму надання пільг учасникам АТО, за якою їм компенсують сплату комунальних послуг і проїзд. На останнє компенсація складає 72,5 грн на місяць на особу. 

На сімейному бюджеті пана Васильченка криза також позначилася серйозно. Із дружиною (також «бюджетник») вони мають одне джерело прибутків – оклади. Із їхніх зарплат зняли всі надбавки.

– Маємо «голі» ставки. І повірте, зарплатня заступника міського голови не така велика, як люди думають, – пояснює він.

– Що б ви особисто порадили людям, які перебувають у фінансовій скруті?

– У жодному разі не радитиму затягувати паски, бо вони у нас і так затягнуті вище талії. Але чогось іншого, ніж придумані механізми, не пораджу: оформити субсидію, а також привчатися заощаджувати. Я усвідомлюю, що це не компенсує всіх витрат, що тим, хто отримує «мінімалку», економити болісно, та вони й до цього економили. Але інших шляхів наразі просто немає.

Будь-який економіст скаже: щоб збільшити доходи людей, потрібен ріст економіки. Але і зараз вихід є – зменшення витрат на комуналку (субсидії, енергоефективність тощо), економія.
А ще – сприятливі умови для бізнесу та боротьба
з корупцією. Варто тільки не чекати, що за тебе
цей вихід шукатиме хтось інший

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА