Евакуйована колекція

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

У Кіровоградському обласному художньому музеї представили унікальну колекцію народного одягу Луганщини кінця ХІХ-початку ХХ століття.

Колекцію викупив у жительки Старобільська боєць добровольчого батальйону «Айдар» Микола Павлюченко з Дніпропетровщини. Кіровоград став другим містом після столиці, де показали цю культурну зброю.

Презентація колекції народного одягу відбулася в рамках виставки творів декоративно-прикладного мистецтва «Квітуча Кіровоградщина», приуроченої до 24-ї річниці Незалежності України, а також Всеукраїнського виставкового проекту «Скарби родоводу України». За словами Олександра Босого, завідувача відділу народного мистецтва Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, людина, яка врятувала цю колекцію, сама гідна особливої уваги. Микола Павлюченко за професією інженер, а за духом – козак, захоплений історією України, батьківщина якого – місце, де раніше була Базавлуцька Січ. Із першого дня Микола захищав країну на Майдані, а як почалася АТО – став членом добровольчого батальйону «Айдар».

− За дві військові зарплати, видані йому на лікування у Польщі після контузій, Микола Павлюченко викупив колекцію народного одягу у етнографа з міста Старобільськ Єлизавети Главацької. Так колекція на початку літа потрапила до Національного музею архітектури та побуту України в Пироговому, а сьогодні ми за підтримки наших партнерів перевезли її до Кіровограда, – розповів Олександр Георгійович.

У чому унікальність цієї виставки? Це ще один аргумент на користь українськості нашого Сходу. Вона ще раз розбиває стереотипи про те, що на Луганщині немає українців, а отже української культури. Насправді представлена експозиція ілюструє як Луганщина увібрала у себе елементи з різних куточків – на одязі можна побачити характерну для Полтавщини вишивку білим по білому, крій окремих елементів – із Сумщини, а орнаменти на низу сорочки взагалі зустрічалися на трипільському посуді за 5 тисяч років до нашої ери!

Олександр Босий каже: після численних експедицій по луганських селах переконався, що Схід – це Україна, адже у тамтешніх селах розмовляють українською, співають українські пісні і мають унікальні народні звичаї, притаманні українській культурі.

Виставка «Евакуйована колекція» стала можливою за підтримки благодійного фонду Станіслава Березкіна «Добротвір» та громадської організації «Спільна дія».

− Ідея скарбів родоводу України, які зберігають генетичний код, безконечна. Така виставка сьогодні – це також постріл по ворогах, – зазначила голова громадської організації «Спільна дія», депутат обласної ради Ірина Малик. Вона нагадала присутнім, що проект «Скарби родоводу України» розпочався ще у 2013 році, коли громадські активісти вирішили привернути увагу до проблеми Захарівського музею (Світловодський район). Будівля музею, де зберігалося понад 15 тисяч експонатів, серед яких колекція елементів побуту із затоплених після будівництва Кременчуцької ГЕС сіл, потребувала ремонту. Потім почалася війна, до активістів звернулися хлопці зі Старобільська з проханням вислати їм вишиванки як оберіг під бронежилет. Тоді було освячено й передано нашим військовим близько сотні вишиванок… І от у 2015 році знову «дзвіночок» зі Старобільська – цього разу у вигляді безцінної колекції українського одягу.

Як зазначив під час виступу директор Кіровоградського обласного державного архіву Олег Бабенко, документи не горять, але вони переписуються на догоду політичній владі чи пропаганді. Ці «документи», привезені з Луганщини, неможливо переписати. Вони – свідчення того, що ми, українці, робимо все правильно: боремося за наш Схід, бережемо його культуру, віримо в єдину Україну.

Фото Ігоря КРУШЕНИЦЬКОГО

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА