Катерина Чіквіладзе:Участь у пісенному конкурсі «Доля» – мій перший виступ на міжнародному рівні

Автор: Нова Газета

Зараз вона навчається у Київському національному університеті культури та мистецтв на факультеті музичного мистецтва (кафедра естрадно-джазового вокалу). Колись на фестивалі «Калиновий спів» вона зайняла перше місце, а на «Червоній руті» – третє. Перемагала на Вільшанській площі в караоке. Нещодавно ж вона посіла друге місце на Міжнародному пісенному фестивалі «Доля». Це все – про співачку родом із Вільшанки Катерину Чіквіладзе. Сьогодні ми спілкуємось з нею.

 

‒ Катю, коли ти почала співати?

‒ Як тільки навчилася говорити. А так, щоб професійно, то з п’яти років. Саме тоді мене мама віддала до Вільшанської музичної школи.

‒ Які обставини тебе змусили співати? Можливо, хтось з родичів співав?

‒ У мене мама піаністка. Вона теж ходила до музичної школи. Але вийшло так, що я, навіть не знаючи цього факту, з дитинства відчувала потяг до музики та пісні.

‒ Чи важко було виборювати друге місце на Міжнародному фестивалі «Доля»?

‒ Нелегко, це точно. Труднощі полягали в тому, що я вперше виступала на міжнародному фестивалі. Трошки було страшно, адже багато учасників мали набагато вищий рівень, ніж я.

‒  Яку перспективу відкриває ця «майже перемога»?

‒ Під час фестивалю я саморозвинулася. Вважаю, що на сходинку, але я стала професійно вище. Під час конкурсу познайомилася з дуже професійними людьми, відомими, знавцями своєї справи. Це дуже корисно. Сама участь у цьому фестивалі ‒ це вже приз. А ще я просто показала, що я є. Можливо, хтось мене запам’ятав...

‒ Які в тебе плани на майбутнє як у співачки?

‒ Поки що вчитися, розвиватися, щоб потім вже виступати на високому рівні. Поки буду навчатися, а далі буде видно. У продюсери ще до мене ніхто не набивався, але я розумію: щоб знайти продюсера, потрібно «світитися» на фестивалях.

‒ Які пісні плануєш співати в майбутньому?

‒ Це буде не народний спів, а українська естрада. Співатиму пісні українською мовою, адже сьогодні це дуже потрібно нашій країні…

‒ Чи є в тебе кумир? На кого ти рівняєшся?

– Кумирів у мене досить багато. Але одного, на жаль чи на щастя, немає. Я рівняюсь на багатьох українських зірок. Тому що з кожного я беру щось собі. Наприклад, у Ані Лорак я беру подачу голосу, у Тіни Кароль – динаміку.

‒ Чи є в тебе улюблена пісня?

‒ Багато пісень мені подобаються. Зараз улюбленої пісні не маю.

‒ А є в тебе фанати?

‒ Мої фанати ‒ це моя сім’я, друзі, колеги. Це ті, про яких я знаю, а може, ще є якісь.

‒ Що б ти побажала людям, які так само, як ти, тільки стають на пісенну стежку?

‒ У жодному разі не звертати з неї. Якщо ти дуже хоче стати співачкою, то цього можна досягнути, але потрібно дуже хотіти.

 

Тетяна ДІОРДІЄВА,
фото автора

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА