Поговорили... і відписалися, або Коли Долинська буде з водою?

Автор: Нова Газета

Маємо два водогони, а якісної води катма

 

Місяць тому, коли у Долинську з прийомом приїжджав голова ОДА Сергій Кузьменко, рада старійшин на чолі з Іваном Четвериком порушила питання про забезпечення міста питною водою. І хоча цій проблемі уже декілька десятиліть, перспектива її вирішення все ще блукає у керівних кабінетах. 

Якщо дивитися на проблему крізь рожеві окуляри, то її ніби й не існує. Ще б пак, адже на місто працює потужний водогін з КГЗКОРу, функціонує міський водоканал, а в приватному секторі чи не на кожному обійсті є колодязь.

У минулому головний інженер збудованого КГЗКОРу Іван Дзюба аргументував необхідність вирішення цього питання перед головою ОДА. Наведу їх у авторському викладі: «Місто Долинська розташоване на висоті 186 м над рівнем моря. Перед початком будівництва комбінату довкола міста в радіусі 15-20 км проводилася геологічна розвідка місцезнаходження питної води. І тільки в чотирьох точках виявили певні запаси, що для забезпечення міста виявилось недостатнім. А діючі свердловини міського водоканалу забезпечують потреби містян у питній воді менше ніж на половину. Через це її подають водогоном по декілька годин на добу. Орієнтуватися на воду зі свердловин, розташованих за 5-6 км від Долинської – справа безперспективна, якщо не утопічна».

Навіщо город городити?

За рахунок правильного використання водогону з КГЗКОРу, який живиться з Карачунівського водосховища, цю проблему можна вирішити. У чому полягає ця правильність? Передусім, у повному завантаженні водогону, який зараз працює на 50%, через що труби окислюються, а вода втрачає якість. Відбувається це ще й тому, що вода від водоочисних споруд через низький тиск у трубі надходить до міста через 5-6 діб… і це при нормі у 5-6 годин. Вихід ми бачимо тільки один – функціонування водогону на всю потужність, а для цього потрібно охопити все місто. Тоді вода буде якіснішою і вдвічі дешевшою, ніж зараз.

А тепер про реальність вирішення цього питання. Ті, хто складав план розвитку нашого міста на 2011-2015 роки у контексті «Центральний регіон – 2015», мислили реалістично. У пункті №17 плану розвитку Долинської записано: «Здійснити будівництво водопровідної мережі у західній частині міста». З того часу минуло 4 роки і 9 місяців, а міська влада і пальцем не поворухнула, щоб виконати намічене. Прикро, адже гокорівський водогін перетинає навпіл стару частину міста. А тоді підключайся і бери воду у необмеженій кількості. Якби цю інформацію донести до кожного жителя Долинської, то, можливо, люди б погодилися додати свої гроші до бюджетних на будівництво вуличних та дворових водогонів. Але цим ніхто не займався, не вивчав думку містян.

Пасивність долинчан у вирішенні проблеми питної води пояснюється й тим, що багато з них дотримуються хибної позиції: та якось буде, наберу води з колодязя, прокип’ячу і проживу. Але слід звернути серйозну увагу на ту обставину, що запаси ґрунтової води вичерпуються, джерела пересихають, а чимало колодязів на обійстях стоять без води. Ось свіжий факт. На початку літа на території стадіону «Колос» пробурили майже 30-метрову свердловину для поливу газону. Сьогодні ж вона стоїть без води.

Інша біда долинчан полягає у неякісній колодязній воді, яка небезпечна для здоров’я. Вона забруднена фосфатами та іншими хімікатами, а її лужність у кілька разів перевищує норму. Виявили у ній і кишкову паличку. Виною цьому сотні дренажних вигрібних ям, які діють у приватному секторі. Містяни хочуть жити цивілізовано, тому у будинках облаштовують зручності (водогін з власного колодязя, каналізацію, ванну, пральну машину-автомат, туалет). Хімікати, фекалії та інші нечистоти накопичуються у вигрібних ямах і з них потрапляють у ґрунтові води. Ми це робимо, забуваючи про елементарну екологію. Тому й залишилися без якісної питної води. Тепер цю проблему необхідно вирішувати усією громадою. Так само, як вирішували питання повної газифікації міста. Чекати від когось допомоги, як ми місяць чекали відповіді від голови ОДА в надії вирішити проблему – марно.

Є варіант, та, можливо, тільки під вибори

Коли готувався цей лист, рада старійшин отримала відповідь з обласної державної адміністрації. Але нічого суттєвого в ній не було, тільки те, що районна та міська влада шукають варіанти вирішення проблеми. Мається на увазі опубліковане в районній пресі повідомлення про оголошення конкурсу із визначення інвестора для співфінансування реалізації проекту «Долинський груповий водопровід водопостачання м. Долинської Кіровоградської області», вартість якого понад 25 млн гривень. Не віриться у реальність, адже знайти у місті чи районі інвестора на 25 млн при складній фінансово-економічній ситуації в країні майже неможливо. А воду, як і повітря, долинчанам треба споживати щодня. Навіщо городити город, коли ми маємо потужний водопровід, який лише потрібно по-господарськи експлуатувати. Мабуть, комусь під місцеві вибори вигідно кинути чергову обіцянку на зразок групового водогону, щоб в черговий раз надурити нас.

Володимир АНТОНЕНКО,
заступник голови ради старійшин при голові районної ради

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА