Щоб несоромно було дивитись в очі землякам

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Дмитро Брайченко балотується у депутати Великосеверинівської сільської ради по округу, до якого входить село Високі Байраки. На відміну від багатьох кандидатів, він не представляє жодну із партій – йде самовисуванцем.

 

Дмитро Брайченко народився на Миколая – 19 грудня 1985 року в тодішньому  Кіровограді. У 2003-му році після закінчення школи-ліцею №25 вступив до Державної льотної академії України, за п’ять років здобув фах диспетчера управління повітряним рухом.

– Авіадиспетчер – досить престижна професія, – каже Дмитро. – Та все ж – це служба. А вона передбачає виконання наказів, інструкцій тощо. Майже жодної ініціативи. Тож, отримавши диплом льотки, я спробував себе у бізнесі. Невеликому, зрозуміло. Підприємництво – це постійна ініціатива, незалежність від рішень і команд якого дядька.

– Ви вже були у політиці, владі?

– Ні. Це моя перша спроба. Хтось, може, скаже, що в мене немає досвіду у такій роботі, у діяльності депутата. Але повірте, досвід підприємця – це серйозний аргумент. Я займаюся бізнесом ось уже більше десяти років. Бути підприємцем  - це означає уміти досягати домовленостей, компромісу, виходити із складних ситуацій – і все одна досягати своєї мети, виконувати свої плани. Тому якихось серйозних проблем у роботі депутата я не передбачаю.

– Ви сам кропивничанин, а балотуєтеся у Високих Байраках...

– Це не випадково. По-перше, це моє рідне село, бо в ньому жили мої дід і бабуся, мама. А прадід, до слова, колись працював там головою колгоспу. В Байраках досі є бабусина хата й садиба, яку мама використовує як дачу. Я фактично виріс у цьому селі, провівши все дитинство у бабусі.

По-друге, у мене в селі бізнес. Більш того, я приписаний там і сплачую податки до місцевого бюджету. Я там щодня буваю, тож знаю проблеми Байраків безпосередньо. Наприклад, пригадаймо, як ще 2015 року я звернувся до вашого видання допомогти надати розголосу історії із батюшкою місцевої парафії, який підтримував сепаратистів на Донбасі. І що ж? Його таки прибрали із Байраків. 

– Які проблемні питання ви порішите перш за все, ставши депутатом?

– Перше, що спадає на думку, - Високі Байраки увійшли до Великосеверинівської об’єднаної територіальної громади. Відтак однією з перших проблем може стати транспортне сполучення нашого села із центральною садибою ОТГ – Великою Северинкою. Бо ж там буде адміністрація, і, відповідно, людям треба буде в ній вирішувати певні питання. Найоптимальнішим шляхом вважаю дорогу від Червоного Кута (район В. Байраків) через поля до кільцевої навколо Кропивницького. Вона нині ґрунтова і досить незручна, отож треба думати про тверде покриття. Крім цього, потрібно пустити на Северинку автобус чи маршрутку – це логічно. Якщо ж маршрут зробити через знам’янську трасу, через автостанцію №1 в обласному центрі – буде економічно невигідно, дорожче.     

Є ще проблеми: освітлення у Куті, водопостачання у Канатовому – їх достатньо. 

Загалом у мене є чіткий план дій, і є люди, які мене підтримують. Розуміючи проблеми нашого села, я бачу чіткі завдання, котрі потрібно виконати. Не хочу бути пафосним, але все ж таки скажу: працювати потрібно так, щоб не соромно було дивитись в очі своїм землякам, друзям та дітям.

 

 Ігор КРУШЕНИЦЬКИЙ

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА