Спроба критики карти «Височинне Поінгулля» не витримує жодної критики

Автор: Нова Газета

У лютому 2017 р. в обласному художньому музеї відбулася презентація карти-схеми «Височинне Поінгулля» і його цікаві місця», автором якої є творчий колектив під керівництвом провідного картографа нашого краю та України Андрія Домаранського. Презентація пройшла за значної кількості присутніх і викликала резонанс у різних куточках України.

За підтримки організації «Спільна дія» та народного депутата України Станіслава Березкіна це унікальне видання потрапить до кожної школи області.

Але за кілька тижнів на сторінках однієї із місцевих газет з’явилася спроба рецензії, автор якої В. Підвисоцький радить не цитувати це видання, бо вчитель «змушений буде поставити двійку». Інтригуючий вступ викликав бажання ознайомитися зі змістом цього відгуку детальніше. Викладене переконало в тому, що А. Домаранському вдалося підготувати гарну карту-схему. Чому? По-перше, автор – нікому невідомий дослідник В. Підвисоцький (виникає питання: чому читачі повинні вірити йому, а не картографу, кандидату географічних наук, який здійснив цю мандрівку Інгулом, Андрію Домаранському та його колективу?).

По-друге, автор рецензії зізнається, що ознайомився зі змістом «поверхово». Жаль, бо треба було ґрунтовніше. А то вийшло так: поверхове ознайомлення призвело до поверхового змісту відгуку. Наприклад, автор відгуку пише, що в списку кращих архітектурних споруд автори не зазначили місце розташування Свято-Михайлівського жіночого монастиря. Насправді, місце локації зазначено дуже точно – с. Пелагіївка. Чому автор рецензії цього не помітив, треба спитати в нього.

Далі автор відгуку ставить під сумнів опис споруд, який, на його думку, не витримує ніякої критики. Чому? Бо, на думку автора рецензії, прізвища архітекторів будинку театру «Ілюзіон» не встановлено. Це думка В. Підвисоцького. Зазначимо, що А. Домаранський користувався працями значної кількості краєзнавців, зокрема А. Надєждіна, П. Кизименка та інших, у яких зазначається що авторство цих будинків належить Я. Паученку. Далі йде відверте незнання фактів рецензентом. Зокрема, автор просто не читав останніх досліджень відомого краєзнавця К. Шляхового, якому вдалося встановити точну дату заснування цього будинку – 1905 р та прізвища причетних до нього архітекторів: Лишневський, Бартошевич, Кішкін. Далі йде черговий «ляп» автора відгуку. Цитуємо: «Автори карти-схеми називають аж три прізвища. Роблять, як у сучасних тестах ЗНО – вибирайте, що подобається». Зазначу, що вибирати треба не що подобається, а правильний варіант.


В наступному абзаці рецензент вже починає фантазувати, вигадуючи неіснуючі недоліки карти-схеми. Зокрема, «не відомо, чи були його фундаторами Мейтуси». Ця цитата потребує коментарів. По-перше, слово «невідомо» пишеться разом, по-друге, А. Домаранський і не стверджував, що Мейтус був фундатором цього будинку. По-третє, автор рецензії знову відмовляє Я. Паученку в авторстві цього будинку. Чому? Невідомо. В усіх інших джерелах автор цього будинку саме Я. Паученко.

Далі автор намагається іронізувати з приводу переліку «130 відомих постатей Поінгулля». Цитата: «за якими критеріями складали цей список, невідомо». Чому невідомо? Під час презентації А. Домаранський пояснив свої критерії. Зазначимо, що ніхто «випадково» до цього переліку не потрапив, а про критерії відбору повідомлялося під час презентації.

Закиди про «слабкість географічного контенту» необґрунтовані. Автор рецензії закидає автору карти неправильно вказані назви річок. Хто ж правий? Треба звернутися до методики дослідження. А. Домаранський наносив на карту-схему назви річок відповідно до їхніх назв на різних картах, а автор критики – за принципом «одна баба казала». Кому вірити? Хай користувачі карти визначать, яке джерело надійніше.

Таким чином, подібна спроба критики не витримує жодної критики. Поверхова, емоційна, часом просто лайлива («в карті багато відверто дурного»), дилетантська, та ще й з помилками написана! А тим часом карта-схема А. Домаранського вже презентована в Дніпрі, Кам’янському, на черзі – Новий Буг та Київ. Бажаємо успіхів!

 

Юрій Митрофаненко,
краєзнавець, історик

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА