На Новоархангельщині може зруйнуватися унікальний храм

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Ризикнемо припустити, що про цю пам’ятку в області мало хто знає. Навіть поміж тих, хто цікавиться історією рідного краю.

 

Мова про дерев’яну церкву у селі Ятрань Новоархангельського району, збудовану без жодного цвяха.

Церкву Пресвятої Богородиці збудували у 1784 році. В 1864 році її відремонтували: підняли на кам’яний підмурок, в середині і зовні оббили дошками, покрили листовим залізом, влаштували новий престол, оновили іконостас, прибудували з правого боку паламарню. Так про неї написала у мережі ФБ тамтешня бібліотекарка Наталія Поліщук.  

Щоправда, у «Переліку пам’яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва національного і місцевого значення та виявлені пам’ятки в Кіровоградській області» вона називається Пречистенською, і часом зведення названий кінець 19 ст.

Однак попри це вона унікальна. Вже хоча б тим, що дерев’яні церкви для нашого краю не характерні. І наразі вона під загрозою руйнації.   

– Із богослужійних посудин, наявних у храмі, була чудова срібна чаша, пожертвувана імператрицею Марією Олександрівною. За дуже великий час церква в селі Ятрань зовсім занепала: під час війни купол прострелив снаряд. Згодом разом із дахом він обвалився. Підмурок пообпадав, всередині приміщення свого часу був склад, комора, клуб, – розповіла «НГ» пані Наталія.

Розбіжність у офіційній та місцевій версіях появи храму вона пояснює так:

– Дані про дату ми дізналися із альбому про історію села, створеного приблизно у 60-их роках минулого століття. А точніше – із вкладеного в нього рукописного аркуша, судячи із його стану – написаного дуже давно. Його автор невідомий. Саме в ньому зазначається, що до нинішньої церкви на її місці був уніатський храм. На його місці 1784 року і звели нинішній, завізши матеріали із якоїсь дерев’яної церкви з іншого села. А джерелом інформації для рукопису стали, як зазначає його автор, клірові відомості та «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» у випуску №9 «Приходы и церкви Подолськой губернии» на сторінці 107. 

В інтернеті можна знайти сканкопію цього випуску. У ньому справді йдеться про те, що церква («предание гласит») побудована наприкінці 18-го століття… 

Восени 2005 року, коли відбувалися вибори до Верховної Ради, церкву підремонтували: був збудований новий дах, вкритий толлю, підлогу із кахлю реставрували, очистили приміщення від бруду. На це були виділені кошти, як на пам’ятку архітектури. Але повністю покрівлю церкви не зробили – ні шиферу, ні листового заліза не знайшлося. Це був лише початок реставрації. Закінчилися вибори – закінчився і ремонт.

– У 2013 році церква «ожила», – розповідає Наталія Миколаївна. – Почало битися серце села Ятрань. На Вербну неділю церкву освятили, в ній відбулося богослужіння. І ось протягом чотирьох років у церкві проходять богослужіння на великі свята, до цієї унікальної споруди їдуть люди звідусіль.

Але проблема залишається. Руйнування і занепад архітектурної пам’ятки триває, адже церква майже розкрита. Великі шматки толі на покрівлі зірвало, на  вікнах пошкоджена плівка, східці на дзвіницю зовсім обвалилися тощо. На її думку, справа плачевна…

Місяць тому голова Новоархангельської райдержадміністрації Сергій Васильченко заявив, активні члени громади, за сприяння сільського голови, намагаються вирішити питання з відновлення покрівлі. «Назбирали на цю справу близько 24 тис. грн. Шукають, хто б міг зробити ремонт даху».

І справді, кошти у цьому випадку – не єдина проблема. Знайти будівельників, які тямлять у такій справі, – ще одна.

– Ми поки що не знайшли фахівців, – каже бібліотекарка, – які б взялися за таку справу. Бо це непроста річ. Торік наші фермери зібрали 24 тисячі гривень. Наразі ці кошти перебувають у сільській раді. Ми б хотіли, щоб за них придбали листове металеве покриття. Але, за словами сільського голови, ніхто не хоче оплатити роботу покрівельників. Так виходить, що справа зависла. А ще й зима насувається…

Ятранський сільський голова Іван Тюхтій сподівається, що врятувати храм вдасться місцевими силами.

– На жаль, цього року не вийшло. Сподіваємося, що наступного все складеться краще. До вищих органів влади поки не зверталися, маємо надію впоратися своїми силами. Поширюємо інформацію різними шляхами, сподіваємося, що допомога надійде. За попередніми підрахунками, на матеріали потрібно приблизно 40-45 тис., і за роботу – 35. Отож в підсумку вийдемо десь на 80-90 тис. 

Наталія Поліщук і Іван Тюхтій від себе і ятранців звертаються до всіх небайдужих допомогти врятувати унікальну церкву. Вони будуть раді не тільки коштам, а й порадам, де знайти фахівців із перекриття даху. Необхідні контакти є в редакції «НГ».

Гадаємо, що на тлі проблем із туристичною привабливістю області відреставрований унікальний і нетиповий для регіону храм став би непересічним пунктом регулярного відвідування гостей Кіровоградщини. І не тільки поціновувачів історичних речей, адже село розташоване у мальовничому місці злиття річок Ятрані та Синюхи.

Ігор Крушеницький,
фото із сторінки у ФБ
Сергія Васильченка 

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА