Писанки з колекції Ястребова

Деталі

Категорія: Культура

Опубліковано: Середа, 15 квітня 2020, 13:39

Приготування до Великодня неможливо уявити без важливої ритуальної страви – крашанок і писанок. У минулих номерах «НГ» ми розповіли, як пофарбувати яйця, використовуючи природні кольори, а в цьому ділимося інформацією про старовинні орнаменти давніх автентичних писанок з колекції відомого краєзнавця, етнографа, історика Володимира Ястребова.

Колись зібрана ним і його учнями колекція входила до історико-географічного музею при Єлисаветградському реальному училищі. У 1895 році колекція писанок нараховувала 435 предметів – це писанки з Єлисаветградського, Олександрійського, Одеського, Ананьївського повітів Херсонської губернії та писанки з Київської, Чернігівської та Подільської губернії, а також бесарабські писанки. Історія колекції довга і сумна, частина писанок через неналежне збергіання зіпсувалася, частина мандрувала по різних музеях. Нині писанка з колекції Ястребова – «родом» із Вільшанки – збергіається у Полтавському краєзнавчому музеї.

Відповідно до каталогу, створеного етнографічним відділом Лубенського музею (там зберігалася частина колекції), за сучасною територіальною приналежністю серед писанок колекції було 58 описів і 17 малюнків писанок із сучасної Кіровоградщини. З найбільш представлених районів Кіровоградської області виявився Маловисківський (це писанки з сіл Березівка, Велика Виска, Мар’янівка, Плетений Ташлик, вони мають назви «Чобітки», «Половина яблука», «Ластівчині хвостики», «Косичата рожа», «Хрест» мал. 1-5). Компаніївський район представлений трьома писанками (дві – з села Софіївка – мають назви «Заступці» та «Углушки», одна – з Губівки, без назви), мал. 6-8. 

Новгородківський район представлений писанками «Клиння» і «Шелудива рожа», що походять із села Інгуло-Кам’янка (табл. 2, мал. 1-2) Олександрівський  район представляють дві писанки з села Родниківки (табл.2,мал. 3-4). Писанки «Курячі лапки» – з села Макарихи Знам’янського району.

На кожній із писанок – давні орнаменти з глибоким змістом. Одні перегукуються з давніми апокрифами («Ластівчині хвостики»), інші мають родинно-побутові мотиви (як от «Чобітки»).

Детальніше про писанки з колекції Володимира Ястребова можна прочитати у монографії Павла Рибалка, виданій Кіровоградським обласним краєзнавчим музеєм у 2010 році, вона доступна в інтернеті.

• < Попередня
• Наступна >