Символи тоталітаризму стають експонатами

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Один із найкращих лісгоспів Кіровоградщини невдовзі може стати ще й привабливим туристичним об’єктом. Експромт на історичну тему, до якого вдалися кілька років тому в Державному підприємстві «Оникіївське лісове господарство», набирає обрисів першого в області доволі масштабного музею пам’ятників радянським вождям під відкритим небом. 

 

До слова, і сьогодні цей лісгосп досить популярний туристичний об’єкт: крім розсадника флори відвідувачів приваблює невеличкий зоопарк. Він складається з вольєрів із вепрами, косулями, оленями, страусами, кліток із борсуками, лисицями, екзотичними птахами. А фазанарій – один із найкращих з-поміж фазанаріїв лісництв області. 

– У нас є куточок «Лісові стежки», – розповідає директор лісгоспу Сергій Слюсаров. – Це невеликий парк, створений на місці колишнього сільського сміттєзвалища, де кожне із наших чотирьох лісництв має свою, так би мовити, експозицію-презентацію. І коли з’явилася можливість збирати такі експонати, виникла ідея виділити в парку для них окрему ділянку під назвою чи то «Ностальгія», чи то «Куточок соціалізму».

Наразі з назвою ще не визначилися. Перші пам’ятники на «Лісових стежках» постали ще кілька років тому: погруддя Леніна і Пархоменка (учасник бойових дій в Україні 1917-1921 рр., червоний командир), а також кілька бюстів Леніна поменше.

Ленінопад взимку-навесні цього року по Україні, що не оминув і Маловисківський район, став потужним джерелом поповнення експонатів майбутнього музею.     

– Я, щоправда, не встиг забрати пам’ятник Леніну, що стояв на центральній площі в Малій Висці, – його розтрощили. А ось із Великої Виски вдалося. Їду якось на роботу, дивлюся – лежить повергнутий. Зателефонував сільському голові, домовився – і згодом пам’ятник забрали до нас.

Нового імпульсу розширенню кутка більшовицьких істуканів нещодавно надав голова Маловисківської райдержадміністрації Роман Тучков. Він запропонував забрати ще три експонати: один «ленін» зі Злинки, два – з райцентру. Днями двох із них встановили, а третій потребує ремонту, тож його монтаж запланували на весну.

Цікавлюсь у Сергія Володимировича, чи не остерігається він того, що його підозрюватимуть в ідеологічній чи політичній ангажованості, по-перше. І, по-друге, того, що лісгосп стане місцем паломництва комуністів і «лівих».

– Не думаю, що тут проводитимуть мітинги. Ми ж доволі далеко знаходимося. А з приводу іншого питання… Це ж просто відображення факту історії, даність, яку не зміниш. Як свідчить практика, такі експозиції стають об’єктом зацікавлення туристів. Скажімо, у Криму ж створили подібну підводну експозицію: люди просто пірнають, фотографуються на фоні скульптур. Не більше. Так і в нас: уже минуло практично три роки від появи тут пам’ятників, але ніхто із прапорами біля них не бігав.

Та й, за словами Сергія Слюсарова, «Лісові стежки» збирають чимало інших цікавих різноманітних артефактів: такий собі куток історичних і оригінальних рукотворів (на фото). Ідеї створити музей суто «ленінів» чи так званої «радянської епохи» не було і немає.

– Просто «ленінопад» призвів до того, що останнім часом такі речі поповнюють наші «Лісові стежки» найчастіше, – пояснює він…           

– Створення таких експозицій, як на мене, – цивілізований підхід. Випробуваний і затребуваний. Про це, скажімо, свідчить досвід прибалтійських країн, де за їх відвідування навіть гроші правлять. Це зараз у нас «леніних»-«кірових» поки що чимало. Здавалося б, який до них нині інтерес? Та з часом їх поменшає, їх призабудуть. А в такі куточки люди будуть їздити і дивитися на ці пам’ятники, згадуючи історичне минуле. Комусь буде приємно, комусь, звичайно, – навпаки.     

Особливо цікаво було почути думку з приводу майбутнього музею від згаданого голови РДА. Адже саме Роман Тучков був одним із найактивніших ідолоборців у районі.

Він нагадав, що пам’ятник Леніну на центральній площі Малої Виски під час Революції Гідності зносили не активісти, не громада, яка просто вимагала від влади його демонтувати. Влада дослухалася до людей.

– Створення музею під відкритим небом я абсолютно підтримую, – зазначив Роман Віталійович. – Адже коли пам’ятник вождю стоїть на площі, то він є символом тоталітаризму. А якщо він знаходиться в музеї тощо, то він стає експонатом. Звичайно, ми боремося в ідеологічному плані із ворожою ідеологією, партією, під прапорами якої загинули мільйони українців. Тому ми за те, щоб їх познімати. Але щоб не зруйнувати, їх потрібно звезти в одне місце. До того ж є практика країн Західної Європи, де подібні парки чи музеї досить популярні і приносять прибуток. Тому ми вирішили так само, в цивілізований спосіб поприбирати пам’ятники тоталітаризму із площ населених пунктів району та передати їх лісгоспу для експозиції. Також звертатимемося в інші райони, в область, де будуть демонтувати подібні пам’ятки, щоб передали нам. 

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА