Володимир ЛЕБЕДЄВ: ДЛЯ МІСЬКОЇ ВЛАДИ НЕ ІСНУЄ «МИЛОСЕРДЯ»

Автор: Нова Газета

Громадська молодіжна організація «Дім допомоги Милосердя» ось уже 3 роки займається допомогою нужденним. Волонтери надають їм перукарські послуги, забезпечують змінним одягом, душем та безкоштовним гарячим обідом, допомагають із розподіленням та відправкою в реабілітаційні центри, організовують літні табори для дітей та проводять свята.

Серед підопічних притулку – безхатченки, малозабезпечені сім’ї, діти-сироти та інваліди, люди зі складними життєвими ситуаціями, алко- та наркозалежні.

Наразі у притулку, яким опікуються волонтери, триває ремонт, але їхніх власних ресурсів вистачило лише на те, аби облаштувати та поштукатурити стіни. «Поки що маємо лише коробку, а не притулок. У першу чергу ми вкладаємо кошти в людей, а вже потім – в ремонт. Займаємось закупівлею соціальних пакунків для багатодітних родин, годуємо людей. Звісно, якби ми вкладали всі гроші в ремонт, то, можливо, уже б його і завершили. А так у нас купа роботи. Ось на Різдво хочемо закупити вихованцям інтернату подарунки. І це теж немала сума. Наше завдання не зробити вигляд, що ми щось відвідали, і засвітитися, а в першу чергу подарувати якісні подарунки. Краще поїхати в один інтернат, але привезти дітям те, що їм дійсно потрібне», – зазначає засновник організації Володимир Лебедєв.

Проблемою нужденних Володимир перейнявся зовсім випадково. Одного дня він, виносячи сміття, почув молоді голоси за сміттєвим баком. Підійшов, розговорилися, запропонував їм щось купити із харчів. Був щиро здивований, коли на його пропозицію попрохали купити лише кефіру та булочок.  Відтоді й почав виходити та виносити їм їжу. «Це молоді люди з різними історіями. Хтось опинився на вулиці після інтернату, когось обманули з квартирою після в’язниці. З часом я почав міркувати, що, звісно, добре, що я виношу їм поїсти, але потрібно думати, що робити з ними далі. Дізнався, що є спеціальні центри реабілітації, декого і повідправляв до них. Тоді ж і подумав, а чому б не зайнятися допомогою нужденним у місті? Коли ти помічаєш цих людей, то розумієш, що їх доволі багато», – говорить Володимир.

Ще згодом Володимир почав співпрацювати із двома місцевими бізнесменами, котрі щовихідних годували людей. Один із них потім і надав у користування «Дому допомоги Милосердя» приміщення, де зараз волонтери облаштовують притулок.

Поточний ремонт  розрахований на створення умов в притулку для тимчасового проживання 12 чоловік, в планах – доведення цієї цифри до 30 осіб. Як зазначає Володимир Лебедєв, в організації немає спонсорів, а тому всі фінансові питання лягають на плечі волонтерів. «Щомісяця ми маємо стабільно оплачувати 3500 грн за житлово-комунальні послуги. І це при тому, що ми не опалюємо другу житлову кімнату. Лише на закупівлю додаткових двох’ярусних ліжок нам доведеться витратити близько 30 тис. грн», – підкреслює хлопець. У матеріальному плані, у забезпеченні продуктами харчування та одягом, «Дім допомоги Милосердя» отримує відчутну допомогу від православної та католицької церкви, а також від небайдужих громадян.

– Якщо ми вже завтра відкриємо двері притулку, самі побачите, яка тут буде черга. Лише випускників інтернатів буде чоловік із 20. І це люди, яких влада зобов’язана підтримувати. Але в реальності молодий хлопець виживає пошуком і здачею пляшок. Я його розумію: будинку немає, рідних теж, до кого не піди – всі зайняті. З міськвиконкому мені самі телефонують і говорять, що ось до нас прийшов чоловік за взуттям і чи можемо ми допомогти. І, звісно, ми цим людям допомагаємо, – зазначає Володимир.

Найголовнішою проблемою своєї діяльності волонтер називає не жорсткі реалії життя і умови, в яких доводиться працювати, а ігнорування з боку влади. «Нас для них начебто не існує, – обурюється Володимир. – Ми 5 разів записувалися на прийом до міського голови Кропивницького, зверталися на «гарячу лінію», але нас просто ігнорують. Ми не просимо грошей, нам потрібна лише допомога в приватизації приміщення і прилеглої території, аби ми могли й надалі розширювати притулок».

У міській раді факт звернення волонтерів до Андрія Райковича підтвердили. «Волонтери дійсно записувалися на прийом до міського голови, але їхню зустріч постійно відтерміновували, оскільки з’являлися люди з більш нагальними потребами, – пояснює ситуацію і дії своїх колег прес-секретар Андрія Райковича Інна Примак. – Щодо приватизації приміщення, то їм міська рада повинна була допомогти, але не можу сказати, чи наразі вирішені усі нюанси. Вони звернулися до Андрія Павловича через Фейсбук, і він поставив відповідне завдання перед начальником профільного управління».

А поки вирішується майбутнє притулку, усі охочі можуть робити свій вклад в допомогу людям зі складними життєвими ситуаціями і сьогодні. Волонтерам «Дому допомоги Милосердя» на постійній основі необхідні продукти харчування, одяг, а також будматеріали, аби завершити ремонт притулку. Крім того, щосуботи до 6 січня 2017 року біля Головпоштамту в палатці «Добра» з 13:00 до 17:00 збираються речі для дітей з інтернату, аби влаштувати їм свято на Різдво.

Олег КОЗУПЛЯКА,
фото зі сторінки Фейсбук
Володимира Лебедєва

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА