ТИ НЕ ОДИН

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

У переддень свята захисника Вітчизни «Нова» поцікавилася, як його захищає Вітчизна

 

Горнило війни на Донбасі пройшло 10 454 жителів області (без загиблих). За офіційною статистикою, із них медичної та фізичної реабілітації потребують 7181 АТОвець, психологічної – 8354, соціальної – 6457.

– Із цього числа більше 2,7 тисячі, – розповідає директор  департаменту охорони здоров'я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко, – пройшли комплексний цикл обстеження. Комплексний означає те, що вони отримували допомогу за місцем проживання, потім в обласному госпіталі, і залишаються під пильним наглядом його фахівців. Ось яку систему ми вибудували. Від самого початку ми зрозуміли, що, крім медичної, їм потрібна допомога психологічна. Як відомо, в області діє програма медико-психологічної реабілітації. Вона працює так: у кожному районі створені групи людей, які спілкуються із АТОвцями. До них входять лікар, учасник АТО, який сам пройшов реабілітацію чи має відповідний досвід, і психолог. Ця трійця постійно спостерігає за ветеранами, супроводжує їх. При виникненні проблеми вона інформує фахівців центру медико-психологічної реабілітації, який діє на базі обласного госпіталю для ветеранів війни. У разі необхідності, за першим дзвінком, вони приймають АТОвця в себе або ж виїжджають на місце. Це наш унікальний досвід і напрацювання. Програма успішна, має позитивні відгуки, до неї долучилися волонтери.

За словами пана Олега, зараз фахівці згаданого центру нагляд зробили ще охопнішим: спостерігають за військовими вже на стадії приходу в ЗСУ – під час відбору у військкоматах. Більш того, вони ж відвідують їх на місці служби, на передовій. І після їх повернення з ними, вже добре знайомими, також продовжують працювати. Таким чином опіка розпочинається ще до першого дня служби і в подальшому триває постійно.

 Ще один напрям – обласна програма підтримки, лікування й соціального захисту учасників АТО та членів їхніх сімей.

– Третя – також наше ноу-хау, – продовжує Олег Рибальченко. – Мова про закупівлю платних медпослуг у приватних лікувальних закладах. Це ті, які з різних причин не могли надати обласні чи комунальні заклади. На них витрачено приблизно мільйон гривень із обласного бюджету. Програма реалізується успішно, про що свідчать позитивні відгуки самих АТОвців, громадських організацій, які супроводжують програму щодо її прозорості (проведені тендери через Prozorro), своєчасності, актуальності тощо.

Така допомога справді дуже актуальна з огляду на вартість діагностики МРТ, КТ, СКТ та інших. Однак ми розуміли, що не можна обмежуватися лише такою діагностикою, бо існувала проблема, скажімо, вірусних гепатитів. Є державна програма часткового забезпечення їхнього лікування, ми ж забезпечили їх діагностику, яка також дуже дорога і проводиться здебільшого у приватних клініках.

Олег Миколайович також пояснює, що цю категорію пацієнтів супроводжують й інші недуги, в тому числі найпоширеніші в регіоні – захворювання щитоподібної залози і онкологічні. Обласна влада й у цьому напрямку забезпечує безкоштовні огляди й лікування. Як і обстеження на СНІД і діагностичні втручання з приводу кардіологічних проблем. Курує ці питання обласний шпиталь, а до діагностики і лікування долучаються й інші заклади за профілем: обласна лікарня, кардіодиспансер.        

– Упевнений, що ці програми працюватимуть і наступного року, – додає директор департаменту.                              

Головлікар обласного госпіталю для ветеранів Геннадій Сябренко підкреслює, що в закладі медичну допомогу не відділяють від психологічної. Крім того, надають їх не лише колишнім чи нинішнім АТОвцям, а й іншим – «афганцям», «чорнобильцям». Хоча, звісно, ветерани Донбасу потребують її найбільше зі зрозумілих причин. 

– Уже говорилося, – каже він, – що наші спеціалісти за співпраці із громадськими організаціями опікуються хлопцями від самого призову. Більш того, ми виїздимо у підрозділи, які за нами закріплені, відстежуємо, коли у кого закінчується термін служби, спілкуємося із тамтешніми штатними психологами. І потім чекаємо на них тут, пильнуємо, щоб вони не випали із поля зору, бо знаємо, чим це закінчується, на жаль… Крім того, ми не забуваємо про сім’ї загиблих – усіма ними опікуємося.   

Геннадій Петрович зауважує на тому, що Кіровоградщина у плані реабілітації учасників бойових дій багато в чому є піонером. Власне це, напевно, й стало причиною того, що модель, напрацьовану місцевими медиками, психологами, фахівцями  шпиталю, обласного департаменту охорони здоров’я, волонтерів тощо, Мінохоронздоров’я рекомендувало іншим регіонам, і в деяких областях її вже реалізовують.

