У її хатині – як у казці!

Автор: Нова Газета

Такої хатинки ви точно не бачили! Яскрава, розмальована, мов із казки! Це село Димине Соколівської ОТГ. Живе тут Катерина Федорівна Гонопольська. Її оселя – оаза мистецтва й вільного польоту нестримної творчої фантазії.

 

На веранді гостей зустрічає величний янгол-охоронець, зображений у понад людський зріст. У самій хаті зі стін і стелі поглядають чарівні птахи, жар-птиці й десятки різнобарвних метеликів. А шафи, полички й дивани заставлені виробами з тканин, стрічок, бісеру, мотузок, мережива – всіх матеріалів і технік просто не злічити!

Це все творіння господині, яка поринула у рукоділля з виходом на пенсію, та її доньки Ірини Гонопольської.

Чарівними виробами і вишивками Катерини Федорівни можна захоплюватися безкінечно. Та ще більше захоплює дивовижна історія мандрів її родини. Так склалося, що бабуся з дідусем, батьки та вона ще в дитячі роки час від часу переїжджали з Кіровоградщини на Кубань і назад. То кращої долі шукали, то від голоду рятувалися.

Каже, що до Голодомору вся Кубань була україномовною, бо жили там наші – українці. Коли їх скосила страшна коса совєцького режиму, на ці землі звідкись завезли рускоязичноє насєлєніє. І так українська мова на Кубані перетворилася на суржик, а потім і взагалі зникла.

«Для мене ніколи не було різниці – чи ти українець, чи росіянин, чи єврей, чи хто… А відколи у нас ці події на Донбасі, то я вирішила, що різниця Є. І я українка! І по документах і душею це відчуваю», – стверджує пані Катерина голосом, у якому бринить болюча сльоза.

Дивлячись на всіх усміхнених ляльок, зроблених її талановитими руками, хочеться, щоб ця жінка ніколи не плакала. А той синьоокий янгол на веранді, старанно оберігав її родину і рідне село.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Світлана Листюк

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА