Анатолій Гриценко: Задум простий як валянок – скупити землю по 20 тис. грн за гектар і продати за 20 тис. євро

Деталі

Категорія: Політика

Опубліковано: Четвер, 15 червня 2017, 07:10

В Україні повинен бути ринок землі, але в сьогоднішніх умовах зубожіння населення та відсутності вигідних кредитів для фермерських господарств він може стати не ринком і навіть не базаром, а скупкою земель сільськогосподарського призначення за безцінь кількома родинами. 

Росія й інші країни-підписанти Будапештського договору, які гарантували Україні безпеку в обмін на ядерну зброю, мають забезпечити повернення Донбасу в тому вигляді, в якому він був до окупації. «Мінські угоди» – не вихід із військового конфлікту, а узаконення розшматування території України на чотири частини. Такими були основні тези лідера політичної партії «Громадянська позиція»,  екс-міністра оборони Анатолія Гриценка під час прес-конференції 8 травня в Кропивницькому.

Він, зокрема, позитивно оцінив схвалення Верховною Радою законопроекту про зовнішньополітичний курс України, згідно з яким визнано пріоритетом вступ до НАТО. Водночас Гриценко критично висловився щодо перспективи скасування мораторію на продаж землі, зазначивши при цьому, що в цілому партія підтримує ринок землі, але за цивілізованими правилами. Політик вважає, що
20 тис. грн (цю ціну називають за гектар) це значно занижена ціна.

– Задум простий, як валянок – скупити по 20 тисяч гривень, через кілька років продати за 20 тисяч євро. Ми категорично проти такого ринку, коли є змога користуватися бідністю населення, коли фермери не мають грошей, щоб купити цю землю по реальній ціні, коли обвалили свідомо національну валюту з восьми до 26 гривень за долар, коли всі стратегічні ресурси зосереджені в руках кількох родин. Вони зміцнять свій олігархат, але це не дасть поштовху для економіки і розвитку аграрного сектору. Розвиток української економіки стримує рейдерство, коли кредити недоступні, коли на митниці бар’єри, і ключове – коли ми пишаємося тим, що країна стає рекордсменом із експорту зерна, а не продовольчої продукції. Ми повинні експортувати не зерно, а продовольчі товари, щоб додана вартість залишалася в нас, щоб кадри залишалися в нас, щоб села не спивалися, а розвивалися, щоб були робочі місця...

Щодо «Мінських угод», то лідер «Громадянської позиції» вважає їх такими, що узаконюють чотири окремі України на теренах однієї.

– Крим – це одна Україна, Донецька область – друга, Луганська – третя, решта регіонів – четверта, – вважає він.

Свою думку він обґрунтовує тим, що в угодах не йдеться про повернення Криму Україні, натомість Донецькій і Луганській областям гарантуються повноваження на рівні окремих республік, яких не мають інші регіони.

– Якщо тут у нас українські суди, українська прокуратура і поліція, то у них будуть свої суди, своя прокуратура і поліція – та, що вигнала звідти мільйон людей. Керівництву цих областей дається право укладати угоди з урядом України, з окремими міністерствами, урядами інших держав, а також гарантується повна і безумовна амністія тим, хто катував, вбивав, забирав власність, збивав літаки. В той час, коли по всій Україні йдуть суди, коли судять за те, що хтось утік із фронту, відмовився від мобілізації чи взяв патрон. Найголовніше, що четверта Україна, в якій живемо ми з вами, повинна заплатити за все, що там було зруйноване.

Анатолій Гриценко переконаний, що відновлювати Донбас повинен той, хто його зруйнував.

– У третьому тисячолітті світова спільнота повинна жити цивілізовано, за зрозумілими прозорими визнаними правилами і законами. Серед майже двохсот держав Російська Федерація – одна з п’яти, яка взяла на себе найвищу відповідальність за дотримання миру на планеті. Вона є постійним членом Ради Безпеки. І коли така держава брутально порушує закон, наслідком чого стає окупація територій, втрата 20 відсотків нашої економіки, тисячі загиблих і поранених, понад мільйон людей, які втратили домівки, то вона, порушивши закон, має бути визнана агресором і заплатити за це. «Мінські угоди» ж не визнають Росію агресором, а навпаки – гарантом миру. Ось такі таракани в головах тих, хто ці угоди підписував. Де вихід? Дипломатичні, санкційні, економічні, військові зусилля мають бути спрямовані на те, щоб ми отримали те, що в нас було, – цілісну Україну в рамках міжнародно визнаних кордонів. Той, хто порушив наш суверенний статус, повинен бути покараний. Ті, хто віддавав злочинні накази, – сісти. Тоді це буде справедливо і надовго.

Сергій Бондаренко

• < Попередня
• Наступна >