– І наших фахівців запросили для створення державної концепції медико-психологічної допомоги АТОвцям, – додає пан Сябренко. – А нашу модель розглядають як одну із базових. Основна її особливість – вона маловитратна:  не треба щось будувати, вкладати колосальні кошти.     

Цікаві й показники адаптації ветеранів до життя після війни, які наводить головний лікар. Так, із згаданих 2,7 тисяч, близько 87% – працевлаштовані, 31 став депутатом різних рад, 424 вступили до ВНЗ, приблизно 84% охоплені громадською діяльністю, продовжили службу 51%.

– Це із тих, хто казав: «Більше служити не піду», – зауважує пан Геннадій.

Аби спростити доступ до необхідних послуг, кожен колишній і нинішній військовий має пам’ятку «Дорожня карта учасника АТО». Ця «шпаргалка», що складеною поміщається у військовому квитку, містить алгоритм дій зі звернення до необхідної служби чи закладів і номери їхніх телефонів. Ніби проста річ, але досвід свідчить – функцію свою вона відпрацьовує дуже ефективно. Та вся система працює не ідеально, зауважує Геннадій Сябренко. Одна з проблем – кадрова.

– Працювати психологом із людьми з травмою – надто складна робота, – пояснює він. – Не кожен може витримати її. На початку в нас у кожному районі було по психологу. Попрацював він зі згорьованою ріднею загиблого місяць, і ми змушені шукати йому заміну…

Наші співрозмовники зауважують на тому, що найкраще ці центри (так називають «трійки») працюють у тих районах, де відповідальний голова адміністрації. Але до кінця року ситуація має ще покращитися завдяки дорученню голови ОДА Сергія Кузьменка, яке зобов’язує усі РДА мати ці центри і, що найголовніше, – дієві, а не паперові.   

– Завдяки цим заходам вдалося утримати напругу, – додає головлікар. – Якби не ця робота – було значно гірше. За статистикою, в нашій області один із найнижчих рівнів посттравматичної стресової реакції (найголовніша проблема учасників бойових дій – Ред.) в Україні. Все це через те, що ми їх готуємо до війни, «виловлюємо свіженькими», вони не шукають гроші на лікування й обстеження, не стоять у чергах, не оббивають пороги кабінетів. 

Пан Геннадій розповідає, що їхні психологи – люди не просто віддані справі, а й творчі: в роботі використовують усі відомі світові практики і винаходять власні. І до реабілітації намагаються максимально залучити самих АТОвців. Свіжий приклад – підготовка групи демобілізованих, які мають каліцтва чи інші серйозні ураження, до роботи масажистами й адміністраторами. 

Геннадій Сябренко відзначає й збільшення сприйняття ветеранами такої допомоги. Якщо раніше «затягнути» їх на реабілітацію було тяжко, то зараз деякі вже самі стали дипломованими психологами чи здобувають цей фах. Легше стало працювати із рідними АТОвців. До речі, на них – дружин, сімей загиблих – також орієнтовані спеціальні програми.   

Наші співрозмовники закликають АТОвців при потребі звертатися по допомогу до відповідних закладів: Центру медико-психологічної реабілітації «КОМПАС» (0522 34-11-30, 063 69-69-777, 095 778-05-00), військкоматів, місцевих лікувальних закладів, територіальних органів соцзахисту.

Наостанок трішки статистики, що стосується інших напрямків. За даними департаменту соцзахисту ОДА, програмою санаторно-курортного лікування передбачені видатки у сумі 1 млн 606 тис. грн для оздоровлення 235 учасників АТО та 24 інвалідів війни з їх числа. Наразі на обліку для забезпечення цим лікуванням перебуває 453 учасники АТО та троє інвалідів з їх числа. Станом на 4 жовтня укладено 113 тристоронніх договорів, з яких вже оздоровлено 61 учасника АТО та 3 інвалідів війни на 399 тис. грн.

Земля. Головне управління Держгеокадастру в області учасникам АТО надало 9459 наказів про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, з яких 6682 – затверджено. До органів місцевого самоврядування станом на 1 жовтня звернулось 1606 громадян з питань отримання у власність земельних ділянок. В результаті прийнято 599 рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою  щодо надання у власність 1402 земельні ділянки.

Крім того, для реалізації обласної комплексної програми соціальної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей, сімей загиблих учасників АТО та вшанування пам'яті загиблих з обласного бюджету передбачено  6,1 млн грн.

З початку року матеріальну допомогу за рахунок коштів обласного бюджету виплачено 6 сім'ям загиблих військовослужбовців у сумі 60 тис. грн та  37 пораненим військовослужбовцям у сумі 185 тис. грн.

Ігор КРУШЕНИЦЬКИЙ

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА