У Кропивницькому відкрили етнолабораторію «Баба Єлька»

Автор: Нова Газета

Етнолабораторія – це креативний простір, де зберігається колекція старожитностей, зібрана під час експедицій Кіровоградщиною.

 

Сьогодні «Баба Єлька» – це команда, яка здійснила 53 експедиції у 62 села Кіровоградщини, записавши при цьому 580 старовинних пісень, зібравши близько 700 артефактів у етнолабораторії, записавши близько 200 автентичних рецептів – «кулінарних діалектів» Кропивниччини. За три роки проєкт «Баба Єлька» став просвітницьким рухом, який, сподіваються його засновники, спонукатиме людей досліджувати своє коріння.

«З самого початку ми звозили речі, які нам подарували під час експедицій, до Світлани Буланової в літню кухню, вона живе в приватному будинку, але водночас мріяли про стіни, де можна було б експонувати речі. Мріяли про великий культурний центр… Тоді була не дуже весела історія з обласним центром народної творчості. А потім сталося справжнє диво – це особиста розмова зі Станіславом Березкіним за тиждень до його смерті. Я розповіла, що проєкт розвивається і в нас немає приміщення, що на Дворцовій є підходяще… Він сказав про це приміщення «Забирай!». Родина підтримала цю ідею, адже Станіслав Саменович сам родом із села Високі Байраки, і як виявилося, тема села їм не така вже й далека.  Отже, сьогодні ми тут», – розповіла  голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова під час презентації етнолабораторії.

За словами координаторки «музейного» напрямку проєкту Світлани Листюк,  за час роботи проєкту в етнолабораторії зібралося близько 700 експонатів, не враховуючи старовинних фотографій, які ми маємо і в оригіналі, і у відсканованому варіанті. Серед зібраних речей – вишиті і ткані рушники, постільна білизна, скатертини, рядна і доріжки, різноманітна кераміка, давній реманент та інструменти для роботи вдома по господарству, в полі і в лісі.

«Дуже пишаємося одягом і скринями, які ми і самотужки, і за підтримки небайдужих людей звозили з різних куточків Кіровоградщини: Луполове і Благовіщенське, Цибулеве, Верблюжка і Бережинка. Тепер ми зберігаємо речі, як наші прабаби, у скринях! Окремо варто зупинитися на вбранні. На жаль, чимало прекрасних зразків одягу нашого регіону вже викуплені колекціонерами і перекупами. Але ми не втрачаємо надії зібрати традиційний стрій Кіровоградщини, і всесвіт нам у цьому дуже допомагає. У нас вже є типові сорочки, спідниці, юпки, деякі прикраси. Маємо і кілька цікавих сорочок з інших областей, які потрапили на Кіровоградщину, коли люди переїжджали», – розповіла Світлана Листюк.

Команда «Баби Єльки» сподівається, що етнолабораторія стане місцем дослідження автентичної пісні (у планах створити гурток співу), тут триватиме робота над збірником пісень «Народні пісні Кіровоградської області», який Світлана Буланова (відповідальна в проєкті за пісенний матеріал) готує до друку спільно з Інститутом етнографії та фольклористики Національної академії наук України.

«Найголовніше – це ввести в репертуари клубів та будинків культури місцевий матеріал, зробити його популярним, запровадивши моду на саме таке виконання, а не пісні «лісапетних батальйонів», які спотворюють уявлення про традиційну народну пісню», – вважає Світлана Буланова.

З рушників – на листівки

Ще однією хорошою новиною, озвученою в стінах етнолабораторії, стала презентація серії листівок «Птахи з рушників». Нагадаємо, листівки створені на основі муралів, які намалював Костянтин Данильченко разом із іншими художниками у внутрішньому дворику Кіровоградського обласного центру народної творчості. Основою муралів стали рушники, які члени «БЄ» сфотографували під час експедицій або які є в колекції етнолабораторії.  «Це іміджевий продукт, який, ми переконані, буде корисним громадам Кіровоградщини і який продовжує ідеї наших попередніх проєктів, що втілювали за підтримки програми «Активні громадяни» та Британської ради і Агенції сталого розвитку «Хмарочос», – пояснила Інна Тільнова.

Фото Олександра Майорова

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА